LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд260/2192/22

від 06.07.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Закарпатській області задовольнити. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року скасувати та прийняти постанову, якою в з…

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2023 року Справа № 260/2192/22 пров. № А/857/7366/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С., при секретарі судового засідання Юрченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року (суддя Дору Ю.Ю., м.Ужгород, повний текст складено 3 квітня 2023 року), ВСТАНОВИВ: У червні2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області (далі ГУНП, НП відповідно), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП від 23.05.2022 №876 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» (далі Наказ №876) в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну службову відповідальність. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. В доводах апеляційної скарги вказує, що не зазначення у наказі про призначення службового розслідування особи поліцейського пов`язано з тим, що в ході проведення службового розслідування здійснювалась не лише перевірка виконання функціональних обов`язків начальника сектору кримінальної поліції відділення №1 Берегівського РУП ГУНП (далі Посада, Відділення №1 відповідно) ОСОБА_1 , але і інших працівників блоку кримінальної поліції районів Закарпатської області. Зазначає, що подані позивачем пояснення написані ним власноручно і жодних зауважень щодо особи, яка відібрала ці пояснення висловлено не було. Вважає, що оскаржуваний Наказ №876 прийнятий за наявності для цього усіх правових підстав. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Просив проводити розгляд справи у його відсутності. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи допущені порушення відповідачем при проведенні службового розслідування, недоведеністю застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення щодо позивача, оскаржуваний Наказ №876 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну службову відповідність є протиправним та таким, що підлягає до скасування. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань. Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 05.05.2022 відбулася нарада керівництва кримінальної поліції ГУНП та підбито підсумки практичних результатів оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної поліції ГУНП за 4 місяці 2022 року з розкриття кримінальних правопорушень в загальному та за окремими видами, безпосереднього розкриття підрозділами кримінальної поліції, стану розшуку злочинців, безвісті відсутніх осіб та встановлення особистості невпізнаних трупів, виявлення кримінальних правопорушень за фактами незаконного обігу зброї та наркотиків, стану агентурно-оперативної роботи, взаємодії підрозділів кримінальної поліції ГУНП з УОС, УОТЗ та BKA ГУНП, проблемні питання взаємодії підрозділів кримінальної поліції. За наслідками вказаної оперативної наради 06.05.2022 начальником ГУНП Я. Колесником було винесено наказ «Про створення дисциплінарної комісії та призначення службового розслідування» (далі Наказ №793; а.с.182) На виконання вказаного Наказу дисциплінарна комісія провела службове розслідування та скала відповідний висновок «Про підсумки проведеного службового розслідування за випадками порушення упродовж 4 місяців 2022 року службової дисципліни в окремих територіальних (відокремлених) підрозділах поліції ГУНП" 20.05.2022, який затверджений начальником ГУНП Я.Колесником (далі Висновок; а.с.162-181). У Висновку зафіксовано, що в ході службового розслідування членами дисциплінарної комісії було здійснено виїзди в територіальні підрозділи поліції з метою вивчення організуючої ролі керівників підрозділів кримінальної поліції щодо боротьби зі злочинністю, охорони публічного порядку, виявлення причин та умов, що сприяють негативним тенденціям за вищевказаними напрямками на території обслуговування. Під час виїзду до Відділення №1 встановлено, що організуюча роль керівника кримінальної поліції вказаного підрозділу знаходиться на незадовільному рівні. Вивченням посадових інструкцій встановлено, що начальник сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 (м. Виноградів) Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 несе персональну відповідальність за результати роботи особового складу сектору, виконавську та службову дисципліну, дотримання режиму секретності, відстежує та аналізує оперативне становище за напрямком діяльності сектора, узагальнює результати роботи підрозділу та надає їх на розгляд курівництву вищого рівня. Також вивченням організації оперативно-службової діяльності встановлено, що аналіз оперативної обстановки на території обслуговування не здійснюється, індивідуального планування роботи не проводиться. Результати роботи підрозділу не узагальнюються, на оперативних нарадах кримінальної поліції не розглядаються, на розгляд керівника відділення поліції не надаються. З метою контролю за виконанням доручень слідчих в підрозділі кримінальної поліції відділу поліції заведено журнал реєстрації таких доручень (від 03.01.2017 Інв. №2), згідно якого, в поточному році на виконання співробітників сектору надійшло 43 доручення про проведення слідчих (розшукових) дій по кримінальним провадженням. Разом з тим, журнал ведеться в довільній формі, контроль за виконанням доручень з боку начальника підрозділу не здійснюється. Станом на 20.05.2022 залишаються не розшукуваними 26 злочинців, що на З менше з початком року (на 01.01.2022 - 29). У поточному році в розшук оголошено 10 злочинців, а розшукано

13. За скоєння особливо тяжких та тяжких злочинів у розшуку перебуває 10 злочинців, із них 7 - оголошено органами досудового розслідування. Із оголошених слідством за тяжкі та особливо тяжкі злочини 7 осіб, запобіжний захід не обирався відносно

4. Не оголошено в міжнародний розшук 1 особу відносно якої було вже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і яка переховується за межами України. Окрім цього, ще 4 розшукувані особи скоїли особливо тяжкі та тяжкі злочини і переховуються за межами України, а тому є необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і оголошення їх в міжнародний розшук. Вивчення окремих оперативно-розшукових справ категорії «Розшук» встановлено, що робота ведеться лише на початковому етапі, родичі та зв`язки розшукуваних не встановлюються та не відпрацьовуються. Не встановлюється наявність телефону у розшукуваних для подальшого відпрацювання. Вивченням ОРС № 3301521 від 18.05.2021 щодо розшуку ОСОБА_2 , який скоїв злочин передбачений частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України (далі КК) встановлено, що доручення в ДПС не оновлено; розшукуваний виїхав за межі України і відносно нього 15.11.2021 обрано запобіжний захід - тримання під вартою, однак на момент перевірки не оголошений в міжнародний розшук; схема зв`язків розшукуваного не складалась, зв`язки не встановлюються та не відпрацьовуються; розшукуваний по облікам не перевіряється. Вивченням ОРС № 3303921 від 08.11.2021 щодо розшуку Сокол Д, який скоїв злочин передбачений частиною четвертою статті 358 КК встановлено, що доручення ДПС не направлялося; схема зв`язків розшукуваного не складалась, взагалі не проводилась робота по їх встановленню та відпрацюванню; розшукуваний по місцю проживання не перевірявся, розшукуване завдання до ВП №1 (с. Оноківці) Ужгородського РУП (адреса проживання розшукуваного) не направлялось. Залишок зниклих громадян становить 12 осіб, що аналогічно з початком року (01.01.2022-12). В поточному році в розшук було оголошено 4 зниклі особи і розшукано також

4. Вивченням справ встановлено, що робота з розшуку зниклих осіб ведеться на неналежному рівні. Не встановлюються всі обставини зникнення, коло осіб з якими спілкувалась зникла особа, наявність мобільного телефону на час зникнення. Так вивченням, ОРС № 3303421 від 13.10.2021 року розшуку зниклого ОСОБА_3 встановлено, що доручення в ДПС не направлено; в ОРС відсутні матеріали про прочісування біля річки та лісової місцевості куди міг піти щниклий., відсутня копія постанови про призначення молекулярно-генетичної експертизи, відсутній запит СМПС ГУНП щодо можливого виявлення на території Угорщини схожої за описом особи. В ході вивчення організації агентурно-оперативної роботи даного підрозділу встановлено, що на зв`язку знаходяться 33 ДОІ, із них ЗО- «ОК» та З «А», навантаження на одного оперуповноваженого складає 2,8 % (обл. 2,6), із них по «ОК» - 2,5 (обл. 2,4) від «А»- 0,3 (обл. 0,2). В поточному році залучено 3 - «ОК», виключено -

2. Разом з тим, згідно журналу обліку оперативної інформації (Інв. № 132 т від 04.01.2021) зареєстровано лише 45 оперінформацій, із них «А» - 1 та від «ОК» - лише 4, що становить 0,3 %. За 4 місяці поточного року до ВКА ГУНП направлено лише 28 ІПК -А, що становить 0,8 % (обл -1, із них жодної від «А» (0% обл - 1,5), від «ОК» - 28 (0,9% обл 1,0). Встановлено, що начальник СКП Горзов Д.Є. у проваджені має лише 3 «ОК» та жодного агента, не веде жодної ОРС. В порушені розділу пукнтів 2-3 розділу VІІнструкції в особисті й справі № 3300616 від 04.11.2016 (Д. Горзов) від трьох «ОК» у 2022 році не отримано жодної оперативної інформації, у 2021 лише-

6. Згідно журналу обліку внутрішньо камерних розробок (Інв № 124т від 20.02.2020 - у проваджені Ю. Каптура) у поточному році проведено лише 1 ВКР, однак за 4 місяці на території обслуговування було затримано 13 осіб за скоєння тяжких злочинів. Арештовано 7 осіб, яких поміщено до УВП №9, однак жодного звернення до УВП не направлено. В поточному році не зведено жодної ОРС, у проваджені ОРС (до 6 місяців) відсутні, в наявності є лише 4 ОРС, які очікують вироків суду. У поточному році не проведено жодної оперативної закупки. За матеріалами ОРС проведено 2 - OT3 №2 та направлено 2 - завдання на ВС за особою до УОС, та лише направлено 1 завдання на проведення ОУ по ОРС «Розшук». По кримінальним провадженням направлено лише 3 завдання на проведення ІТСРД (ОТЗ), з них: 1 - №1,1-№2,1-№6 до підрозділу УОС направлено на ВС за особою та 19 завдань про проведення ОУ. Дисциплінарна комісія відзначає, що зазначені прорахунки в організації службової діяльності підрозділів кримінальної поліції області на місцях стали можливими через недостатній рівень управлінського впливу з боку їх керівної ланки, неналежного виконання доручень керівництва НПУ та ГУНП. На підставі викладеного дисциплінарна комісія дійшла висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку передбаченого статтею 12 «Дисциплінарного статуту Національної поліції України» затвердженого однойменним Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут), порушення вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII), пунктів 1, 3 частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 21, 22 розділу VI, пунктів 2, 3 розділу ІІІ «Інструкції про організацію оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України (далі МВС) від 05.05.2016 №07, підпункту 3 пункту 1 «Інструкції з організації розшуку обвинувачених, підсудних, осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів» затвердженої наказом МВС від 05.01.2005 №3дск, неналежне виконання функціональних обов`язків керівника структурного підрозділу районного відділу поліції, відсутність дієвого контролю та принижену вимогливість за кінцеві результати роботи підлеглих, Посада ОСОБА_4 , відповідно до пункту 4 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, попередити про неповну службову відповідальність. Вказане стало підставою для прийняття ГУНП, зокрема і щодо позивача Наказу №876, відповідно до якого ОСОБА_4 , попереджено про неповну службову відповідальність (пункт 2 Наказу; а.с.14-19). Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Відповідно до вимог статті 1 цього Закону Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Сутність службової дисципліни в НП, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначаються Дисциплінарним статутом (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Приписами статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Частинами першою, другою, третьою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Відповідно до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Суд першої інстанції посилаючись на статтю 14 Дисциплінарного статуту вказує на те, що в матеріалах службового розслідування відсутні заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, що є підставою для призначення службового розслідування. Проте, апеляційний суд зазначає, що підставою для призначення та в подальшому проведення службового розслідування щодо організації діяльності підрозділів кримінальної поліції області на місцях ГУНП, стало безпосереднє виявлення ознак наявності дисциплінарних проступків посадових осіб органів ГУНП в області за результатами проведеної наради керівництва кримінальної поліції ГУНП щодо оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної поліції ГУНП за 4 місяці 2022 року. Наведена підстава вказана у Наказі ГУНП №793, а отже апеляційний суд відхиляє такі висновки суду першої інстанції як безпідставні. Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначаються «Порядком проведення службових розслідувань», затвердженим наказом МВС від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно із пунктом 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. За змістом пункту 4 розділу ІІ Порядку №893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо). Зі змісту позову та оскаржуваного рішення суду видно, що у Наказі №793 не вказано прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься. З цього приводу апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що такі дані, як вказано вище, зазначаються у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо. Проте, як видно з Наказу №793, Висновку і відповідно Наказу №876 службове розслідування проводилося щодо організації діяльності усіх відділків поліції ГУНП в області та місцях, а тому на час прийняття Наказу №793, у ньому не зазначались особи стосовно яких це розслідування приводилось, так як їх можливо було встановити уже в завершальній стадії службового розслідування, складання Висновку та застосування відповідного виду дисциплінарного стягнення. Пунктом 2 розділу VI Порядку № 893 встановлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Згідно розділу V пункту 4 Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. У матеріалах службового розслідування наявне пояснення ОСОБА_1 (а.с.184), проте таке не містить питань щодо дисциплінарного провадження, а стосується виключно оперативної наради, яка відбулася 05.05.2022. Окрім цього, в даному поясненні відсутні дані, а саме прізвища особи, що відібрала такі пояснення із зазначенням дати, що суперечить розділу V пункту 14 Порядку №893, де зазначено, що письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання. Відповідно до пункту 4 розділу VI Порядку №893 передбачено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. Як суд першої інстанції, так і позивач вказують, що у Висновку відсутні вищевказані дані, а саме: відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень, відсутнє належне пояснення, оскільки те, яке наявне у матеріалах службового розслідування, як зазначалося вище, не відповідає вимогам розділу V Порядку 893; відсутні обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського. З приводу цього, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що як видно із наявних у матеріалах справи пояснень ОСОБА_1 такі були надані ним з приводу тих фактів, недоліків у діяльності Відділення №1, яким керував позивач на момент відповідної наради (за 4 місяці 2022 року). У поясненнях позивач визнав недоліки у діяльності відповідного підвідомчого йому структурного підрозділу ГУНП та зазначив, що вчиняються дії щодо її усунення та недопущення аналогічних прорахунків. Вказані пояснення написані ним власноручно та згідно пояснень позивача, що були надані в суді першої інстанції, написанні на прохання члена дисциплінарної комісії ОСОБА_5 . Апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 1640/3394/18 Верховний Суд указував, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, Суд зауважив, що деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. У цій постанові Верховний Суд визначив, що суттєве (фундаментальне) порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Тож, у підсумку, Верховний Суд у цій справі, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, запровадив критерій виміру суттєвості порушень правової процедури ухвалення рішення та дійшов висновку, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. На думку Суду, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Саме лише із наявності процедурних порушень при проведенні службового розслідування, які в певній мірі і були наявні, суд першої інстанції скасував Наказ №876. Відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. При розгляді зазначеної справи апеляційний суд виходить з того, що встановлені під час службового розслідування, обставини, пояснення позивача, що були надані під час службового розслідування, підтверджують порушення позивачем службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку, зокрема, неналежне виконання функціональних обов`язків керівника структурного підрозділу районного відділу поліції. Факт скоєння позивачем дисциплінарного проступку підтверджується матеріалами справи. З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, апеляційний суд погоджується з позицією відповідача про те, що останнім правильно кваліфіковано дії позивача та прийнято на підставі цього Наказ №876 (у відповідній частині) про попередження останнього про неповну службову відповідальність. Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених вище правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного задоволення позову, а тому апеляційна підлягає задоволенню. Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Закарпатській області задовольнити. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволені позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 17 липня 2023 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»