Ухвала ККС ВС № 333/989/18

УХВАЛА 13 березня 2023 року м. Київ справа № 333/989/18 провадження № 51-5770ск19 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2021 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 01 грудня 2022 року щодо нього, встановив: Засуджений звернувся до суду з касаційною скаргою на вказані вище судові рішення щодо нього, де порушує питання про їх скасування та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. При цьому, за приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Таким чином неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що, серед іншого, йдеться в касаційній скарзі, не є предметом перегляду судом касаційної інстанції. Крім того, як убачається з оскарженої ухвали апеляційного суду, аналогічні доводам касаційної скарги доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 , який діяв в інтересах засудженого ОСОБА_4 , були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, проте касаційна скарга не містить обґрунтування того, яких порушень приписів кримінального процесуального закону було допущено цим судом з огляду на межі та порядок апеляційного перегляду, передбачені статтями 404, 405 КПК. Касаційна скарга містить формальне посилання на недотримання апеляційним судом положень ст. 419 цього Кодексу, натомість відповідного обґрунтування в контексті предмету апеляційного перегляду вона не містить. Захисник не вказує, які саме доводи апеляційної скарги, відображені в тексті оскарженої ухвали, залишились без відповіді чи отримали неправильну оцінку, які положення закону про кримінальну відповідальність чи кримінального процесуального закону невірно застосовані судом апеляційної інстанції. Ставлячи в касаційній скарзі вимогу про направлення справи на новий розгляд у суді першої інстанції, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна керуватися приписами ст. 415 КПК, якою визначено вичерпний перелік підстав для цього. Касаційна скарга не містить обґрунтування до застосовування положень ст. 415 цього Кодексу в аспекті реалізації судом касаційної інстанції повноважень, визначених статтями 433, 436, 438 цього Кодексу. З огляду на те, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, викладене вище перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу. Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків. Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги. Керуючись ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3