Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/7271/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1409/23 Справа № 204/7271/23 Суддя у 1-й інстанції - Книш А. В. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 липня 2023 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Черевка Є.М., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Черевка Євгена Миколайовича, поданої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого асистентом з логістики в установі «ACTED», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2023 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп. У постанові суду зазначено, що 20 квітня 2023 року о 23 год. 45 хв. в м. Дніпро на вул. А. Янгеля в районі буд. №14 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди, але місце пригоди залишив, до поліції не повідомив, чим порушив п.2.10.а Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2023 року та просить закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконне, необґрунтоване, ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права. В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції в порушення вимог ст.36 КУпАП справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП та ст.122-4 КУпАП, які надійшли в провадження судді Книш А.В., не були об`єднані, у зв`язку з чим, судом було застосовано подвійний штраф, стягнуто подвійний судовий збір та винесено дві постанови від однієї дати (хоча справи слухались одночасно та захисник, разом із ОСОБА_1 були впевнені, що справи об`єднані). Крім того, зазначає, що в оскаржуваній постанові суд ретельно переписав пояснення потерпілого, а про клопотання захисника про закриття провадження лише згадав, при цьому не надав йому належної оцінки, не намагався спростувати заперечення винуватості та відсутності належних доказів, що, на думку сторони захисту, вказує на упереджене ставлення судді до розгляду справи. Також зазначає, що у ОСОБА_1 не було умислу на залишення місця ДТП, оскільки коли він паркувався на майданчику, праворуч не перебувало жодного автомобіля і відповідно він жодного ДТП не вчиняв. В свою чергу місцевий суд не навівши жодного конкретного обґрунтування наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення з посиланнями на конкретний доказ, перейняв на себе функції автотехнічного експерта і встановив, що саме автомобіль Ніссан залишив потертості на автомобілі Субару. При цьому, суд не врахував фотографії надані ОСОБА_1 , згідно яких коли він припарковував свій автомобіль Ніссан, праворуч автомобіль Субару не стояв та докази того, що автомобіль Субару перебував на парковці до того, як приїхав автомобіль Ніссан відсутні, як і відсутні докази на спростування пояснень, що саме автомобіль Субару міг при паркуванні зачепити автомобіль Ніссан. Тобто, із усіх перелічених доказів винуватості можна зробити єдиний висновок хто перший звернувся до поліції, той і є потерпілим. Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини апелянт вважає, що жодних належних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення працівниками поліції не зібрано, а сам протокол складено лише на здогадках та необґрунтованих звинуваченнях потерпілого. На апеляційну скаргу потерпілим ОСОБА_2 подані заперечення, в яких він наводить аргументи на спростування доводів поданої апеляційної скарги захисника Черевка Є.М., просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого суду без змін. В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Черевко Є.М. підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення. Вказували на відсутність у ОСОБА_1 умислу на залишення місця ДТП, оскільки він не знав, що за його участю сталася дорожньо-транспортна пригода. Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав свої письмові пояснення та просив залишити рішення місцевого суду без змін. Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому положеннями статті 251 КупАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими/ в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі. Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: - протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №060893 від 02.05.2023 року складений у відношенні ОСОБА_1 , згідно якого 20.04.2023 року о 23:45 годині в м. Дніпро, вул. Янгеля, в районі буд.№14 водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем NISSAN н/з НОМЕР_2 став учасником ДТП, але місце пригоди залишив, до поліції не повідомив, чим порушив п.2.10.(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП. У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено З протоколом не згоден, ДТП не вчиняв, місце ДТП не залишав, покази надам в суді. Крім того зафіксовано, що документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався, протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його копія ним отримана (а.с.1); - рапорт командира взв. 1 р2 б1 УПП в Дніпропетровській області ДПП Петроченкова від 21.04.2023 року, згідно якого 21.04.2023 близько 11:30 в складі екіпажу 412, отримали виклик за фактом пошкодження майна біля будинку №12 по вул. А. Янгеля м. Дніпро. Прибувши на виклик вони виявили заявника ОСОБА_2 , який пояснив, що внаслідок ДТП вранці виявив своє авто SUBARU OUTBACK д.н.з. НОМЕР_2 пошкодженим з лівої сторони. Поряд припарковане авто NISSAN SENTRA д.н.з. НОМЕР_3 , водій на місці відсутній, також з ознаками ДТП на передньому бампері з правої сторони. Заявник вважав, що саме водій ОСОБА_4 здійснив наїзд на його авто. В заявника було відібрано пояснення, складено схему, матеріал передано до відділу розшуку та дізнання (а.с.2); - схему місця ДТП від 21 квітня 2023 року, в якій зазначено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль SUBARU OUTBACK д.н.з. НОМЕР_2 , отримав подряпини ЛФП передньої та задньої лівих дверей; автомобіль NISSAN SENTRA д.н.з. НОМЕР_3 , отримав подряпини переднього бамперу з права. Також в схемі зазначено, що освітлення місця ДТП - денне, стан покриття проїзної частини мокре, в графі порушення пункту ПДР не зазначено жодного пункту (а.с.4); - письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , згідно яких 20.04.2023 року о 20-00 годині він керуючи автомобілем SUBARU OUTBACK д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Дніпро по вул. Янгеля,10, зі сторони двору в сторону вул. Янгеля, 14а, припаркував своє авто на парковці та пішов додому. Зранку о 08:00 годині він виявив подряпини на задній лівій дверці свого авто, які імовірно наніс водій авто NISSAN SENTRA д.н.з. НОМЕР_3 , в якого також є подряпина на передньому бампері, свіжі та на тій же висоті. Особа цього авто проживає за адресою: АДРЕСА_1 , йому двері не відчинив, фотофіксацію він зробив (а.с.5); - письмові пояснення самого ОСОБА_1 , надані ним під час складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, в яких останній вказував, що він приїхав за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 на автомобілі NISSAN SENTRA д.н.з. НОМЕР_3 та о 23:40 год. запаркував свій автомобіль біля автомобіля SEAT білого кольору, д.н. НОМЕР_4 , вийшов з авто, закрив його та поїхав відпочивати. Коли паркувався автомобіль з права він не пам`ятає, але зробив фото, так як близько запаркувався біля автівки SEAT. Наступного дня о 08:20 годині він прокинувся і поїхав на роботу на міському транспорті, так як він завжди його використовує, а автомобіль залишився припаркований біля будинку. 21.04.2023 приблизно о 19:00 до 23:00 години він користувався власним транспортним засобом, не оглядав його, йому того дня ніхто не дзвонив, не шукав через сусідів, не передавав відомості. 22.04.2023 року приблизно о 23:30 годині на прибудинковій парковці за адресою: м. Дніпро, вул. Янгеля, 10, він зустрівся з трьома людьми, які сказали, що він нібито пошкодив їх автомобіль з лівого боку і пропонували щоб він на місці сплатив їм 150 доларів США, щоб його автомобіль не був під арештом. При ньому був свідок, його дівчина ОСОБА_5 , 2003 р.н. Він відповів вищевказаним людям, що буде вирішувати дане питання згідно чинного законодавства. Після даної розмови він відвіз свою дівчину і приблизно о 23:45 повернувся додому, вийшов до балкону та побачив, що коло його автівки ще стояли особи з якими він розмовляв о 23:30, що зафіксовано на телефон. При купівлі автівки бамперах були пошкодження, на якісь нові потертості він не звертав уваги, але після того, як коло його автомобіля були невідомі, він оглянув його і побачив потертості (а.с.6); - реєстраційну картку ТЗ, згідно якої NISSAN SENTRA, синього кольору, 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , є ОСОБА_1 (а.с.7); - СД-диск з фотографіями, де в папці «Фото з камер Без.Місто» знаходяться файли з назвами Ранок 20.04.2023 без пошкоджень, Вечір 20.04.2023 Без пошкодженьзгідно яких вбачається, що 20 квітня 2023 року о 08 год. 46 хв. та о 18 год. 33 хв. транспортний засіб Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не мав пошкоджень переднього бамперу справа. Водночас згідно файлів Вечір 21.04.2023 З явними характерними пошкодженнями (Перший виїзд )та Вечір 21.04.2023 З явними характерними пошкодженнямивбачається, що 21 квітня 2023 року о 18 год. 50 хв. та о 19 год. 06 хв. транспортний засіб Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вже мав явні пошкодження переднього бамперу з правої сторони. З фото, що містяться в папці «Фото з місця ДТП зроблене патрульними». Згідно файлів photo_5337170634435840444_y, photo_5337170634435840447_y, photo_5337170634435840449_y, photo_5337170634435840448_yвстановлено місце розташування транспортних засобів NISSAN SENTRA д.н.з. НОМЕР_3 та SUBARU OUTBACK д.н.з. НОМЕР_2 по відношенню один до одного, а також наявні на них пошкодження (а.с.29). При цьому апеляційний суд також враховує, що згідно постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2023 року (а.с.46) апеляційну скаргу захисника Черевка Є.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишено без задоволення, а постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні за тих же обставин ДТП адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, залишено без змін, що, у свою чергу, спростовує твердження сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 умислу на залишення місця ДТП, оскільки він не знав, що за його участю сталася дорожньо-транспортна пригода. Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі- ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п.2.10 а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. З огляду на вищенаведене суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення, оскільки виходячи зі змісту вищезазначених положень Правил дорожнього руху України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду. При розгляді даної справи апеляційний суд враховує рішення ЄСПЛ у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, у якому Суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Натомість, фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції, та матеріали справи свідчать про те, що водій ОСОБА_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду залишив місце ДТП. Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди за встановлених постановою судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2023 року обставин, чим він порушив вимоги п. 2.10а Розділу 2 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП. При цьому суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги надані свідком ОСОБА_6 поясненні в частині того, що вона була в машині 20 квітня 2023 року під час паркування ОСОБА_1 на парковці, оскільки вони спростовуються письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких, після того як він припаркував свій автомобіль, він вийшов з авто, закрив його та поїхав відпочивати. Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає захисник, суд апеляційної інстанції не вбачає. Водночас, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог ст.36 КУпАП в частині не об`єднання справ про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП та ст.122-4 КУпАП в одне провадження, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки вони не є предметом апеляційного розгляду. Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн., у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП. Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника Черевка Є.М. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 07 червня 2023 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Черевка Євгена Миколайовича - залишити без задоволення, а постанову судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО