LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4850200/1848/26

від 05.05.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Євдокімова Олексія Миколайовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі № 200/1848/26 задовольнити.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2026 року справа №200/1848/26 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Євдокімова Олексія Миколайовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі № 200/1848/26 (головуючий суддя І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення з 01 березня 2023 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 березня 2023 року ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 10 846,37 грн (за 2019-2021 роки), на коефіцієнт 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році від 24 лютого 2023 року № 168, та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення з 01 березня 2024 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 березня 2024 року ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 10846,37 грн (за 2019-2021 роки), на коефіцієнт 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році від 23 березня 2024 року № 185, та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення з 01 березня 2025 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 березня 2025 року ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 10 846,37 грн (за 2019-2021 роки), на коефіцієнт 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році від 25 лютого 2025 року № 209, та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення з 01 березня 2026 року індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 березня 2026 року ОСОБА_1 індексацію пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 10 846,37 грн (за 2019-2021 роки), на коефіцієнт 1,121 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році, та у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року повернуто позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України. Не погодившись з ухвалою, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. Обґрунтування апеляційної скарги. Враховуючи предмет та підстави позову щодо захисту соціальних прав позивача в частині належного пенсійного забезпечення ця справа віднесена до справ незначної складності. Отже, з врахуванням приписів ч. 2 ст. 57 КАС України представником позивача може бути фізична особа, яка відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність, а не тільки адвокат, як помилково виснував суд першої інстанції, повертаючи позов ОСОБА_1 . Правила посвідчення довіреностей фізичної особи, передбачені ч. 2 ст. 59 КАС України, стосуються довіреностей, виданих у паперовій формі і не застосовуються до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд». Отже, надана представником позивача електронна довіреність від 17.06.2024 від імені позивача, яка сформована та підписана електронним ключем через підсистему «Електронний суд», є належним доказом повноважень представника та не потребує надання інших документів на підтвердження повноважень представника позивача. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду. Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи. Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд. Відповідно до ч.2 ст.312, п.3 ч.1 ст.294 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Встановлені обставини справи. Євдокімов О.М., що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з цим позовом до ГУ ПФУ в Донецький області. Позов підписано ОСОБА_2 та подано до суду через підсистему Електронний суд . До позовної заяви додано документ із назвою ДОВІРЕНІСТЬ від 17.06.2024 наступного змісту: «Я, ПУПЧЕНКО РОМАН АНАТОЛІЙОВИЧ (РНОКПП НОМЕР_1 ), уповноважую ЄВДОКІМОВ ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ (РНОКПП НОМЕР_2 ) представляти мої інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців). Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування». Суд першої інстанції, повертаючи позов, виходив з того, що долучений до позовної заяви документ із назвою ДОВІРЕНІСТЬ не є належним доказом підтвердження повноважень Євдокімова О.М., оскільки не є нотаріально посвідченим документом та не містить необхідних реквізитів. Отже, відсутні докази права підпису Євдокімовим О.М. позовної заяви від імені позивача у доданих до позовної заяви матеріалах. Оцінка суду. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною другою статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Відповідно до частин першої та другої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. На підставі частини другої статті 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено, що в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до частини другої статті 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення). Пунктом 30 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення передбачено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства. Згідно з пунктом 31 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного. Відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення). Згідно з пунктом 34 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду. На підставі пункту 32 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення. Верховний Суд в постанові від 30 березня 2023 року у справі № 580/140/23 дійшов наступних висновків: «Особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та підрозділі 2 розділу ІІІ Положення, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.

28. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.

29. Подібні висновки щодо застосування частини сьомої статті 59 КАС України були викладені у постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 560/11791/21, від 28.04.2022 у справі № 683/1199/21, від 04.08.2022 у справі № 300/8766/21.

30. Правила посвідчення довіреності фізичної особи, передбачені частиною другою статті 59 КАС України, стосуються довіреностей, виданих у паперовій формі, і не застосовуються до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний Суд».

31. Аналогічна правова позиція щодо застосування частини другої статті 59 КАС України за подібних обставин висловлена Верховним Судом у постановах від 18.02.2021 у справі № 300/1329/20, від 30.06.2021 у справі № 380/830/21, від 11.11.2021 у справі № 560/10261/21 та від 20.12.2021 у справі № 560/9405/21.» Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом в постановах від 10.01.2025 у справі № 753/16269/23, від 28 березня 2025 року у справі № 160/12987/24. Крім того, у постанові від 08.09.2021 у справі № 486/259/21 Верховний Суд дійшов висновку, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника. Таким чином, частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено можливість підтвердження повноважень представника довіреністю в електронній формі, тому висновок суду першої інстанції ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права. Крім того, відповідно до змісту долученої довіреності позивачем визначено повноваження його представника в обсязі усіх прав, наданих законом стороні, обмежень повноважень не зазначено, відтак висновок суду першої інстанції, що довіреність не містить обсягу повноважень, є безпідставним. Покликання суду першої інстанції на невідповідність довіреності вимогам статей 244-245 ЦК України також є безпідставним, оскільки КАС України не вимагає такої відповідності, а запроваджує самостійні вимоги до змісту довіреності, яким довіреність позивача у цій справі відповідає. Не підлягають застосуванню при розгляді цієї справи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23.06.2025 у справі 440/555/24, на які послався суд першої інстанції, оскільки ці висновки не є релевантними до справи, що розглядається, та стосуються порядку підтвердження повноважень представника суб`єкта владних повноважень. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись статтями 294, 308, 311, 315, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Євдокімова Олексія Миколайовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі № 200/1848/26 задовольнити. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року у справі № 200/1848/26 скасувати. Справу № 200/1848/26 направити для продовження розгляду до Донецького окружного адміністративного суду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення 05 травня 2026 року та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає касаційному оскарженню. Повне судове рішення складено та підписано 05 травня 2026 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»