Постанова Дніпровський апеляційний суд № 213/1567/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6184/23 Справа № 213/1567/23 Суддя у 1-й інстанції - Мазуренко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 липня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №213/1567/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 травня 2023 року, постановлену у складі судді Мазуренко В.В., - ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві. Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 травня 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 05 лютого 2022 року було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі №160/8825/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, що перебуває в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Не погодившись з зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 травня 2023 року скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування зазначив, що у справі, що перебуває у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, предметом розгляду є дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень. ОСОБА_1 до участі у тій справі не залучений, що вказує на відсутність можливого впливу майбутнього судового рішення у тій справі на його права та обов`язки. У даній справі позивач у якості доказів посилається на акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався на виробництві, форми Н-1/П від 01.02.2023 року, та довідку МСЕК від 19 квітня 2023 року серії 12ААА №065671. У справі №160/8825/23 ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» не ставить вимог про визнання незаконними чи скасування зазначених документів, а за змістом заявлених вимог лише просить призначити повторне розслідування нещасного випадку. Результат розгляду справи Дніпровським окружним адміністративним судом не вплине та не змінить правовідносини між сторонами у даній справі. Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.369, апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі (пункт 14 частини першої статті 353 цього Кодексу), розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Таким чином дану апеляційну скаргу слід розглядати без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону. З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2023 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду у даній справі, зазначив, що протягом тривалого часу працював на різних посадах у структурних підрозділах підприємства відповідача, що підтверджується його трудовою книжкою. 05 лютого 2022 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджено актом спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-1/П від 01 лютого 2023 року. Позивач зазначив, що внаслідок нещасного випадку йому була спричинена моральна шкода, яку він оцінив у 245000 грн., що і зумовило його звернення до суду. У травні 2023 року від відповідача до суду першої інстанції надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. У клопотанні останні зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року було відкрито провадження у справі №160/8825/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. В позові позивач просить визнати бездіяльність Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в частині призначення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався « 05» лютого 2022 року об 11 год. 00 хв. на Приватному акціонерному товаристві «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» із ОСОБА_2 незаконною та зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці призначити повторне спеціальне розслідування цього нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі. Відповідач вважав, що наявна необхідність зупинення провадження у справі №213/1567/23 до вирішення справи №160/8825/23. Згідно відомостей з веб-порталу «Судова влада» розгляд справи №160/8825/23 Дніпровським окружним адміністративним судом призначено на 02.08.2023 року. Ухвалою Дніпровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року клопотання позивача було задоволено та провадження у справі №213/1567/23 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/8825/23 Задовольняючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції посилався на ст.251 ЦПК України, а саме п.6 ч.1, згідно якого суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Апеляційний суд не може погодитися з даним висновком з наступних підстав. Частиною 1 статті 251 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для виникнення обов`язку суду зупинити провадження у справі. Пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Відповідно до цієї ж норми суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З огляду на зазначене, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи за наявності доказової бази та встановлених на підставі цих доказів фактичних обставин. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі. Пов`язаність справ полягає в тому, що рішенням суду в іншій справі встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд. Визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 207/413/18, від 20 лютого 2020 року у справі № 824/215/19, від 10 квітня 2018 року у справі № 761/40264/17, від 27 лютого 2019 року у справі №308/5006/16-ц. Зупиняючи провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд першої інстанції посилався на факт розгляду справи №160/8825/23. Проте, судом першої інстанції не обґрунтовано, в чому саме полягає матеріально-правовий зв`язок між зазначеними справами, не мотивовано, які саме факти, встановлені в іншій справі, будуть мати преюдиційне значення для цієї справи, та в чому полягає неможливість самостійного встановлення судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі. У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи…... Проте вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну іншу справу та обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі». Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та статті 10 ЦПК України зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись із урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (рішення від 20 червня 2000 року у справі «FRYDLENDER v. FRANCE», заява № 30979/96, § 43). Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Незважаючи на те, що зупинення провадження у справі має тимчасовий характер, судам слід враховувати право кожної особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку та розглядати кожну справу без надмірного формалізму. У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року в справі № 641/8309/19 (провадження № 61-10107св20) міститься висновок, що «відповідно до вимог закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи». Враховуючи, що судом першої інстанції не встановлено об`єктивну неможливість розгляду даної справи на підставі зібраних по справі доказів та не виключає можливість встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, суд першої інстанції постановив ухвалу про зупинення провадження у справі відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України без обґрунтування об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції не мотивував належним чином підстав для зупинення провадження в даному випадку, є обґрунтованими. Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Апеляційний суд вважає, що ухвала про зупинення провадження у справі постановлена з порушенням норм процесуального права та є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки розгляд справи по суті не було закінчено, підстав для розподілу судових витрат немає. Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 травня 2023 року про зупинення провадження у справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Судді: