LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Західний апеляційний господарський суд914/2450/22

від 22.06.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Ухвалу Господарського Львівської області від 02 лютого 2023 року у справі №914/2450/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" - без задоволення.

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" червня 2023 р. Справа №914/2450/22 м. Львів Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Гриців В.М. (доповідач), Зварич О.В., Малех І.Б. секретар судового засідання Гілевич С.Р. з участю арбітражного керуючого Коваля В.В. і представника ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" адвоката Вознюк Д.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» на ухвалу Господарського суду Львівської області (суддя Чорній Л.З.) від 02 лютого 2023 року у справі №914/2450/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» ВСТАНОВИВ: Господарський суд Львівської області ухвалою від 02 листопада 2022 року відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" (79012, м.Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031). Визнав грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ" до боржника у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Увів мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна", увів процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 . 03 листопада 2022 року офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031). 06 грудня 2022 до Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму19 886 101,85 грн, з якої сума основного боргу становить 19 879 951,80 грн та судовий збір у сумі 4962,00 грн і 1188,05 грн. Господарський суд Львівської області ухвалою від 02 лютого 2023 року у справі №914/2450/22 частково задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс". Визнав грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю " БНК-Україна " в розмірі 19 884 913,80 грн. В решті вимог - відмовив. Суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених кредиторських вимог до боржника у розмірі 19 884 913,80 грн, з яких: - 19 879 951,80 грн заборгованість, яка виникла на підставі Додаткової угоди №16 від 26 січня 2022 року до Договору поставки товару від 23 липня 2021 року 481-ПБА-21/Д та 4 962,00 грн - судовий збір сплачений за подання заяви з грошовими вимогами до боржника. Товариство з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02 лютого 2023 року у справі №914/2450/22. Вважає, що суд неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів. Зокрема, суд першої інстанції повинен був встановити що відповідно до підписаних між сторонами документів вважається датою поставки товару та момент переходу ризику випадкової втрати товару від боржника до кредитора; хто є належним суб`єктом відповідальності за втрату товару (вантажу) та до кого слід пред`являти претензію/позов/вимогу у зв`язку із такою втратою. Скаржник наводить умови договору поставки товару №355-ДТ-20/Д від 27 листопада 2020 року, приклади відносин сторін за цим договором, однак за іншими додатковими угодами (№13, 14, 15, 17, умови яких аналогічні умовам додаткової угоди №16), за якими між сторонами немає спору щодо отримання товару, дати поставки товару (в день митного оформлення товару), підписання видаткової накладної і висновує, що дата митного оформлення партії товару за додатковою угодою №16 ( відбиток штампу митного оформлення від 23 лютого 2022 року) є датою поставки товару і датою переходу ризику випадкової втрати товару від боржника до кредитора. Проте, суд першої інстанції неправильно оцінив документи, які підтверджують договірні відносини сторін, підписані і оформлені сторонами документи в результаті попередньої співпраці, документи про дислокацію вагонів). Скаржник також вважає, що вантаж, який призначався для отримання ТОВ "Бахмач Нафтосервіс", втратила АТ «Українська залізниця» з підстав, що залежали виключно від перевізника. Ураховуючи те, що товар відправлявся із Республіки Білорусь, суд першої інстанції повинен був урахувати положення Угоди про міжнародне вантажне сполучення УМВС (в договорі названа абревіатура «СГМС»). ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" звертався до АТ «Укрзалізниця» з претензією про відшкодування збитків у сумі 22 025 756,02 грн за втрату вантажу, яку АТ «Укрзалізниця» повернуло без розгляду через недоліки претензії. Вважає необгрунтованими висновки суду першої інстанції про неможливість при розгляді кредиторських вимог вирішувати питання про права і обов`язки інших осіб. ТОВ «БНК-Україна» просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.02.2023 у справі №914/2450/22 та прийняти постанову, якою в задоволенні грошових вимог ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" відмовити. Розпорядник майна ТОВ «БНК-Україна» арбітражний керуючий Коваль В.В. подав відзив на апеляційну скаргу, вважає таку обгрунтованою і законною, просить задовольнити апеляційну скаргу ТОВ «БНК-Україна», скасувати ухвалу суду першої інстанцій та відмовити ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" в задоволенні кредиторських вимог. Навів доводи, подібні тим, якими обгрунтована апеляційна скарга та які надавав суду першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" зазначає, що доводи скаржника спростовуються умовами Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д від 27 листопада 2020 року та Додаткової угоди №16 до нього від 26 січня 2022 року, нормами Цивільного кодексу України, правилами Інкотермс 2010, фактичними обставинами справи, яким суд першої інстанції надав правильну правову оцінку. Наголошує, що доказом поставки товару є належним чином оформлена і підписана двома сторонами (уповноваженими представниками сторін) видаткова накладна, проте така накладна відносно Додаткової угоди №16 відсутня. Покупець не отримав товар і не підписував видаткову накладну, яку склав постачальник. Відсутність видаткової накладної вказує на те, що товар не переданий кредитору і не перейшов у власність кредитора. У накладній СМГС 23328218 у графі 25 чітко зазначено, що власником товару, що перевозиться, є ТОВ «БНК-Україна» Зазначає, що правовідносин з виконання зобов`язань за Додатковою угодою №16 до Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д істотно відрізняються від попередньої поведінки Кредитора у подібних (не ідентичних) правовідносинах між Кредитором та Боржником за іншими додатковими угодами Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д, коли товар був фактично переданий покупцю, претензій щодо кількості та якості товару не було, а також товар був застрахований. Кредитор підписав ці видаткові накладні в день розвантаження товару на склад, незважаючи на дату їх складання Боржником. Також, зазначає, що підписання видаткової накладної на певну кількість товару можлива лише після її фактичної перевірки під час розвантаження з вагонів у паливні резервуари нафтобази. Підписаний директором Боржника проект видаткової накладної №2173 надісланий Кредитору цінним листом №0103331282573 лише 22 червня 2022 року разом із листом вих. №0695, після відкриття провадження у справі за позовом Кредитора до Боржника про стягнення попередньої оплати, а отримано Кредитором лише 06 липня 2022. У електронній формі Боржник надіслав лише текст можливої видаткової накладної без підпису керівника і печатки підприємства 09 березня 2022 року, після того, як отримав претензію Кредитора. ТОВ "Бахмач Нафтосервіс"вказує також і на те, що Боржник не застрахував партію вантажу (дизельного пального) відповідно до умов Додаткової угоди №16 до нього від 26 січня 2022 до Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д від 27 листопада 2020. У зв?язку із використаним правом відмови від договору, до моменту прийняття виконання зобов`язання, через порушення Боржником обов`язку застрахувати товар у Кредитора відсутній обов?язок підписувати видаткову накладну. На думку ТОВ "Бахмач Нафтосервіс", претензія до АТ "Українська залізниця" не стосується правовідносин між Кредитором і Боржником і жодним чином не скасовує правових наслідків розірвання в односторонньому порядку Кредитором договору із Боржником у зв`язку із невиконанням його умов. ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" просить залишити ухвалу Господарського суду Львівської області від 02 лютого 2023 року без змін, апеляційну скаргу ТОВ «БНК-Україна» без задоволення. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 13 березня 2023 року поновив Товариству з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 02 лютого 2023 року у справі №914/2450/22, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02 лютого 2023 року у справі №914/2450/22та витребував матеріали справи №914/2450/22. Апеляційний суд ухвалою від 03 квітня 2023 року призначив розгляд справи на 11 травня 2023 року, а в подальшому відклав розгляд справи на 22 червня 2023 року. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.(ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч.3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4). У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч.5). 02 травня 2023 року до Західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів та витребування матеріалів справи №914/2450/22 (914/1100/2450). Апеляційний суд відмовляє в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна", оскільки скаржник не обґрунтував неможливість подання доданих до клопотання документів суду першої інстанції. Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухав арбітражного керуючого Коваля В.В. і вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Згідно з матеріалами справи, 27 листопада 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бахмач Нафтосервіс" (Покупець) і Товариство з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" (Постачальник) уклали Договір поставки товару №355-ДТ-20/Д (Договір), відповідно до якого Постачальник зобов`язався поставляти на користь Покупця нафтопродукти, кількість, умови поставки та інші особливості поставки яких визначаються у відповідних додаткових угодах. Відповідно до пункту 1.1.1 Договору кількість товару в конкретній партії, опціон, термін поставки, ціна та кількість кожної узгодженої до поставки партії товару визначаються відповідними додатковими угодами, які є невід`ємною частиною Договору, укладаються сторонами на місячний період в порядку, передбаченому п. 1.1.2 Договору, якщо інше не буде погоджено сторонами. Умови поставки згідно з пунктом 2.11 Договору: DDР/СРТ станція призначення згідно з ІНКОТЕРМС-2010. В кожному випадку поставки Товару, постачальник зобов`язаний повністю здійснити митне оформлення при імпорті та оплатити імпортні платежі, здійснити та оплатити інші митні процедури під час ввезення Товару на територію України. В будь-якому випадку, базис поставки визначають Сторони договору у кожній конкретній додатковій угоді. У пункті 3.1 Договору сторони узгодили, що товар поставляється покупцеві залізницею на умовах СРТ (залізнична станція призначення) або DDР відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2010 року, якщо інше не обумовлено в Додатковій угоді до Договору. У випадку наявності невідповідності або протиріччя між термінами «Інкотермс» і цим Договором, будуть переважати умови цього Договору і Додаткових угод до нього (п.3.1.1). Відповідно до пункту 3.3 Договору, датою поставки є дата митного оформлення кожної партії товари, право власності і ризики випадкового пошкодження товару переходять до покупця з моменту фактичного отримання товару і підписання видаткової накладної (акту приймання-передачі товару), яка/який оформлені належним чином з обох Сторін. 26 січня 2022 року сторони уклали Додаткову угоду №16 (Додаткова угода) до Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д, за умовами пункту 1 якої Постачальник зобов`язався поставити на користь Покупця паливо дизельне ДТ-3-К5 сорт F у кількості 600 тон попередньою вартістю 19 800 748,80 грн, в тому числі ПДВ. Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди №16, Умови оплати: 100% попередня оплата. Відповідно до пункту 5 Додаткової угоди №16, умови поставки: DDР станція митного оформлення або станція призначення згідно з ІНКОТЕРМС-2010 (Постачальник зобов`язаний оплатити імпортне мито, здійснити та оплатити інші митні процедури під час ввозу товару на митну територію України).. Відповідно до пункту 7 Додаткової угоди №16 датою поставки є дата видаткової накладної, яка оформлена належним чином обома сторонами. Термін відвантаження: до 05 березня 2022 року (пунк 8). Відповідно до пункту 13 Додаткової угоди №16 в усьому, що не передбачено цією Додатковою угодою, сторони керуються умовами Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" на виконання пункту 2 Додаткової угоди №16 здійснило попередню оплату ТОВ "БНК-Україна" за товар (дизельне пальне) у загальній сумі 19 879 951,80 грн, а саме: платіжним дорученням №160 від 14 лютого 2022 року - 3 695 000,00 грн, платіжним дорученням №161 від 14 лютого 2022 року - 15 900 000,00 грн, платіжним дорученням №162 від 14 лютого 2022 року - 205 748,80 грн, платіжним дорученням №182 від 21 лютого 2022 року - 79 203,00 грн. Оплата підтверджена також виписками з банківських рахунків. Ці обставини ТОВ "БНК-Україна" не заперечує і не спростовує. 09 березня 2022 року ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" звернулось до ТОВ "БНК-Україна" з претензією, у якій пропонувало здійснити поставку оплаченого, але не поставленого дизельного палива відповідної якості, а у разі неможливості такої поставки - повернути оплачені кошти. ТОВ "БНК-Україна" у відповіді на претензію вказало, що поставило товар на станцію Сновськ (пункт митного оформлення), чим виконало умови Договору та Додаткової угоди. Вважає, що до покупця перейшло право власності на товар разом із усіма можливими ризиками, які виникають із права власності. Також, 09 березня 2022 року засобами електронного зв`язку кредитор отримав від боржника, проект видаткової накладної №2173, датованої 23 лютого 2022 року, а 16 березня 2022 року - проект акта №1 приймання-передачі нафтопродуктів за остаточною ціною, датованого 16 березня 2022, на вказану партію товару. Підписаний керівником проект видаткової накладної №2173, датованої 23 лютого 2022 року був надісланий цінним листом лише 22 червня 2022 року. ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" надісланих проектів не підписало, оскільки не отримувало товару. 17 березня 2022 року ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" звернулося до боржника з проханням надати належним чином засвідчену копію договору страхування (страхового полісу) про страхування товару, укладеного із ПрАТ "СК "ІнтерЕкспрес" у відповідності до пункту 9 Додаткової угоди №16 від 26 січня 2022 року до Договору поставки товару від 27 листопада 2020 року №355-ДТ-20/Д, із підтвердженням оплати страхового платежу за цим страховим договором (страховим полісом), а також акт огляду товару на вхідній прикордонній станції, складений відповідно до пункту 9 Додаткової угоди №16 . Однак, ТОВ "БНК-Україна" не відповіло на вказаний лист, не надало запитуваних документів. Ураховуючи невиконання ТОВ "БНК-Україна" умов Додаткової угоди №16 (пункт 9) про страхування товару, керуючись частиною 2 статті 696 Цивільного кодексу України, ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" відмовилося від Додаткової угоди №16, укладеної 26 січня 2022 року до Договору поставки товару № 355-ДТ-20/Д від 27 листопада 2020 року. Про відмову від додаткової угоди ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" повідомило ТОВ "БНК-Україна" листом від 11 квітня 2022 року за вих. №13. Розірвавши Додаткову угоду ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" вимагало протягом 10 робочих днів повернути грошові кошти, сплачені як попередня оплата за товар, який не поставлений за Додатковою угодою №16. ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" повідомило, що через тривалу перерву у роботі відділень АТ "Укрпошта" у місті Бахмач Чернігівської області, претензія за вих. №11 від 9 березня 2022 року, лист вих. №12 від 17 березня 2022 року про надання документів, лист вих. №13 від 11 квітня 2022 року про відмову від договору та повернення грошових коштів направлялись на електронну пошту боржника. У подальшому оригінали вказаних документів відповідно до пунктів 9.8 - 9.10 Договору направлені на адресу реєстрації ТОВ "БНК-Україна" зазначену в ЄДР, та на адресу, яку представники ТОВ "БНК-Україна" зазначають для листування, цінними листами. Суд апеляційної інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги ТОВ «БНК-Україна» переглядає ухвалу Господарського суду Львівської області від 02 лютого 2023 року у справі №914/2450/22 про банкрутство ТОВ «БНК-Україна», постановлену за результатами розгляду кредиторських вимог ТОВ "Бахмач Нафтосервіс". За визначенням статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства: кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви. Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Заява кредитора має містити, зокрема, розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника (ч.3 ст.45 КУзПБ). Відповідно до частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Отож, у попередньому засіданні суд повинен є перевірити заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є: договори та інші правочини. Згідно з статтею 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Правовідносин між кредитором та боржником виникли з поставки товару, тому права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України. Згідно з статтею712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Згідно з статтею 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований, зокрема шляхом маркування (ч.1). Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві. (ч.2). За текстом статті 696 ЦК України договором може бути встановлений обов`язок продавця або покупця страхувати товар (ч.1). Якщо сторона, яка зобов`язана страхувати товар, не застрахувала його, друга сторона має право застрахувати товар і вимагати відшкодування витрат на страхування або відмовитися від договору (ч.2). Статтею 610 ЦК України установлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. За усталеною позицією Верховного Суду, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19). З обставин справи видно, що заявлені грошові вимоги ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" до ТОВ «БНК-Україна» грунтуються на укладеному сторонами Договорі поставки товару №355-ДТ-20/Д від 27 листопада 2020 року і Додаткової угоди №16 від 26 січня 2022 року до Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д; попередній оплаті ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" постачальнику (ТОВ «БНК-Україна») загальної суми 19 879 951,80 грн відповідно до пункту 2 Додаткової угоди №16 за товар (дизельне пальне); невиконанні ТОВ «БНК-Україна» зобов`язань за Договором поставки товару №355-ДТ-20/Д від 27 листопада 2020 року і Додаткової угоди №16 від 26 січня 2022 року щодо поставки товару, передачі товару покупцю, страхування товару. ТОВ «БНК-Україна» не заперечує факту попередньої оплати ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" 19 879 951,80 грн в рахунок виконання зобов`язання з поставки товару за Додатковою угодою №16 до Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д. Водночас, ТОВ «БНК-Україна» не надало суду доказів, які підтверджують отримання ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" у власність товару за Додатковою угодою №16 до Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д. Відповідно до умов Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д (пункти 3.1., 3.1.1., 3.3) та пункту 7 Додаткової угоди №16 таким доказом є видаткова накладна (акт приймання-передачі товару), оформлені належним чином обома сторонами. Отже суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що підтвердженням здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції. У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт отримання товару ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" за Додатковою угодою №16 до Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д. Ураховуючи невиконання ТОВ "БНК-Україна" умов Додаткової угоди №16 (пункт 9) про страхування товару, керуючись частиною 2 статті 696 Цивільного кодексу України, ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" відмовилося від Додаткової угоди №16, укладеної 26 січня 2022 року до Договору поставки товару № 355-ДТ-20/Д від 27 листопада 2020 року. Про відмову від додаткової угоди ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" повідомило ТОВ "БНК-Україна" листом від 11 квітня 2022 року за вих. №13, вимагало протягом 10 робочих днів повернути грошові кошти, сплачені як попередня оплата за товар, який не поставлений за Додатковою угодою №16. Боржник цих обставин не заперечив. Таким чином, ТОВ "БНК-Україна" зобов`язане сплатити кредитору 19 879 951,80 грн - грошову суму, яку кредитор оплатив відповідно до Додаткової угоди №16 від 26 січня 2022 року до Договору поставки товару від 23 липня 2021 року 481-ПБА-21/Д. Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обгрунтованість заявлених кредиторських вимог до боржника у розмірі 19 884 913,80 грн, з яких: - 19 879 951,80 грн заборгованість, яка виникла на підставі Додаткової угоди №16 від 26 січня 2022 року до Договору поставки товару від 23 липня 2021 року 481-ПБА-21/Д та 4 962,00 грн - судовий збір сплачений за подання заяви з грошовими вимогами до боржника. Доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують, про що зазначено вище. Крім цього, суд апеляційної інстанції констатує, що не розглядає правовідносини сторін, які склалися за іншими Додатковими угодами до Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д. Також заважаючи на наведені вище умови Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д і Додаткової угоди №16 до Договору поставки товару №355-ДТ-20/Д апеляційний суд відхиляє, як безпідставні, твердження скаржника про те, що дата митного оформлення партії товару за додатковою угодою №16 (відбиток штампу митного оформлення від 23 лютого 2022 року) є датою поставки товару і датою переходу ризику випадкової втрати товару від боржника до кредитора. Та обставина, що ТОВ "Бахмач Нафтосервіс" зверталося до АТ «Укрзалізниця» з претензією про відшкодування збитків у сумі 22 025 756,02 грн за втрату вантажу (АТ «Укрзалізниця» повернуло без розгляду через недоліки претензії) не спростовує встановлених вище обставин, що підтверджують визнані судом заявлені кредиторські вимоги до боржника. Щодо тверджень скаржника про відповідальність перевізника АТ «Українська залізниця» за втрату вантажу. Суд першої інстанції з покликанням на позицію Верховного Суду наголосив, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17). З огляду на це суд при розгляді грошових вимог до боржника позбавлений можливості вирішувати питання про права та обов`язки осіб, які не є учасниками справи, тобто АТ «Українська залізниця». Розглядаючи заяву з грошовими вимогами до боржника, суд не досліджує взаємовідносини боржника та кредитора із перевізником вантажу АТ «Українська залізниця», а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором поставки шляхом дослідження первинних документів наданих сторонами. Боржник або кредитор, які вважатимуть, що втрата вантажу/неотримання товару вантажоодержувачем відбулась з вини перевізника (АТ «Українська залізниця») не позбавлені можливості реалізувати своє право на судовий захист шляхом подання позову до перевізника в порядку визначеному процесуальним законом. Апеляційний суд поділяє таку позицію суду першої інстанції, яка грунтується на законі і обставинах справи. Як вже зазначено, суд встановив обгрунтованість заявлених кредиторських вимог до боржника у розмірі 19 884 913,80 грн, з яких: - 19 879 951,80 грн заборгованість, яка виникла на підставі Додаткової угоди №16 від 26 січня 2022 року до Договору поставки товару від 23 липня 2021 року 481-ПБА-21/Д. Спір щодо втрати перевізником АТ «Українська залізниця» вантажу, який призначався для отримання ТОВ "Бахмач Нафтосервіс", відповідальності за втрату вантажу підлягає розгляду в окремому позовному провадженні. Отже, доводи скаржника про те, що оскаржена ухвала суду першої інстанції винесена з неправильно встановленими обставинами, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів, спростовуються наведеними обставинами справи і приписами закону. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвала Господарського суду Львівської області від 02 лютого 2023 року у справі №914/2450/22 постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу ТОВ "БНК-Україна" суд залишає без задоволення. Судовий збір за подання апеляційної скарги суд покладає на ТОВ "БНК-Україна". Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Ухвалу Господарського Львівської області від 02 лютого 2023 року у справі №914/2450/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" - без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку. Повний текст постанови складено 14 липня 2023 року. Суддя В.М. Гриців Суддя О.В. Зварич Суддя І.Б. Малех

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»