Ухвала ККС ВС № 591/4271/22

УХВАЛА 24 липня 2023 року м. Київ справа № 591/4271/22 провадження № 51-3762ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судові рішення щодо нього, встановив: Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на судові рішення щодо нього у справі № 591/4271/22. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. При цьому такі вимоги повинні відповідати, серед іншого, положенням ст. 436 цього Кодексу. Статтею 436 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Відповідно до її змісту, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення. У змісті касаційної скарги не відображено жодної вимоги до суду касаційної інстанції, яка б відповідала приписам 436 КПК. Відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються, проте в недотримання указаних положень закону, засуджений не додає до касаційної скарги копій оскаржених ним судових рішень. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. При цьому за приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Натомість у касаційній скарзі не указано яких саме порушень норм матеріального та процесуального права допущено судом першої інстанції, яким обставинам неправильно надано правову оцінку, чи було це предметом перевірки суду апеляційної інстанції, якщо так, то яких порушень норм матеріального або процесуального закону припустився цей суд, переглядаючи вирок місцевого суду, з огляду на межі та порядок, передбачені статтями 404, 405 КПК. Незгода засудженого з встановленими фактичними обставинами кримінального провадження, про що, серед іншого, йдеться в касаційній скарзі, за відсутності тверджень стосовно недопустимості чи недостатності доказів, покладених в обґрунтування висновку про його винуватість, не є предметом перегляду судом касаційної інстанції. Крім того, у касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 стверджує про застосування до нього недозволених методів під час досудового розслідування, однак не зазначає, чи зверталася з цього приводу сторона захисту в порядку ст. 214 КПК до уповноважених органів, оскільки чинним кримінальним процесуальним законом не встановлено будь?якого іншого порядку, ніж визначений у ст. 214 цього Кодексу, що має застосовуватися для розгляду і перевірки заяв про вчинення кримінального правопорушення, де визначено повноважних суб`єктів для здійснення провадження за такими заявами, до яких суди будь-якої інстанції не належать. Суд касаційної інстанції, з огляду на ч. 2 ст. 433 КПК, переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу. Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків. Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги. Керуючись ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3