LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4823742/2484/22

від 25.07.2023 ·

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 25 липня 2023 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 742/2484/22 Головуючий у першій інстанції Коротка А. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/929/23 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Висоцької Н.В. суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В., із секретарем Шкарупою Ю.В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 квітня 2023 року (місце ухвалення м. Прилуки, дата складання повного рішення 17.04.2023) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні, В С Т А Н О В И В : У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні. В обгрунтування позову посилалась на те, що відповідач є її сином, який від шлюбу з ОСОБА_3 має дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка посилається, що у 2016 році відповідач розлучився з ОСОБА_3 та у 2017 році рішенням суду останню позбавлено батьківських прав відносно дітей та стягнуто аліменти на їх утримання. Після припинення спілкування матері з дітьми позивачка тривалий час опікувалась дітьми та між ними склалися дуже теплі і тісні стосунки. В подальшому відповідач почав співмешкати з іншою жінкою, та з цього часу у позивачки виникають конфлікти зі співмешканкою, непорозуміння, дитина ОСОБА_6 почала скаржитись. Після тривалих конфліктів та намагання відстояти інтереси дитини, ОСОБА_2 заборонив бачитись з онуками у зв`язку з чим позивачка звернулась з даним позовом. У позові ОСОБА_1 просить зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди їй у спілкуванні з онуками: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визначивши такі способи участі бабусі у вихованні та спілкуванні з дітьми, а саме: спілкуватися з внуками щотижнево з п`ятниці 18 години 00 хв. до неділі 12 години 00 хв., з правом забирати внуків до місця проживання бабусі за адресою: АДРЕСА_1 , відвідувати культурно-освітні заклади, дитячі кафе та інші заклади харчування; у разі неможливості спілкувань з внуками у визначений час, перенести зустріч з внуками на наступні дні за домовленістю з батьком; у літній період забирати внуків на відпочинок та оздоровлення з виїздом за межі Чернігівської області за попередньою домовленістю з батьком дитини. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 07.04.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з онуками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши такий спосіб участі баби у спілкуванні та вихованні дітей: - визначити час спілкування баби ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 18 год. 00 хв. першої п`ятниці місяця до 12 год. 00 хв. першої неділі місяця та з 18 год. 00 хв. третьої п`ятниці місяця до 12 год. 00 хв. третьої неділі місяця з правом забирати внуків до місця проживання баби за адресою: АДРЕСА_1 , відвідувати культурно-освітні заклади, дитячі кафе та інші заклади харчування; - у разі неможливості спілкування баби з внуками у визначений час перенести зустріч на наступні дні, за домовленістю з батьком; - у літній період дозволити бабі забирати внуків на відпочинок та оздоровлення з виїздом за межі Чернігівської області за попередньою домовленістю з батьком дітей. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений нею при подачі позову, в розмірі 992,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 1200,00 грн, а всього 2 192, 40 грн. Рішення суду обгрунтовано тим, що позивачка бажає приймати участь у вихованні онуків та спілкуватися з ними, спілкування дітей з бабусею тільки сприятиме їхньому повноцінному вихованню та їх розвитку, а також служитиме задоволенню життєво важливих психологічних потреб, але при цьому відповідач не повинен перешкоджати у реалізації цих прав в інтересах дітей, оскільки позбавлення баби права на спілкування з онуками може позбавити дітей родинних зв`язків, турботи та любові з її боку. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду представник ОСОБА_2 адвокат Зарічна Л.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду від 07.04.2023, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. За доводами апеляційної скарги обставини справи, які суд вважав встановленими не відповідають висновкам суду викладеним в рішенні, судом неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, рішення є незаконним та необґрунтованим. У скарзі апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вчинення відповідачем, з яким проживають малолітні діти, бабі перешкод у спілкуванні з онуками, та, неправильно застосував статтю 257 СК України, задовольнивши позов. Зазначає, що будь-яких доказів звернення в позасудовому порядку ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з приводу надання їй можливості бачитися з онуками матеріали справи не містять. Заявник вказує, що метою подачі даного позову є змушення відповідача розлучитися з цивільною дружиною, зруйнувати сім`ю, позбавити дітей уваги та піклування з боку жінки, яка замінила дітям матір і з часу створення родини фактично виконує всі материнські обов`язки по відношенню до них. Тобто є не бажання позивачки спілкування з онуками, а непримиримість з тим фактом, що її син та її онуки потрапили в атмосферу повноцінної сім`ї, а діти отримують увагу та піклування від жінки, яка замінила їм матір. У підтвердження вказаних обставин посилається на те, що при подачі позову про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми є той факт, що одразу після ухвалення рішення по справі вона виписала відповідача разом з дітьми з належної їй квартири АДРЕСА_2 , у якій повноцінна сім`я фактично проживала, та чинить перешкоди у користуванні житлом, у зв`язку з чим ОСОБА_2 подано відповідний цивільний позов у справі № 742/1643/23. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не погодився з висновком органу опіки та піклування, при цьому жодним чином не аргументував, яким саме чином такий висновок суперечить інтересам дітей або в чому полягає його необґрунтованість. Визначаючи спосіб участі баби у житті онуків, суд повністю проігнорував інтереси батька, адже позбавив його можливості двічі на місяць повноцінно присвятити себе дітям та сім`ї взагалі, коли є можливість у вільні від роботи вихідні організувати спільне сімейне дозвілля. За доводами скарги оскаржуване рішення суду є порушенням норм чинного законодавства, оскільки батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. В обґрунтування незаконності та необґрунтованості оскаржуваного рішення суду апелянт посилається на те, що рішення суду по суті є втручанням у процес виховання дітей та обмежує відповідача у реалізації батьківських прав та обов`язків. На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було. Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До початку розгляду справи, через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Зарічної Л.А. надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з перебуванням адвоката Зарічної Л.А. на лікуванні за межами Чернігівської області та неможливістю прийняття участі в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції. Проте, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки жодних належних доказів у підтвердження вказаних обставин представником відповідача не надано, крім того, особисто відповідачем ОСОБА_2 жодних клопотань та заяв не заявлялось, при цьому останній в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням (а.с. 100). ОСОБА_1 в судове засідання в режимі відеоконференції не підключилась про що складена відповідна довідка (а.с. 114, 116), про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 99, 106), причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомила. Під час підключення в судовому засіданні в режимі відоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку EASYCON з представником ОСОБА_1 - ОСОБА_7 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів стався збій у вказаній системі, зв`язок було перервано, представнику пропонувалось здійснити підключення, проте відновлення підключення не відбулось. Під час вирішення клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції судом апеляційної інстанції заявнику було роз`яснено, що відповідно до приписів ч. 5 статті 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 від 07.02.1991, матір`ю відповідача ОСОБА_2 зазначена ОСОБА_8 (а.с. 7). З копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 28.03.1995 вбачається, що після розірвання шлюбу прізвище позивачки ОСОБА_8 було змінено на ОСОБА_9 (а.с. 6). Згідно з копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 29.08.2012 та серії НОМЕР_4 від 06.06.2014 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_10 (а.с. 7, 8). Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21.04.2016 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 розірвано (а.с. 9). Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05.12.2017 ОСОБА_10 було позбавлено батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_4 (а.с. 14-15). Згідно висновку органу опіки та піклування Прилуцької міської ради від 29.11.2022, орган опіки та піклування Прилуцької міської ради клопоче перед судом про встановлення порядку побачення ОСОБА_1 з малолітніми онуками ОСОБА_4 та ОСОБА_4 таким чином: перша та третя п`ятниця місяця з 16 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. суботи, з можливістю у канікулярний період забирати онуків на відпочинок та оздоровлення з виїздом за межі Чернігівської області за погодженням з їхнім батьком (а.с. 34-35). Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачка бажає приймати участь у вихованні онуків та спілкуватися з ними, спілкування дітей з бабусею тільки сприятиме їхньому повноцінному вихованню та їх розвитку, а також служитиме задоволенню життєво важливих психологічних потреб, але при цьому відповідач не повинен перешкоджати у реалізації цих прав в інтересах дітей, оскільки позбавлення баби права на спілкування з онуками може позбавити дітей родинних зв`язків, турботи та любові з її боку. З висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки судом першої інстанції обставини справи з`ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють. Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують враховуючи наступне. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України). Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні (частина перша статті 257 СК України). Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення (частина друга статті 257 СК України). Тлумачення статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення. Спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу (стаття 263 СК України). Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права. Суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України). Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина п`ята та шоста статті 19 СК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року в справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) вказано, що: «законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України). Відповідно до статті 263 СК України спори щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу. Виходячи з положень статті 159 СК України усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права. Відповідно до частини другої статті 159 СК України, суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року в справі № 607/13092/16-ц (провадження № 61-1713св17) зазначено, що: «будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України. За змістом статті 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Вирішуючи спір у цій справі, апеляційний суд встановив характер спірних правовідносин сторін у справі, норми матеріального права, які їх регулюють, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передумов вважати, що відповідач чинить позивачам будь-які перешкоди у спілкуванні з їх онукою». Встановивши наявність перешкод у вільному спілкуванні між бабою та онуками, врахувавши інтереси дітей, їх вік та інші обставини, що мають істотне значення, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов та визначив порядок участі баби у спілкуванні та вихованні онуків. З урахуванням встановлених обставин справи та викладеного вище доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вчинення відповідачем, з яким проживають малолітні діти, бабі перешкод у спілкуванні з онуками; що метою подачі даного позову є змушення відповідача розлучитися з цивільною дружиною ОСОБА_11 , зруйнувати сім`ю, позбавити дітей уваги та піклування з боку жінки, яка замінила дітям матір і з часу створення родини фактично виконує всі материнські обов`язки по відношенню до них; те що позивачка виписала відповідача разом з дітьми з належної їй квартири у якій повноцінна сім`я фактично проживала, та чинить перешкоди у користуванні житлом; та те що судом належно не обґрунтовано висновок органу опіки та піклування, саме яким чином такий висновок суперечить інтересам дітей або в чому полягає його необґрунтованість, не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду, та не підтвердженні належними та допустимим доказами. Отже, суд першої інстанції прийшов правильного висновку щодо визначення спілкування баби з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_4 з 18 год. 00 хв. першої п`ятниці місяця до 12 год. 00 хв. першої неділі місяця та з 18 год. 00 хв. третьої п`ятниці місяця до 12 год. 00 хв. третьої неділі місяця, врахувавши відсутність належної уваги матері дітей, яка позбавлена батьківських прав, що підтверджується даними рішення Прилуцького міжрайонного суду Чернігівської області від 05.12.2017, що сприятиме їх повноцінному вихованню та розвитку, та відповідає інтересам дітей Таким чином є обґрунтованим висновки суду щодо відступлення від Висновку органу опіки та піклування Прилуцької міської ради від 29.11.2022 № 01-16/5015 (а.с. 34-35), який врахований з незначними змінами, що також не призвело до неправильного вирішення справи по суті, крім того доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують. Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди скаржника з висновком суду. Такі доводи фактично зводяться до викладення обставин справи із тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов правильного висновку про відмову в позові. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту. Повний текст судового рішення складено 25.07.2023. Головуючий Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»