Постанова Західний апеляційний господарський суд № 914/40/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" листопада 2023 р. Справа №914/40/22 м. Львів Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Гриців В.М. (доповідач), Зварич О.В., Кравчук Н.М. секретар судового засідання Гілевич С.Р. представники: Національного банку України Звада Р.В. (самопредставництво), ТОВ «ФК «Фінгарант» адвокат Маковей О.Г., ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» адвокат Чугунов М.В. і арбітражний керуючий Плесканка О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25 січня 2022 року у справі №914/40/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" ВСТАНОВИВ: У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгарант» подало Господарському суду Львівської області заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит». Заява кредитора обґрунтована тим, що в ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» станом на дату подання заяви існує прострочене грошове зобов`язання перед ТОВ «ФК «Фінгарант» щодо якого відсутній спір на загальну суму 334 029 324,96 грн. Заборгованість виникла на підставі договору поруки №06-03-2017/1 від 06.03.2017, укладеного між ТОВ «ФК «Фінгарант» (кредитор), ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» (поручитель) та ПрАТ «Райз-Максимко» (боржник), з метою забезпечення виконання ПрАТ «Райз-Максимко» зобов`язань за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011. У заяві ініціюючий кредитор повідомив, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.02.2020 стосовно ПрАТ «Райз-Максимко» відкрито провадження у справі №910/638/20 про банкрутство. В межах цієї справи №910/638/20 було розглянуто заяву ТОВ «ФК «Фінгарант» з грошовими вимогами до ПрАТ «Райз-Максимко», що випливали з Кредитного договору №2ВД від 21.01.2011, за результатами розгляду якої визнано грошові вимоги ТОВ «ФК «Фінгарант», що виникли за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011, і станом на 03.02.2020 становили 334 029 324,95 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 198 873 688,39 грн.; заборгованість по відсотках - 112 974 757,80 грн.; валютна заборгованість по нарахованих відсотках (еквівалент за курсом НБУ) - 661 569,28 грн.; заборгованість за комісією - 6 000 000,00 грн.; пеня за прострочення платежів (проценти та тіло) - 15 519 309,49 грн. Господарський суд Львівської області ухвалою від 10 січня 2023 року у справі №914/40/22 прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінгарант про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Фаворит, підготовче засідання суду призначив на 25 січня 2023 року. Боржник подав відзив на заяву ТОВ «ФК «Фінгарант» про порушення справи про банкрутство, в якому погоджується із заявою ТОВ «ФК «Фінгарант» та визнає заявлені в ній вимоги, які за договором поруки №06-03-2017/1 становлять 334 029 324,95 грн, повідомив про відсутність можливості виконати взяті на себе зобов`язання. Також у відзиві зазначив, що загальна заборгованість ТОВ "Торгова мережа "Фаворит" перед кредиторами за зобов`язаннями становить 1 024 338 709,58 грн. (в т.ч. із сплати податків та зборів, виплати заробітної плати 1 184 739,33 грн.); у боржника наявне майно основні засоби загальною вартістю 262 102 156,33 грн; в установах банків та інших фінансово-кредитних установах наявні рахунки, а саме: ІВ-ФР ОДАТ «Райффайзен Банк» м. Івано-Франківськ, ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області, АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві, АТ «КБ «Глобус», АТ «Укрексімбанк», Філії Івано-Франківськ АТ «Ощадбанк», Головному управлінні АТ «Ощадбанк» м. Київ, Казначействі України (ел. адмін. подат.); відсутні рахунки, які арештовані в рамках виконавчих проваджень та на яких ведеться облік прав та цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах; що боржником не проводилась і не проводиться діяльність, пов`язана з державною таємницею. Національний банк України подав суду заперечення від 10.01.2022 №18-0013/5335 на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство і повідомив, що є забезпеченим кредитором відносно боржника на підставі укладених з ТОВ «ТМ «Фаворит» іпотечного договору від 23.06.2014 (нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №879), іпотечного договору від 23.06.2014 (нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №1649), іпотечного договору від 29.12.2009 (нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №2374), якими забезпечувалось виконання зобов`язань АТ «КБ «Фінансова ініціатива» за кредитними договорами від 23.02.2009 №61/09 та від 13.05.2014 №12/09/5 (з урахуванням змін та доповнень до них), укладеними між Національним банком та АТ «КБ «Фінансова ініціатива», відтак наділений правом заперечувати у підготовчому засіданні проти відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Зазначив, зокрема, що у ТОВ «ФК «Фінгарант» відсутнє право вимоги до ТОВ «ТМ «Фаворит» згідно договору поруки у загальній сумі 334 029 324,95 грн, у зв`язку з не підписанням договору від 14.10.2014 №4 про внесення змін до кредитного договору №2ВД, та договору від 18.08.2015 №5 про внесення змін до кредитного договору №2ВД. Зазначив, що ініціюючим кредитором не надано жодного належного доказу наявності безспірного грошового зобов`язання боржника, та що ухвала Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 у справі №910/638/20 про банкрутство ПрАТ «Райз-Максимко» не буде мати преюдиціального значення в правовідносинах щодо стягнення кредитної заборгованості з ТОВ «ТМ «Фаворит» у даній справі. Окрім цього, вважає що заявником порушено строки звернення до поручителя з вимогою погасити заборгованості. Вважає, що у разі відкриття провадження у справі про банкрутство будуть змінені наявні права та обов`язки Національного банку, як іпотекодержателя, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому. Просить застосувати до вимог ТОВ «ФК «Фінгарант» про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТМ «Фаворит» наслідки спливу позовної давності та відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТМ «Фаворит». Господарський суд Львівської області ухвалою від 25 січня 2022 року у справі №914/40/22 постановив:

1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Фаворит (81324, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд.1, ідентифікаційний код 31524633).

2. Визнати вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінгарант - в розмірі 318 510 015 грн. 47 коп. основного боргу та 24810 грн. 00 коп. - судового збору.

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Фаворит (81324, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд.1, ідентифікаційний код 31524633).

4. Ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Фаворит (81324, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Волиця, вул. Елеваторна, буд.1, ідентифікаційний код 31524633).

5. Розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Плесканку Олега Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1779 від 21.12.2016 р.; адреса: 79038, м. Львів, А/С 9859).

6. Встановити розпоряднику майна арбітражному керуючому Плесканці Олегу Володимировичу грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, за рахунок коштів, авансованих кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінгарант на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області, коштів, одержаних боржником у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

7. Оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Фаворит. Інше. Господарський суд Львівської області дійшов висновку, що кредитором доведено неплатоспроможність боржника та обґрунтовано наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство. Суд вказав на відсутність доказів задоволення боржником вимог кредитора станом на дату підготовчого засідання чи доказів, які б підтверджували спроможність боржника виконати свої зобов`язання. У відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник зазначив про неможливість погасити заборгованість. Суд визнав преюдиційними обставини, встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/638/20 щодо розміру заборгованості перед ТОВ «ФК «Фінгарант» за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011 мають преюдиційне значення у цій справі. Господарський суд міста Києва визнав грошові вимоги цього ж кредитора до боржника ПрАТ «Райз-Максимко» у сумі 334 033 528, 96 грн. ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» (боржник) є поручителем виконання тих самих грошових зобов`язань за основного боржника (позичальника - ПрАТ «Райз-Максимко»), тому грошові вимоги у цій справі ініціюючого кредитора підтвердженні судовим рішенням, що у свою чергу свідчить про відсутність спору який має вирішуватися у позовному провадженні. що виключає можливість постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених ч. 6 ст. 39 КУзПБ. Національний банк України (як забезпечений кредитор), подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 25 січня 2022 року у справі №914/40/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» відмовити. Вважає, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» здійснило неправильний розрахунок кредитної заборгованості, не надало первинні бухгалтерські документи, а тому заборгованість ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» не доведена. Крім того, договір №4 від 14.10.2014 та договір №5 від 18.08.2015, якими внесено зміни до кредитного договору №2ВД, не підписано сторонами цих правочинів, тому вони не породжують прав та обов`язків у сторін цих договорів. Також вважає, що має місце спір про право, що відповідно до ч. 6 ст. 39 КУзПБ є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» (боржник) у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Зазначає, що заборгованість ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» підтверджується належними доказами, які були безпосередньо і всесторонньо досліджені судом першої інстанції. Вказує, що за умовами договору поруки поручитель має заборгованість у розмірі 334 029 324,95 грн. Крім того, Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.10.2020 у справі №910/638/20 про банкрутство ПрАТ «Райз-Максимко» визнав грошові вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» до боржника за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011 в розмірі 334 029 324,95 грн. ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» є поручителем за виконання зобов`язання ПрАТ «Райз-Максимко» перед ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011. Західний апеляційний господарський суд постановою від 25 травня 2022 року у справі №914/40/22 задовольнив апеляційну скаргу Національного банку України; скасував ухвалу Господарського суду Львівської області від 25 січня 2022 року та прийняв нове рішення, яким відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Фаворит». Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 26 жовтня 2022 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгарант" задовольнив частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 25 травня 2022 року скасував, справу №914/40/22 направив на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду. Суд касаційної інстанції дійшов висновку про неправильне застосування у постанові Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 по справі №914/40/22 положень ст. 39 КУПБ та ч. 5 ст. 559 ЦК України, що у свою чергу призвело до передчасних висновків про необхідність скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 25.01.2022 із прийняттям нового рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином зібрані докази у справі для встановлення наявності чи відсутності підстав для відкриття чи відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит". Західний апеляційний господарський суд у новому складі суду, визначеному автоматизованим розподілом судової справи між суддями, розглядає апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25 січня 2022 року у справі №914/40/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит". Суд неодноразово призначав розгляд справи. Також суд зупинив апеляційне провадження у справі №914/40/22 до закінчення перегляду Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду Верховного Суду справи №910/23952/15, в якій досліджуватиметься питання щодо відповідності/чи невідповідності розміру заявлених вимог до поручителя вимогам основного боржника, щодо якого також відкрито справу про банкрутство і відбулось визнання грошових вимог такого кредитора за основним зобов`язанням. Ухвалою від 30 жовтня 2023 року апеляційний суд поновив апеляційне провадження у справі №914/40/22, призначив розгляд справи на 9 листопада 2023 року. У судовому засіданні 9 листопада 2023 року суд оголосив перерву до 16 листопада 2023 року. Під час розгляду справи Національний банк України неодноразово подавав пояснення, додаткові пояснення. Зокрема зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів дійсності та обґрунтованості грошових вимог ініціюючого кредитора, окрім долучених до заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника власне копій кредитних договорів, договору переведення боргу за кредитними договорами, копія договору поруки, розрахунку заборгованості, копія платіжного доручення на підтвердження оплати відступлення права вимоги за кредитними договорами та ухвали Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 року у справі №910/638/20 про визнання вимог до боржника за основним зобов`язанням. Ініціюючий кредитор на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором №2ВД не надав первинних бухгалтерських документів, з обліку заборгованості, виписок з особових рахунків, меморіальних ордерів, тощо. Суд першої інстанції не досліджував в судовому засіданні оригінали кредитного договору №2ВД, які не були надані ініціюючим кредитором. Розмір заборгованості розрахований неправильно, відсотки за користування кредитними коштами та неустойка за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язання нараховувалась у порушення положень ст. 625, 1048 ЦК України, заборгованість за кредитним договором №2ВД в межах цієї справи не містить такої суми заборгованості за жодним із періодів вказаних у такому розрахунку, у тому числі станом на червень 2018 року. Суд попри необхідність детального дослідження та доведення належними та допустимими доказами з боку ініціюючого кредитора розміру заборгованості врахував лише визнання боргу боржником та обставинами встановленими судовим рішенням у справі №910/638/20 про банкрутство «Райз-Максимко», яке не має преюдиційної сили для цієї справи. Між ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» і ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» укладався саме договір поруки, то відповідно у правовідносинах щодо встановлення розміру кредитної заборгованості з ТОВ «Торгова мережа «Фаворит», ухвала Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/638/20 про банкрутство «Райз-Максимко» не має преюдиційного значення у цій справі. Про невідповідність суми заборгованості за кредитним договором №2ВД свідчить і рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 по справі №910/18202/19, в якому суд встановив, що ТОВ "ФК "Фінгарант" 01.06.2018 зверталось з вимогою до ПрАТ "Райз - Максимко" (позичальник) про дострокове повне погашення боргових зобов`язань за кредитним договором №2ВД шляхом перерахування на банківський рахунок ТОВ "ФК "Фінгарант" грошових коштів у розмірі 250 220 337,32 грн протягом 10 банківських днів з дня відправлення цієї вимоги (вказане рішення міститься в матеріалах справи). Пред`явленням цієї вимоги змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором №2ВД, в той же час, із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор звернувся лише 05.01.2022, тобто із пропуском строку позовної давності встановленої статтею 257 ЦК України. Національний банк просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог ТОВ «ФК «Фінгарант». Право Національного банку на подання заяви про застосування наслідків спливу позовної давності як кредитора, обумовлене, в тому числі висновками відображеними в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №916/4644/15, де суд надав роз`яснення щодо права кредитора на звернення до суду із заявою про застосування позовної давності під час розгляду грошових вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном боржника. Також Національний банк України у письмових поясненнях вказує, що постанова Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №910/23952/15 містить висновки з правовідносин не релевантних даній справі, але при попередньому розгляді Верховним Судом було надано висновки в постанові від 20.09.2021 у справі №910/23952/15 цілком релевантні проблематиці даної справи, що дають чітку відповідь на питання преюдиції вимог до боржника за основним зобов`язанням та поручителя. ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» подало письмові пояснення у яких зазначає, що в матеріалах справи достатньо не спростованих доказів на підтвердження безспірної заборгованості ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» перед ТОВ «ФК «Фінгарант», що згідно з положеннями ст. 39 КУзПБ унеможливлює відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство (кредитний договір, договір про відступлення права вимоги, довідка банку, платіжне доручення, договір поруки, вимога, розрахунки заборгованості). Тому логічним і правомірним є те, що Господарський суд Львівської області дійшов правильного висновку про наявність безспірної заборгованості ТОВ «ТМ «Фаворит» перед ТОВ «ФК «Фінгарант» в розмірі 334 029 324,96 грн. Оскільки спір про право відсутній, то немає підстав передбачених ч. 6 ст. 39 КУзПБ для відмови заявнику у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТМ «Фаворит». З урахуванням правового висновку касаційного суду у цій справі (п. 24) це вказує на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а наведене НБУ трактування ст. 39 КУзПБ є помилковим. Крім того, правовий висновок Верховного Суду у справі №910/16249/21 вказує на правильність висновку Господарського суду Львівської області щодо задоволення заяви ТОВ «ФК «Фінгарант» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТМ «Фаворит». Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Національного банку України та залишити в силі ухвалу Господарського суду Львівської області від 25 січня 2022 року у справі №914/40/22. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5). Згідно з частиною першою статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Національного банку України (забезпечений кредитор), матеріали справи, заслухав представників скаржника, кредитора та боржника і вважає, що немає підстав для скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 25.01.2022 у справі №914/40/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит". При цьому апеляційний суд ураховує вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 26 жовтня 2022 року у цій справі №914/40/22, які в силу приписів частини першої статті 316 ГПК є обов`язковими для суду апеляційної інстанцій під час нового розгляду цієї справи. Верховний Суд у постанові від 26 жовтня 2022 року у цій справі №914/40/22 вказав, що завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Самі посилання забезпеченого кредитора (який не є ініціюючим кредитором) щодо наявності спору про право не є свідченням того, що між ініціюючим кредитором та боржником наявний спір про право щодо вимог такого кредитора, що зокрема підтверджується вищенаведеними висновками про застосування норм права щодо того, що методом встановлення спору про право є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора. За визначенням статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) неплатоспроможність неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредитором не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим кодексом. Вимоги до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство визначено статтею 34 КУзПБ. Встановлено, що така заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви; відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. Згідно з статтею 36 КУзПБ боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. У відзиві боржника зазначаються: заперечення боржника щодо вимог заявника (заявників); загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов`язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; відомості про проведення боржником діяльності, пов`язаної з державною таємницею; докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності). У відзиві боржника можуть зазначатися й інші відомості, що мають значення для розгляду справи. Відповідно до статті 39 КУзПБ: Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1); У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи (ч. 2); Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість (ч. 3); За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (ч. 5). Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (ч. 6). У цій справі Господарський суд Львівської області у підготовчому засіданні за результатом розгляду поданих документів, пояснень ініціюючого кредитора і боржника встановив такі обставини справи: 21.01.2011 між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Європа-Транс ЛТД» (позичальником) укладено кредитний договір №2ВД, за яким банк зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді мультивалютної не відновлювальної кредитної лінії в сумі 7 449 800, 00 євро та 223 494 000 грн, зі сплатою 9% річних у євро та 18,3 % річних у гривні за користування кредитом, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше 31.08.2021 (в редакції договору №5 від 18.08.2015). Пунктом 3.2 договору (в редакції договору №5 від 18.08.2015) позичальник зобов`язаний сплатити банку комісійну винагороду за встановлення ліміту кредитування (одноразово) у сумі 6 000 000,00 грн. у разі невиконання позичальником боргових зобов`язань за договором більше ніж на 15 календарних днів. Пунктом 7.1 договору (в редакції договору №5 від 18.08.2015) визначено, що в разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов`язань, крім договірних санкцій, пені, штрафів, банк має право застосувати до позичальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного боргового зобов`язання за кожний календарний день прострочення виконання, включаючи день такого погашення з розрахунку факт/365, якщо валюта кредиту - національна валюта України, та факт/360, якщо валюта кредиту - іноземна. 14.10.2014 між ТОВ «Європа-Транс ЛТД» (первісним боржником), ПАТ «Компанія «Райз» (новим боржником) та ПАТ «ВТБ Банк» укладено договір №2ВД п.б. про заміну боржника у зобов`язанні та переведення боргу, та договір №1 про внесення змін до договору № 2ВД п.б. від 14.10.2014. Згідно з пунктом 1.1 договору №2ВД п.б. ТОВ «Європа-Транс ЛТД» переводить свої зобов`язання за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011, а ПАТ «Компанія «Райз» замінює останнього у зобов`язанні, і приймає на себе всі обов`язки ТОВ «Європа-Транс ЛТД» по кредитному договору №2ВД від 21.01.2011 з усіма змінами та доповненнями до нього. 18.08.2015 між ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «Компанія «Райз» (первісним боржником) та ПрАТ «Райз-Максимко» (новим боржником) укладено договір №2ВД/2 п.б. про заміну боржника у зобов`язанні та переведення боргу, за умовами якого (п. 1.1.) ПАТ «Компанія «Райз» переводить свої зобов`язання за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011, а ПрАТ «Райз-Максимко» замінює останнього у зобов`язанні, і приймає на себе всі обов`язки ПрАТ «Компанія «Райз» по кредитному договору №2ВД від 21.01.2011 з усіма змінами та доповненнями до нього; (п. 2.2.1) ПАТ «Компанія «Райз» передає, а ПрАТ «Райз-Максимко» приймає на себе зобов`язання щодо повернення суми грошових коштів за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011, а саме: 7 449 800,00 євро кредиту та 502 522,65 євро процентів. 03.03.2017 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» (новим кредитором) та ПАТ «ВТБ Банк» (первісним кредитором) укладено договір №03/03/2017/КБ про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами та прав вимоги за договорами забезпечення, згідно умов якого: (п. 2.2 ) ПАТ «ВТБ Банк» передав ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» своє право вимоги, а останній набув право вимоги у розмірі заборгованості, в тому числі і за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011 в сумі 250 220 337,32 грн (п. 1.1.3), з яких: 198 873 688,39 грн - за основним боргом, 44 665 343,82 грн та 23 919,03 євро (що за курсом НБУ встановленим станом на 03.03.2017 становить 681 305,11 грн) - за процентами, 6 000 000 грн - за комісіями; (п. 3.1.3) право вимоги переходить до нового кредитора з моменту зарахування коштів у розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора. Між первісним кредитором і новим кредитором в день зарахування коштів у сумі ціни договору складається акт приймання-передачі права вимоги (додаток 2). Згідно з довідкою ПАТ «ВТБ Банк» від 03.03.2017 №1969/1-2, у ПрАТ «Райз-Максимко» перед ПАТ «ВТБ Банк» за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011 наявна заборгованість у сумах, які зазначено у договорі №03/03/2017/КБ про відступлення права вимоги. Платіжним дорученням від 03.03.2017 №1001792811, на виконання пункту 4.2 договору №03/03/2017/КБ про відступлення права вимоги, ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» перерахувало на рахунок ПАТ «ВТБ Банк» грошові кошти в розмірі 71 500 000,00 грн, що складає ціну договору №03/03/2017/КБ про відступлення права вимоги, визначену п. 4.1 цього договору. На виконання п.5.1 договору №03/03/2017/КБ про відступлення права вимоги сторонами підписано акт приймання-передачі документів від 03.03.2017. Таким чином, 03.03.2017 ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» набуло право вимоги до ПрАТ «Райз-Максимко» за кредитним договором № 2ВД від 21.01.2011 у розмірі 250 220 337,32 грн. З метою забезпечення виконання ПрАТ «Райз-Максимко» взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011, між ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» (як кредитором), ТОВ «ТМ «Фаворит» (як поручителем) та ПрАТ «Райз-Максимко» (як боржником) було укладено договір поруки №06-03-2017/1 від 06.03.2017 за умовами якого: (п. 1.1) поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником у повному обсязі своїх зобов`язань за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011 з урахуванням усіх укладених до нього змін та доповнень (основний договір); (п. 1.2) на момент укладання договору заборгованість боржника за основним договором становить 250 220 337,32 грн, з яких: заборгованості по отриманих кредитних коштах - 198 873 688,39 грн, заборгованості по відсотках - 44 665 343,82 грн, заборгованості по відсотках у валюті - 23 913,03 євро, заборгованості за комісією - 6 000 000,00 грн; (п. 1.3) у разі невиконання боржником умов основного договору в строк, поручитель замість боржника погашає суму боргу за кредитом, нараховані відсотки, штрафні санкції, неустойки (пені, штрафи), а також відшкодовує витрати та збитки за неналежне виконання умов основного договору; (п. 1.4) поручитель надав згоду на зміну умов основного договору без додаткового погодження з ним таких змін щодо, зокрема збільшення обсягу відповідальності поручителя через збільшення зобов`язань боржника під час виконання ним кредитного договору; (п. 2.1) поручитель забезпечує цією порукою виконання зобов`язань боржника за основним договором в повному обсязі та несе солідарну з боржником відповідальність перед кредитором за неналежне виконання боржником забезпеченого зобов`язання; (п. 3.1) у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником умов Кредитного договору №2ВД від 21.01.2011 у поручителя виникає обов`язок погасити суму боргу за кредитом, нараховані відсотки, штрафні санкції, неустойки (пені, штрафи) за першою вимогою кредитора протягом 10-ти календарних днів з дня отримання такої вимоги; (п. 3.2) у випадку порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника вважається таким, що вже настав строк виконання зобов`язань за Кредитним договором №2ВД від 21.01.2011, а в поручителя виникає обов`язок негайно погасити суму боргу за кредитом, нараховані відсотки, штрафні санкції, неустойки (пені, штрафи); (п. 4.2.3) у випадку порушення судом провадження про банкрутство боржника, термін виконання основного зобов`язання за Основним договором вважається таким, що вже настав, а у поручителя виникає обов`язок негайно погасити суму боргу за кредитом, нараховані відсотки, штрафні санкції, неустойки (пені, штрафи), нараховані за порушення боржником зобов`язань за Основним договором; (п. 6.2) строк дії договору становить 10 років з 06.03.2017 та діє до 06.03.2027, а в разі порушення умов договору поручителем, договір діє до моменту повного виконання поручителем чи боржником взятих на себе зобов`язань. Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.02.2020 у справі №910/638/20 відкрив провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Райз-Максимко». В межах справи №910/638/20 суд розглянув заяву ТОВ «ФК «Фінгарант» з грошовими вимогами до ПрАТ ПрАТ «Райз-Максимко», що випливали з Кредитного договору №2ВД від 21.01.2011, за результатами розгляду якої визнано грошові вимоги кредитора ТОВ «ФК «Фінгарант», що виникли за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011, і станом на 03.02.2020 становили 334 029 324,95 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 198 873 688,39 грн; заборгованість по відсотках - 112 974 757,80 грн; валютна заборгованість по нарахованих відсотках (еквівалент за курсом НБУ) - 661 569,28 грн; заборгованість за комісією - 6 000 000,00 грн; пеня за прострочення платежів (проценти та тіло) - 15 519 309,49 грн. Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/638/20, суд визнав ТОВ «ФК «Фінгарант» кредитором ПрАТ «Райз-Максимко» з грошовими вимогами на суму 334 033 528,96 грн, з яких: 4 204,00 грн судового збору вимоги першої черги, 318 510 015,47 грн вимоги четвертої черги, 15 519 309,49 грн вимоги шостої черги. ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» листом від 25.11.2021 №25/1, у зв`язку із відкриттям провадження у справі №910/638/20 про банкрутство ПрАТ «Райз-Максимко» та відповідно до п. 3.2, п. 4.2.3 договору поруки, звернулось до поручителя ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» з вимогою погасити заборгованість у розмірі 334 029 324,96 грн, з яких 198 873 688,39 грн - заборгованість по тілу кредиту, 112 974 757,80 грн - заборгованість по відсотках, 661 569,28 грн - валютна заборгованість по нарахованих відсотках (еквівалент за курсом НБУ), 6 000 000,00 грн - заборгованість за комісією, 15 519 309,49 грн - пеня за прострочення платежів (проценти та тіло), відповідно до договору поруки №06-03-2017/1 від 06.03.2017. У заяві кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначено, що в ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» (як поручителя) станом на дату подання заяви існує не виконане грошове зобов`язання перед ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» на загальну суму 334 029 324,96 грн (198 873 688,39 грн - заборгованість по тілу кредиту, 112 974 757,80 грн - заборгованість по відсотках, 661 569,28 грн - валютна заборгованість по нарахованих відсотках (еквівалент за курсом НБУ), 6 000 000,00 грн - заборгованість за комісією, 15 519 309,49 грн - пеня за прострочення платежів) щодо якого відсутній спір. Заборгованість виникла на підставі договору поруки №06-03-2017/1 від 06.03.2017, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» (кредитор), ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» (поручитель) та ПрАТ «Райз-Максимко» (боржник), з метою забезпечення виконання ПрАТ «Райз-Максимко» зобов`язань за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011. ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» погодилося із заявою ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» та визнало заявлені в ній вимоги за договором поруки №06-03-2017/1 у загальній сумі 334 029 324,95 грн заборгованості ПрАТ «Райз-Максимко» перед ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011. Повідомило про відсутність можливості виконати взяті на себе за договором поруки №06-03-2017/1 зобов`язання та погасити заборгованість. У підготовчому судовому засіданні представники сторін підтримали кожен свою позицію: представник кредитора - з підстав, наведених у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство; представник боржника - визнав заявлені вимоги та повідомив про відсутність спроможності виконати свої грошові зобов`язання та погасити заборгованість. З наведених обставин справи видно, що суд першої інстанції у підготовчому засіданні розглянув подані документи, заслухав пояснення представників сторін і встановив наявність у боржника (як поручителя за договором поруки №06-03-2017/1 за виконання боржником ПрАТ «Райз-Максимко» у повному обсязі своїх зобов`язань за кредитним договором № 2ВД з урахуванням усіх укладених до нього змін та доповнень) грошового зобов`язання перед ініціюючим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» у сумі 318 510 015,47 грн, з якої 198 873 688,39 грн - заборгованість по тілу кредиту, 112 974 757,80 грн - заборгованість по відсотках, 661 569,28 грн - валютна заборгованість по нарахованих відсотках (еквівалент за курсом НБУ), 6 000 000,00 грн - заборгованість за комісією. Така ж сума грошового зобов`язання ПрАТ «Райз-Максимко» перед ініціюючим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» встановлена ухвалою Господарського суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року у справі №910/638/20 про банкрутство ПрАТ «Райз-Максимко». Суд констатував відсутність у матеріалах справи доказів погашення боржником заборгованості станом на дату підготовчого засідання чи доказів, які б підтверджували спроможність боржника виконати свої зобов`язання. Також суд вказав на відсутність між боржником і кредитором спору про право та не встановив інших підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торгова мережа «Фаворит». З приводу заперечень Національного банку України про відсутність у ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» права вимоги до ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» за договором поруки №06-03-2017/1 від 06.03.2017, у зв`язку із не підписанням договору від 14.10.2014 №4 про внесення змін до кредитного договору №2ВД та договору від 18.08.2015 №5 про внесення змін до кредитного договору №2ВД - суд першої інстанції зазначив, що такі не відповідають дійсності, оскільки наявні в матеріалах справи Договір №4 від 14.10.2014 про внесення змін до Кредитного договору №2ВД від 21.01.2011 підписаний та скріплений печатками сторін договору (том 1, а.с. 194), Договір №5 від 18.08.2015 про внесення змін до Кредитного договору №2ВД від 21.01.2011 теж підписаний і скріплений печатками сторін договору (том 2, а.с. 26). Щодо тверджень Національного банку України про пропуск строку звернення до поручителя з вимогою виконати зобов`язання за договором поруки №06-03-2017/1 суд відзначив, що згідно з п. 6.2. строк дії договору поруки становить 10 років з 06.03.2017 та діє до 06.03.2027, а в разі порушення умов договору поручителем, договір діє до моменту повного виконання поручителем чи боржником взятих на себе зобов`язань. При цьому, звернув увагу, що право на подання заяви про застосування строків позовної давності виникає у сторін правовідносин, якою Національний банк України у цій справі не є. Апеляційний суд звертає увагу, що у зв`язку із відкриттям провадження у справі №910/638/20 про банкрутство ПрАТ «Райз-Максимко» та відповідно до п. 3.2, п. 4.2.3 договору поруки №06-03-2017/1, - ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» листом від 25.11.2021 №25/1 звернулось до поручителя ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» з вимогою погасити заборгованість у розмірі 334 029 324,96 грн, з яких 198 873 688,39 грн - заборгованість по тілу кредиту, 112 974 757,80 грн - заборгованість по відсотках, 661 569,28 грн - валютна заборгованість по нарахованих відсотках (еквівалент за курсом НБУ), 6 000 000,00 грн - заборгованість за комісією, 15 519 309,49 грн - пеня за прострочення платежів відповідно до договору поруки №06-03-2017/1 від 06.03.2017. Інші докази звернення ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» до поручителя ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» про погашення заборгованості ПрАТ «Райз-Максимко» за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011 у матеріалах справи відсутні. У справі №910/18202/19 Господарський суд міста Києва в рішенні від 16.03.2020 вказав про звернення від 01.06.2018 ТОВ «Фінансова компанія Фінгарант» до ПрАТ «Райз-Максимко» з вимогою достроково погасити зобов`язання за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011 у повному обсязі. З огляду на умови та строк дії договору поруки №06-03-2017/1 від 06.03.2017, ця обставина не вплинула на вимоги ТОВ «Фінансова компанія Фінгарант» до поручителя. Отже, ураховуючи наведені вище умови договору поруки №06-03-2017/1 (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 3.1, 3.2, 4.2.3, 6.2), відкриття Господарським судом міста Києва провадження у справі №910/638/20 про банкрутство ПрАТ «Райз-Максимко» (ухвала від 03.02.2020) і визнання ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/638/20 грошових вимог ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» до боржника за Кредитним договором №2ВД, які були станом на 03.02.2020 (дату відкриття провадження у справі №910/638/20), - строк виконання зобов`язань за Кредитним договором №2ВД від 21.01.2011 вважається таким, що вже настав і в поручителя (ТОВ «Торгова мережа «Фаворит») виник обов`язок негайно погасити суму боргу за кредитом, нараховані відсотки, штрафні санкції, неустойки (пені, штрафи), нараховані за порушення боржником (ПрАТ «Райз-Максимко») зобов`язань за Кредитним договором №2ВД від 21.01.2011 з урахуванням усіх укладених до нього змін та доповнень (основний договір). Суд також ураховує позицію Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові 16 серпня 2023 року у справі №910/23952/15 щодо визначення розміру кредиторських вимог за забезпеченим зобов`язанням та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, і застосовує такий підхід щодо визначення розміру кредиторських вимог кредитора до поручителя з огляду на те, що сума вимог кредитора визначена судом у справі про банкрутство основного боржника. Згідно з частиною першою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст.554 ЦК України). Таким чином, порука є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання і не може існувати, як самостійний правочин. Тому з огляду на похідний характер виникнення зобов`язання за договором поруки, при визначенні кредиторських вимог ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» до боржника ТОВ «Торгова мережа «Фаворит» (поручитель за договором поруки №06-03-2017/1 від 06.03.2017 за виконання грошового зобов`язання за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011), - суд першої інстанції при визначенні заборгованості правомірно урахував розмір кредиторських вимог ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» до ПрАТ «Райз-Максимко» (боржник за кредитним договором №2ВД від 21.01.2011), встановлених ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі №910/638/20 про банкрутство ПрАТ «Райз-Максимко». Наведене спростовує доводи апеляційної скарги Національного банку України про наявність підстав для відмови кредитору ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торгова мережа «Фаворит». За текстом частини 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду. Господарський суд Львівської області не встановив передбачених частиною 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торгова мережа «Фаворит». Натомість обґрунтовано виснував, що кредитор (ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант») довів неплатоспроможність боржника та обґрунтував наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торгова мережа «Фаворит». Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Відповідно до частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвала Господарського суду Львівської області від 25 січня 2022 року у справі №914/40/22 постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги Національного банку України відсутні. Судовий збір за подання апеляційної скарги суд покладає на скаржника. Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Ухвалу Господарського суду Львівської області від 25 січня 2022 року у справі №914/40/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Національного банку України без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку. Повний текст постанови складено 28 листопада 2023 року. Суддя В.М. Гриців Суддя О.В. Зварич Суддя Н.М. Кравчук