Постанова 4850 № 360/2099/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 липня 2023 року справа №360/2099/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року в адміністративній справі № 360/2099/22 (головуючий І інстанції Ірметова О.В.) за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути зі ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з його утриманням, у сумі 46805,27 грн. Ухвалою суду від 21 грудня 2022 року позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі повернуто позивачеві на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки до позовної заяви не додано документу, який підтверджує повноваження Лисак Я.Е. на представлення інтересів Харківського національного університету внутрішніх справ в Луганському окружному адміністративному суді, а також право звернення до суду з позовом від імені Харківського національного університету внутрішніх справ. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ задоволено та ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року скасовано, а справу № 360/2099/22 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до позовної заяви, поданої представником через підсистему «Електронний суд», була додана електронна довіреність від 12.10.2022 від імені ОСОБА_2 , згідно з якою останній уповноважує, в порядку передоручення, Лисяк Яну Едуардівну представляти інтереси Харківського національного університету внутрішніх справ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Додана довіреність сформована в системі «Електронний суд». Тому до обставин справи належить застосовувати положення ч. 7 ст. 59 КАС України і суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неналежне оформлення довіреності позивачем. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі повернуто позивачу з підстав, визначених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України. Не погодившись з судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обґрунтування апеляційної скарги. Як визначено постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року довіреність, видана із дотриманням правил ч. 7 ст. 59 КАС України та п. 9 Положення про АСДС, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. Отже, висновок суду першої інстанції про підписання позову особою, яка не має права його підписувати, є помилковим. Однак, суд першої інстанції проігнорував висновки апеляційної інстанції та повторно повернув позовну заяву з тих самих підстав. Відповідно до п. 34 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджено рішення вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду. Посилання суду першої інстанції на те, що довіреність, надана ОСОБА_3 підписана кваліфікованим електронним ключем самої ОСОБА_3 , не відповідає дійсності, адже довіреність сформована автоматично в підсистемі «Електронний суд» надана ОСОБА_2 , на підставі Довіреності, виданої Харківським національним університетом внутрішніх справ. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду. Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи. Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд. Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. До суду звертається юридична особа - Харківський національний університет внутрішніх справ, довірителем є особа, зазначена у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, - ОСОБА_2 , повіреним - ОСОБА_3 . Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі повернуто позивачеві на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки до позовної заяви не додано документу, який підтверджує повноваження Лисак Я.Е. на представлення інтересів Харківського національного університету внутрішніх справ в Луганському окружному адміністративному суді, а також право звернення до суду з позовом від імені Харківського національного університету внутрішніх справ. Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що представником позивача надана довіреність в порядку передоручення від 12.10.2022, в якій зазначено, що Сокуренко Валерій Васильович уповноважує, в порядку передоручення Лисяк Яну Едуардівну представляти інтереси Харківського національного університету внутрішніх справ в судах України. При цьому, позивачем не додано до позовної заяви документів на підтвердження повноважень Сокуренка Валерія Васильовича представляти інтереси Харківського національного університету внутрішніх справ, та права передоручення представляти інтересів навчального закладу Лисяк Яні Едуардівні. Тобто, довіреність, яка долучена до матеріалів позовної заяви, через відсутність підтвердження повноважень Сокуренка Валерія Васильовича бути заявником в суді та права передоручати свої повноваження, не може вважатись належним доказом на підтвердження повноважень Лисяк Яни Едуардівни. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ задоволено та ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року скасовано, а справу № 360/2099/22 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до позовної заяви, поданої представником через підсистему «Електронний суд», була додана електронна довіреність від 12.10.2022 від імені Сокуренко Валерія Васильовича, згідно з якою останній уповноважує, в порядку передоручення, Лисяк Яну Едуардівну представляти інтереси Харківського національного університету внутрішніх справ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Додана довіреність сформована в системі «Електронний суд». Тому до обставин справи належить застосовувати положення ч. 7 ст. 59 КАС України і суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неналежне оформлення довіреності позивачем. Суд першої інстанції, повторно повертаючи позовну заяву ухвалою від 28 березня 2023 року, виходив з того, що перевіркою кваліфікованого електронного підпису, накладеного на Довіреність від юридичної особи - Харківського національного університету внутрішніх справ, встановлено, що документ «Довіреність» підписано кваліфікованим електронним ключем ОСОБА_3 , тобто самим повіреним, а не довірителем - Сокуренко Валерієм Васильовичем. Оцінка суду. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника. Відповідно до частин першої, третьої та сьомої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). 26 листопада 2010 року Рада суддів України рішенням № 30 затвердила Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення про АСДС). 2 березня 2018 року Рада суддів України рішенням № 17 відповідно до пункту 9 § 2 Прикінцевих положень Розділу VII Перехідних положень Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів внесла зміни до Положення про АСДС шляхом викладення його у новій редакції (далі - рішення РСУ № 17). Відповідно до пункту 2 рішення РСУ № 17 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України № 16 від 12 квітня 2018 року) встановлено, що Положення про АСДС у редакції, затвердженій рішенням РСУ № 17, набирає чинності у наступному порядку: 2.1. пункт 21 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", Розділ Х "Протоколи" (крім пунктів 12, 15), пункти 3 - 6 Розділу VII "Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями" - з 15 березня 2018 року; 2.2. Для судів, підключених до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов`язковим для його роботи: - Розділи VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", IХ "Автоматичне визначення присяжних", Розділ Х "Протоколи" (у повному обсязі) - з наступного дня після такого підключення. Відповідно до підпункту 2.3 норми Положення про АСДС, не зазначені у п. п. 2.1, 2.2. цього Рішення, набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України). Наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми Електронний суд у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах). Пунктом 1 наказу ДСА України № 247 від 1 червня 2020 року Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем Електронний суд та Електронний кабінет (далі - Наказ № 247) вирішено запровадити з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми Електронний суд та Електронний кабінет (далі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 1 липня 2020 року - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди). Пунктом 2 Наказу № 247 визначено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем слід керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем. Отже, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему Електронний суд мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 640/32183/20. Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ Підсистема електронного суду Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ № 17, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи. Згідно з пунктами 9-11 розділу XI Підсистема електронного суду Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ № 17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого. Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати. Відповідно до пункту 14 розділу XI Підсистема електронного суду Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ № 17, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства. Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення). Аналіз вищевказаних положень закону свідчить, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми Електронний суд, видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд, що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі Електронний суд. Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему Електронний суд, при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою Електронний суд самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника. У постанові від 30 червня 2021 року у справі № 380/830/21 Верховний Суд зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми Електронний суд електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему Електронний суд суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні. Вищезазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18 лютого 2021 року у справі № 300/1329/20. Судом встановлено, що до позовної заяви, поданої представником через підсистему Електронний суд була додана електронна довіреність від 12.10.2022 від імені Сокуренко Валерія Васильовича, згідно з якою останній уповноважує, в порядку передоручення Лисяк Яну Едуардівну представляти інтереси Харківського національного університету внутрішніх справ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Додана довіреність сформована в системі Електронний суд. Отже, до наведених обставин належить застосовувати положення частини сьомої статті 59 КАС України. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що місцевий суд дійшов невірного висновку про неналежне оформлення довіреності. Аналогічна правова позиція щодо застосування статті 59 КАС України за подібних обставин висловлена Верховним Судом у постановах від 18 лютого 2021 року у справі № 300/1329/20, від 30 червня 2021 року у справі № 380/830/21, від 11 листопада 2021 року у справі № 560/10261/21, від 20 грудня 2021 року у справі № 560/9405/21 та від 10 лютого 2022 року в справі № 560/11791/21. Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як свідчать матеріали справи позовна заява подана в електронній формі та до позовної заяви додано довіреність, яка також сформована в електронній формі, ці документи підписані електронним цифровим підписом відповідно до п. 9-11 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що відповідає приписам ч. 7 ст. 59 КАС України. З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про підписання довіреності від юридичної особи неналежним підписантом, як наслідок, підписання позову особою, повноваження якої не підтверджено у спосіб, встановлений законом, є помилковим. Враховуючи викладене, суд зазначає, що неправильне застосування судом першої інстанції статті 59 КАС України призвело до повторного безпідставного повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права на доступ до правосуддя, а тому наявні підстави для його скасування. Згідно з частиною третьою статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись статтями 294, 308, 311, 315, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року в адміністративній справі № 360/2099/22 задовольнити. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 28 березня 2023 року в адміністративній справі № 360/2099/22 скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 18 липня 2023 року та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає касаційному оскарженню. Повне судове рішення складено та підписано 18 липня 2023 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді Т.Г. Гаврищук А.В. Гайдар