Постанова 4850 № 200/3693/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 лютого 2022 року справа №200/3693/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Гайдар А.В., при секретарі судового засідання Сізонов Є.С., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Філипенка Є.С., представника відповідача Барабан В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника позивача Філипенка Євгена Сергійовича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 р. у справі № 200/3693/21 (головуючий І інстанції Загацька Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: 02 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ про порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Донецькій області та їх покарання від 26.02.2021 №357 стосовно ОСОБА_1 ; зобов`язати відповідача надати Реєстратору - структурному підрозділу апарату Національного агентства з питань запобігання корупції електронну та засвідчену в установленому порядку паперову копію відповідних розпорядчих документів разом з інформаційною карткою до розпорядчого документа про накладення (скасування розпорядчого документа про накладення) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень для виключення позивача з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом про порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Донецькій області та їх покарання від 26.02.2021 №357 за особисту недисциплінованість, недотримання вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України Про національну поліцію, п.2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п.2, 4 ч.1 ст.28 Закону України Про запобігання корупції та скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні антикорупційного законодавства, слідчому ОМВ СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 оголошено зауваження. Позивач вважає хибним висновок відповідача щодо наявності в її діях реального конфлікту інтересів, оскільки вона здійснювала розгляд звернень, які стали підставою проведення службового розслідування. При проведенні службового розслідування позивач вивчала тільки матеріали кримінального провадження, матеріали єдиного обліку вона не вивчала. Крім того, відповідно до пояснень інших членів дисциплінарної комісії про наявність окремої думки під час підписання висновку службового розслідування їм не було відомо. Безпосередньо позивач дізналась про наявність окремої думки після підписання висновку службового розслідування. Відповідно до приписів чинного законодавства службові чи представницькі повноваження позивача не впливають на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень під час проведення службового розслідування відсутня інформація. Позивач була членом дисциплінарної комісії, яка є колегіальним органом і який приймає рішення колегіально. Кожному члену комісії надає доручення голова. В матеріалах службового розслідування відсутні підтвердження неналежного або неповного виконання доручень позивачем, як членом дисциплінарної комісії. Зазначає, що наказом Головного управління національної поліції в Донецькій області від 14.01.2021 №42 Про продовження службового розслідування службове розслідування продовжено до 18.02.2021, при цьому відсутня підстава продовження та відповідний рапорт (доповідна записка) голови дисциплінарної комісії. Також позивач зазначає, що стосовно неї внесена інформація до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення на підставі наказу від 26.02.2021 №357. На підставі наведеного, вважає спірний наказ протиправним. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 р. у справі № 200/3693/21 у задоволенні позову відмовлено. Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що матеріалами справи не доведено обставини, що мають значення для справи, а саме в чому полягає суперечність між приватним інтересом позивачки уникнути відповідальності за неналежне виконання своїх службових повноважень та її повноваженнями як члена дисциплінарної комісії осільки доручень як член дисциплінарної комісії, щодо розгляду питання про порушення порядку розгляду повідомлень гр. ОСОБА_2 , позивачка не отримувала. В судовому засіданні позивач, її представник підтримали доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник відповідача. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.7-9). 15.10.2020 Донецьким управлінням ДВБ НПУ до ГУНП в Донецькій області надіслано службовий лист №3кц/42-04/02-2020 про проведення службового розслідування за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни під час розгляду звернень гр. ОСОБА_2 щодо притягнення до відповідальності поліцейських ГУНП в області від 13.08.2020, 25.08.2020, 17.09.2020 (ЖЕО ГУНП в області від 13.08.2020 №2935, від 17.09.2020 № 3472, від 25.08.2020 № 3118) (том 1 а.с. 168). 29.10.2020 наказом ГУНП в Донецькій області №2181 призначено проведення службового розслідування та створено дисциплінарну комісію до складу якої були залучені: Голова дисциплінарної комісії - начальник УОАЗОР ГУНП в Донецькій області полковник поліції В. Сергеєнко, члени дисциплінарної комісії - начальник відділу служби 102 УОАЗОР ГУНП в Донецькій області підполковник поліції О. Фагауліна, начальник ВДС УОАЗОР ГУНП в Донецькій області підполковник поліції Д. Шабанов, старший інспектор ІВ УОАЗОР ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції Я. Сухов, старший оперуповноважений в ОВС Донецького управління ДВБ Національної поліції України майор поліції А. Боженко, слідчий ОМВ СУ ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції Ф. Євчева (том 1 а.с.171). У ході службового розслідування встановлено, що 26.10.2020 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшов лист з Донецького управління ДВБ Національної поліції України від 15.10.2020 №3кц/42-04/02-2020, в якому зазначалось, що Донецьким управлінням ДВБ Національної поліції України розглянуто звернення ОСОБА_2 до Урядового контактного центру від 24.09.2020 щодо притягнення до відповідальності поліцейських ГУНП в Донецькій області. Під час розгляду звернення встановлено, що 13.08.2020 на лінію 102 надійшло повідомлення ОСОБА_2 №59318921 щодо порушення кримінальної справи відносно слідчих Олександрівського відділення поліції Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, які сфабрикували матеріали кримінальних проваджень №12019050590000135 та №12019050590000083 (ЖЄО ГУНП в Донецькій області від 13.08.2020 №2935). 25.08.2020 на лінію 102 надійшло повідомлення Ю. Хлисти № 59897307 щодо притягнення до відповідальності слідчих Олександрівського відділення поліції Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції О. Свістули, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , майора поліції ОСОБА_4 , які сфабрикували матеріали кримінального провадження №12019050590000135 (ЖЄО ГУНП в Донецькій області від 25.08.2020 №3118). 17.09.2021 на лінію 102 надійшло повідомлення ОСОБА_2 №60927731 щодо притягнення до кримінальної відповідальності слідчого Олександрівського відділення поліції Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яка порушила його права у кримінальних провадженнях №12019050590000083 та №12019050590000135, приховала злочини (ЖЄО ГУНП в Донецькій області від 17.09.2020 №3472). Повідомлення ОСОБА_2 на лінію 102 від 13.08.2020, 25.08.2020 та 17.09.2020 розглянуті у відповідності до положень Закону України Про звернення громадян, за результатами розгляду складені довідки за підписом ОСОБА_5 (том 1 а.с.187-188, 193-194, 198-199). У пропозиціях наданих для включення до висновку службового розслідування ОСОБА_6 , остання не відобразила інформацію про те, що вищевказані звернення ОСОБА_2 раніше були розглянуті саме нею (том 1 а.с.178-179). 15.12.2020 до ГУНП в Донецькій області надійшов лист №2786-42-04/01-2020 від 14.12.2020 Донецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в якому зазначено про можливе порушення службової дисципліни окремими працівниками слідчого управління ГУНП в Донецькій області. (том 1 а.с.167). Наказом ГУНП в Донецькій області від 21.12.2020 №2531 призначено службове розслідування на підставі листа Донецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про можливе порушення службової дисципліни окремими працівниками слідчого управління ГУНП в Донецькій області, який надійшов до ГУНП в Донецькій області 15.12.2020 (том 1 а.с.142). Наказом ГУНП в Донецькій області від 14.01.2020 №42 продовжено службове розслідування до 18.02.2021 на підставі рапорту складеним головою дисциплінарної комісії від 13.01.2021 (том 1 а.с. 164,165). Згідно висновків службового розслідування досліджувались питання порушення поліцейськими службової дисципліни під час розгляду звернень ОСОБА_2 від 13.08.2020, 25.08.2020,17.09.2020 (ЖЄО ГУНП в Донецькій області №2935 від 13.08.2020, №3118 від 25.08.2020 та №3472 від 17.09.2020). Розгляд вищевказаних звернень ОСОБА_2 здійснювався слідчим ОМВ СУ ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції Ф. Євчевою, яка включена до складу дисциплінарної комісії. Таким чином, з моменту ознайомлення старшого лейтенанта поліції Ф. Євчевою з наказом про призначення службового розслідування від 29.10.2020 № 2181, в її діях виник реальний конфлікт інтересів, який полягає у суперечності між приватним немайновим інтересом, пов`язаним із уникненням дисциплінарної відповідальності, упередженим проведенням службового розслідування та особистого дотримання вимог Дисциплінарного статуту, а також її службовими повноваженнями, що впливають на об`єктивність та неупередженість прийняття законного рішення за результатами службового розслідування. Старшим лейтенантом поліції Ф. Євчевою підготовлено матеріали службового розслідування за яким питання порушення нею службової дисципліни під час розгляду звернень ОСОБА_2 взагалі не досліджувались, а порушень службової дисципліни не встановлено. У своїй окремій думці ОСОБА_7 зазначив, що з метою виконання вимог Закону України Про запобігання корупції, об`єктивного дослідження питання порушення службової дисципліни, а відповідно і вивчення дисциплінарного проступку окремими працівниками ГУНП в Донецькій області, вважає за необхідність ініціювати внесення змін до складу дисциплінарної комісії з виключенням старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 та включення іншого незацікавленого співробітника СУ ГУНП в Донецькій області. Висновком службового розслідування від 18.02.2021 за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками слідчого управління ГУНП в Донецькій області, крім іншого, в діях ОСОБА_1 встановлені недотримання вимог п.п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію, п.2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п.2,4, ч.1 ст.28 Закону України Про запобігання корупції та скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні антикорупційного законодавства, слідчому ОМВ СУ ГУНП в Донецькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 запропоновано оголосити зауваження (том 1 а.с.162). Пунктом 1 наказу від 26.05.2021 №357 Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Донецькій області та їх покарання за особисту недисциплінованість, недотримання вимог п.п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію, п.2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п.2.,4 ч.1 ст.28 Закону України Про запобігання корупції та скоєнні дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні антикорупційного законодавства, слідчому ОМВ СУ ГУНП в Донецькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 оголошено зауваження (том 1 а.с.166). Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII). Судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності визначено недотримання вимог п.п.1,2 ч.1 ст.18 Закону України Про Національну поліцію, п.2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п.2.,4 ч.1 ст.28 Закону України Про запобігання корупції Частиною 1 ст.1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України "Про Національну поліцію" рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. Пунктом 1 ч.1 ст.18 Закону №580-VІІІ встановлено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Частиною 2 ст.19 Закону України "Про національну поліцію" встановлено підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. У відповідності до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Пунктами 3, 6, 7, 11 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень. Відповідно до ст.11 Дисциплінарного статуту, поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Приписами ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Згідно зі ст.14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Частиною 10 ст.14 Дисциплінарного статуту встановлено, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до ч.1 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до ч.1,2,4 ст.15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Права уповноваженого члена дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, передбачені в ч.9 ст.15 Дисциплінароного статуту, відповідно до якої останній має право: 1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; 2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; 3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. Відповідно до ч.15 ст.15 Дисциплінарного статуту за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. Згідно до ч.7 ст.15 Дисциплінарного Статуту порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до п.4 розділу 1 Положення про дисциплінарні комісії в національній поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованого в Міністрестві юстиції України 28.11.2018 за №1356/32808 дисциплінарна комісія створюється із числа поліцейських та інших працівників органу (підрозділу) поліції, де призначено службове розслідування, або працівників інших органів (підрозділів) поліції за наявності згоди їх керівників, які мають відповідні знання та досвід служби (роботи) в поліції та відповідну фахову підготовку щодо предмета проведення службового розслідування. Відповідно до п.п.11,12 розділу І Положення унесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії здійснюється шляхом видання відповідного письмового наказу уповноваженого керівника на підставі вмотивованого рапорту голови дисциплінарної комісії, що свідчить про наявність правових підстав для внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії. У разі відсутності з поважних причин голови дисциплінарної комісії зазначений(а) рапорт (заява) подається заступником голови дисциплінарної комісії або членом дисциплінарної комісії, визначеним з дотриманням частини шостої статті 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Голова, заступник голови (у разі призначення) та члени дисциплінарної комісії зобов`язані завчасно письмово поінформувати про наявність підстав, що унеможливлюють подальше виконання ними обов`язків у складі зазначеної комісії, уповноваженого керівника, який її утворив, для внесення змін до персонального складу цієї комісії. Відповідно до п.3 розділу ІІІ Положення член дисциплінарної комісії: 1) бере участь у роботі дисциплінарної комісії та її засіданнях; 2) для з`ясування питань, пов`язаних зі службовим розслідуванням, із дотриманням чинного законодавства України відвідує органи, підрозділи, установи поліції або за погодженням з адміністрацією інші органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, отримує від їх працівників письмові або усні пояснення, документи та матеріали, що стосуються предмета службового розслідування; 3) готує та надсилає за підписами уповноважених посадових осіб поліції запити для отримання інформації, яка має значення для проведення службового розслідування, збирає інформацію, пояснення, документи і матеріали, здійснює їх дослідження; 4) у разі необхідності подає пропозиції щодо організації роботи дисциплінарної комісії, залучення до участі в її роботі фахівців, запрошення відповідних осіб для отримання пояснень, а також опрацювання матеріалів та висновку службового розслідування; 5) у разі незгоди з висновками і пропозиціями за результатами службового розслідування викладає в письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання або долучається до висновку службового розслідування; 6) інформує голову дисциплінарної комісії про факти перешкоджання з боку поліцейських та інших працівників Національної поліції України проведенню службового розслідування, діяльності комісії, а також про виявлені порушення законодавства, вимог нормативно-правових актів, інші недоліки; 7) у межах компетенції виявляє та досліджує причини та умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, готує пропозиції щодо їх усунення; 8) зобов`язаний зберігати інформацію, що стала йому відома під час проведення службового розслідування, а також не використовувати її у своїх інтересах чи інтересах третіх осіб; 9) зобов`язаний заявити про самовідвід у випадках, передбачених цим Положенням; 10) у разі відмови поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, надати пояснення факт відмови фіксує шляхом складання акта, що підписують члени дисциплінарної комісії, присутні під час відмови, та особи, присутні під час відмови. У разі складання акта про відмову поліцейського надати пояснення в триденний строк з моменту складання в установленому законодавством порядку реєструє цей акт у підрозділах документального забезпечення за місцем свого проходження служби, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) поліції, працівник якого допустив порушення, після чого зазначений акт долучає до матеріалів службового розслідування; 11) у разі відмови іншої опитуваної особи надати пояснення обов`язково документально засвідчує таку відмову складанням акта; 12) у разі встановлення під час проведення службового розслідування ознак кримінального чи адміністративного правопорушення негайно доповідає про це відповідному керівнику для вирішення питання про передання матеріалів до правоохоронних органів для прийняття рішення згідно з вимогами законодавства; 13) у разі виявлення в поліцейського, службових приміщеннях, у службовому автотранспорті предметів, речей, лікарських препаратів тощо, обіг яких згідно із законодавством заборонено або обмежено, а також предметів та речей, які надалі можуть стати речовими доказами, інформує про це компетентні органи для документування та подальшого збереження слідів і доказів скоєного правопорушення з одночасним повідомленням про це керівника, який призначив службове розслідування; 14) виконує в межах повноважень доручення голови дисциплінарної комісії, пов`язані з проведенням службового розслідування, та за дорученням голови дисциплінарної комісії веде протокол засідання дисциплінарної комісії. Судом встановлено, що підставою для проведення службового розслідування стосовно позивача став лист Донецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 14.12.2020 №2786-42-04/01-2020, в якому зазначено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 в порушення п.2 ч.1 ст.28 Закону України Про запобігання корупції не повідомила безпосереднього керівника про виникнення у неї реального конфлікту інтересів та не вжила заходів із самостійного врегулювання вказаного реального конфлікту інтересів. Своє рішення про відмову у задоволенні позову суд мотивував наступним. Суд вважає необґрунтованим посилання позивача не порушення строку проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, в тому числі, ОСОБА_1 , за результатами якого був складений висновок від 18.02.2021, оскільки наказом ГУНП в Донецькій області від 14.01.2020 №42 службове розслідування було продовжено до 18.02.2021 на підставі рапорту складеним головою дисциплінарної комісії від 13.01.2021. Судом встановлено, що позивач знала про наявність реального конфлікту інтересів, однак не вчинила жодної дії щодо повідомлення про цей факт керівництва, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. У ході судового розгляду справи висновки службового розслідування щодо допущення позивачем дисциплінарного проступку не спростовані. За викладених обставин, судом не встановлено ознак протиправності спірного наказу. Натомість під час судового розгляду підтверджено дотримання відповідачем вимог чинного законодавства під час здійснення процедури службового розслідування, складення висновку та винесення наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження, у зв`язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні. Позовні вимоги про зобов`язання надати Реєстратору - структурному підрозділу апарату Національного агентства з питань запобігання корупції електронну та засвідчену в установленому порядку паперову копію відповідних розпорядчих документів разом з інформаційною карткою до розпорядчого документа про накладення (скасування розпорядчого документа про накладення) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень для виключення позивача з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення є похідними від попередніх, в задоволенні яких судом відмовлено, а отже задоволенню також не підлягають. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.28 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII Про запобігання корупції ( далі Закон № 1700-VII) з моменту, коли особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», дізналися чи повинні були дізнатися про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів, вони зобов`язані повідомити не пізніше наступного робочого дня безпосереднього керівника, а якщо особа перебуває на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень, у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Відповідно до ч.5 ст.28 Закону № 1700-VII у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону. Згідно ч. 1 ст.1 Закону № 1700-VII «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Виходячи з аналізу загальних положень Закону № 1700-VII , суб`єктивна сторона як корупційного правопорушення, так і правопорушення, пов`язаного з корупцією, характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань, і особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні блага. Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями, обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень. При цьому, якщо мова йде про конфлікт інтересів, то він повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень. Колегія суддів зазначає, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто, відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Враховуючи зазначене, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Без наявності хоча б одного з фактів цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено, у даному випадку у висновку службового розслідування. Колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_1 не було встановлено, в чому саме полягає суперечність між її приватнім інтересом, пов`язаним з підготування проектів відповідей ОСОБА_9 та надання пропозицій для включення їх до висновку службового розслідування, і підписання висновку службового розслідування, в якому не було надано оцінки її діям як поліцейського та як наслідок цього, обов`язок повідомити не пізніше наступного робочого дня безпосереднього керівника . Згідно частини 6 статті 78КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23.12.2021 року (яка набрала законної сили) провадження в справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень. Вищезазначеною постановою суду встановлено наступне. Відповідно до наказу начальника ГУНП в Донецькій області від 07.11.2015 № 1 о/с ОСОБА_1 призначено старшим слідчим СУ ГУНП в Донецькій області. На виконання вимог ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» 07.11.2015 ОСОБА_1 прийнято присягу працівника поліції. Згідно з наказом ГУНП в Донецькій області від 27.01.2017 № 59 о/с у зв`язку з організаційно-штатними змінами ОСОБА_1 призначено слідчим ОМВ СУ ГУНП в Донецькій області. З листа начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Донецькій області Сергеєнка В. № 651/21/01-2021 від 31.05.2021р. вбачається, що 26.10.2020 до ГУНП в Донецькій області з Донецького управління ДВБ Національної поліції надійшов лист щодо організації проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими поліцейськими під час розгляду звернень гр. ОСОБА_2 . Згідно резолюції керівництва Головного управління йому доручено організувати проведення службового розслідування. У подальшому, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарних проступків, для перевірки інформації, зазначеної у листі Донецького управління ДВБ Національної поліції, наказом ГУНП в Донецькій області від 29.10.2020 № 2181 організовано проведення службового розслідування. У зв`язку із тим, що у листі Донецького управління ДВБ Національної поліції зазначалась інформація про фальсифікуванням матеріалів кримінальних проваджень, заступником начальника ОМВ СУ ГУНП в Донецькій області підполковником поліції О. Продун для включення до складу дисциплінарної комісії надано кандидатуру слідчого ОМВ СУ ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Ф. Євчеву, яку згодом й включено до складу комісії, його призначено головою комісії. Також, під час проведення службового розслідування ним визначений основний виконавець, а саме - інспектор ІВ УОАЗОР ГУНП в Донецькій області ОСОБА_10 , який акумулював усі пропозиції, що надходили до дисциплінарної комісії. Крім того, доручення членам дисциплінарної комісії, у тому числі й ОСОБА_11 щодо порушень норм кримінального процесуального законодавства, він надавав через нього. У той же час він, або інші члени дисциплінарної комісії у службовому розслідуванні, крім ОСОБА_8 , не володіли відповідними кваліфікаційними знаннями й навичками щодо проведення службових розслідувань за відомостями про порушення поліцейськими норм кримінального процесуального законодавства. З огляду на це, під час проведення службового розслідування, доручення щодо порушень поліцейськими норм кримінального процесуального законодавства, що надавались ОСОБА_11 , контролювались керівництвом СУ ГУНП в Донецькій області. Також, під час проведення службового розслідування членам комісії надавались різноманітні доручення (кого опитувати, які матеріали вивчати та інше). У тому числі надавались доручення й ОСОБА_11 . Крім того, їй також надавались доручення щодо розгляду питання про порушення порядку розгляду повідомлень гр. ОСОБА_2 . Під час проведення службового розслідування від ОСОБА_8 до УОАЗОР ГУНП в Донецькій області надійшли пропозиції для включення до висновку службового розслідування. Чому у своїх пропозиціях вона зазначила про хід кримінальних проваджень №№ 12019050590000083 та 12019050590000135, необхідність вивчення яких була відсутня, з огляду на лист Донецького управління ДВБ НПУ, йому невідомо. Факти, зазначені посадовою особою, головою Дисциплінарної комісії, призначеної наказом ГУНП в Донецькій області від 29.10.2020 № 2181, ОСОБА_12 спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами. Підставою призначення службового розслідування став наказ ГУНП в Донецькій області від 29.10.2020 № 2181 «Про призначення службового розслідування», згідно якого до ГУНП в Донецькій області надійшов лист Донецького управління ДВБ Національної поліції України щодо необхідності проведення службового розслідування за фактами можливих порушень вимог ст..ст. 214,216 КПК України, п. 1 розділу ІІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 27.04.2019 № 100, п. 11 розділу ІІІ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020р. № 357, допущених окремими працівниками) ГУНП в Донецькій області та Олександрівського відділення поліції, Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області. Докази ознайомлення ОСОБА_1 з даним наказом в матеріалах справи відсутні. В службовому розслідуванні за фактами порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Донецькій області та Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області від 24.11.2021р., будь-яких доручень членом комісії ОСОБА_13 не надавалося та суду не надано підтверджень, що службове розслідування проводилось відносно ОСОБА_1 , як посадової особи ГУНП в Донецькій області. Доручень, як члену комісії, ОСОБА_1 щодо розгляду ЕО від 13.08.2020 р. №2935, від 17.09.2020 р. №3472, від 25.08.2020р. №3118, головою комісії не надавалося. З пропозицій для включення до висновку службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Донецькій області по кримінальному провадженню №1201905059000083, вбачається, що слідча ОМВ СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 надала пропозиції, згідно з якими висловила свою позицію щодо відсутності в діях працівників СВ Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області порушень вимог законодавства. З пропозицій для включення до висновку службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Донецькій області по кримінальному провадженню №12019050590000135, вбачається, що слідча ОМВ СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1 надала пропозиції, згідно з якими, в діях працівників СВ Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області не встановлено порушень вимог законодавства. Дисциплінарна комісія є колегіальним органом, ОСОБА_1 , як членом комісії , надавалися пропозиції щодо правомірності дій слідчих при проведенні досудового розслідування по кримінальним провадженням №120190505900000135, №1201905059000083, які за своєю правової природою не є рішенням, а є рекомендацією членам комісії, з якою вони можуть погодись , а можуть і не прийняти її до уваги. З акту службового розслідування вбачається, що предметом розгляду Дисциплінарної комісії були саме неправомірні дії слідчих Олександрівського ВП та інспектора ВДС УОАЗОР ГУНП в Донецькій області ОСОБА_14 . Судом встановлено, що ні в наказі про призначення службового розслідування, ні в акті за результати такого розслідування взагалі не ставилося питання щодо надання оцінки неправомірним діям посадових осіб ГУНП щодо неналежної перевірки звернень ОСОБА_9 , зареєстрованими ЕО від 13.08.2020 р. №2935, від 17.09.2020 р. №3472, від 25.08.2020 р. №3118. Крім того, посилання на те, що ОСОБА_1 було відомо, щодо яких фактів необхідно було провести службове розслідування, не підтверджено належними доказами. З листа начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Донецькій області ОСОБА_15 від 29.11.2021р. вбачається, що службове розслідування призначалось на підставі наказу начальника ГУНП в Донецькій області від 29.10.2021 № 2181 та окрема думка члена Дисциплінарної комісії ОСОБА_16 від 24.11.2021 до ГУНП в Донецькій області не надходила, у зв`язку із чим, члени Дисциплінарної комісії з нею не ознайомлювались, повторне службове розслідування не проводилось, що свідчить про те, що висновок комісії є об`єктивними та такими, що відповідають вимогам закону. З відповідей, наданих на виконання постанови суду про витребування документів начальником управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Донецькій області ОСОБА_12 від 07.12.2021р., вбачається, що ОСОБА_17 підготувала проект відповідей ОСОБА_9 , які підписані заступником начальника СВ ГУНП в Донецькій області Лук`янчуком Д., а саме № 9143/20/02-2020 від 09.09.2020р. щодо кримінальних проваджень №№ 12019050590000083 та 12019050590000135 та відповідь № 9289/20-2020 від 14.09.2020р., та відповідь № 9968/20-2020 від 02.10.2020р. Судом встановлено, що при проведенні службового розслідування ОСОБА_1 вивчалися тільки кримінальні провадження №№ 12019050590000083 та 12019050590000135, матеріали ЄО від 13.08.2020 р. №2935, від 17.09.2020 р. №3472, від 25.08.2020 р. №3118 вона не вивчала, жодних пропозиції та доказів протилежного суду не надано, Судом зазначено, що ОСОБА_1 надавала тільки пропозиції, проекти відповідей, які були підписані посадовими особами та жодних самостійних рішень не приймала. Доводи того, що ОСОБА_1 не повідомила Дисциплінарну комісію про наявність у неї реального конфлікту інтересів, який виник під час проведення службового розслідування, та діючи в умовах реального конфлікту інтересів, підписала висновок службового розслідування, яке стосувалось, у тому числі надання оцінки її діям як поліцейського, однак наведені в відомості спростовуються сукупністю наявних в справі доказів та ґрунтуються виключно на припущеннях. Судом не встановлена наявність у ОСОБА_1 факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; не встановлена наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Відсутність зазначених фактів у сукупності виключає наявність реального конфлікту інтересів. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 06 жовтня 2010 року (справа № 1-27/2010 про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) звернув увагу, що у ратифікованих Україною конвенціях, які є частиною національного законодавства, корупційна діяльність безпосередньо пов`язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов`язків. Таким чином, при розгляді даної категорії справ обов`язково має встановлюватись умисний характер вчиненого. З суб`єктивної сторони дані правопорушення характеризуються умисною формою вини, а саме прямим умислом, а також наявністю відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи чи інтересу третіх осіб, яким суб`єкт правопорушення мав керуватись при його вчиненні. Особа, яка його вчиняє усвідомлює, що вона вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року). У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення. Колегія суддів зазначає, що а ні висновки службового розслідування від 18.02.2021 року за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками слідчого управління ГУНП в Донецькій області, а ні наказ від 26.05.2021 №357 Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Донецькій області та їх покарання не посилання на встановлену наявність у ОСОБА_1 факту приватного інтересу, який мав бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; не встановлена наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог. Для повного захисту порушених прав позивача слід визнати протиправним та скасувати наказ про порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Донецькій області та їх покарання від 26.02.2021 №357 стосовно ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області надати Реєстратору - структурному підрозділу апарату Національного агентства з питань запобігання корупції електронну та засвідчену в установленому порядку паперову копію відповідних розпорядчих документів разом з інформаційною карткою до розпорядчого документа про накладення (скасування розпорядчого документа про накладення) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень для виключення ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Відповідно до приписів статті 139 КАС України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 640 гривень. Колегія суддів приходить до висновку про неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Пунктом 1 частини 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника позивача Філипенка Євгена Сергійовича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 р. у справі № 200/3693/21 задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у справі № 200/3693/21 скасувати. Прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. Визнати протиправним та скасувати наказ про порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Донецькій області та їх покарання від 26.02.2021 №357 стосовно ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області надати Реєстратору - структурному підрозділу апарату Національного агентства з питань запобігання корупції електронну та засвідчену в установленому порядку паперову копію відповідних розпорядчих документів разом з інформаційною карткою до розпорядчого документа про накладення (скасування розпорядчого документа про накладення) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень для виключення ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109058, 87517, Донецька область, м.Маріуполь, п-т Нахімова, 86 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 640 ( чотири тисячі шістсот сорок) гривень. Повне судове рішення складено 10 лютого 2022 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук А.В. Гайдар