Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/4104/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6155/23 Справа № 185/4104/23 Суддя у 1-й інстанції - Гаврилов В.А. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про стягнення моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я на виробництві. В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилався на те, що він працював понад 12 років у шкідливих підземних умовах праці. 17 червня 2016 року він був звільнений відповідачем у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи (п.2 ст.40 КЗпП України). За час роботи у відповідача отримав професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 та шийна С6, С7 з вираженним порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, периферични йнейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового періатрозу (ПФ другого ст.), остеоартрозу у поєднанні періатрозом ліктьових (ПФ першого-другого ст.) та колінних суглобів (ПФ другого ст.), М 54, М17-19, хронічне обстуктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легенів першого ст.) група «А». ЛН першого ст., код J 44, J 43,8, нейросенсорна приглуховатість першого ст. (з легким зниженням слуху), код -Н 90.3. Позивач вказує, йому встановлено третю групу інвалідності з втратою професійної працездатності 60%. Внаслідок професійного захворювання позивачу була завдано моральної шкоди. В нього було порушено нормальні життєві зв`язки. Він постійно відчуває фізичні страждання та біль, має погане самопочуття. Відчуває психологічний дискомфорт. Йому протипоказана робота в умовах дії пилу, шуму, важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, підземно, рекомендовано нагляд і лікування у невролога, травматолога, пульмонолога, ЛОР, стаціонарне лікування. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я та йому завдана моральна шкода. Оцінює завдану моральну шкоду у розмірі 241000 грн. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків у розмірі 241000 грн. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2023 року частково задоволено позов ОСОБА_1 . Стягнуто з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 120 000 грн. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля на користь держави судовий збір у розмірі 1200 грн. В апеляційній скарзі ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілляпросить скасувати рішення суду від 28 квітня 2023 року в частині стягнення моральної шкоди на користь позивача у розмірі 120 000 грн. та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір моральної шкоди, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи. В іншій частині рішення суду не оскаржується. Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я. Згідно ст. 4 Закону України Про охорону праці, державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Згідно зі ст. 6 Закону України Про охорону праці умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Відповідно до ст.13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Враховуючи зазначені положення, відповідач мав створити позивачу, як і іншим працівникам належні безпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків, іншого пошкодження здоров 'я чи настання смерті були б неможливими. Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця). За таких обставин, з огляду на вищезазначені норми Законів, судом встановлено що позивачу спричинено моральну шкоду, у зв`язку з ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічного професійного захворювання. Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15). У справі встановлено, позивач ОСОБА_1 понад 12 років працював у ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті (а.с.39-41). 17 червня 2016 року ОСОБА_1 був звільнений відповідачем у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи (п.2 ст.40 КЗпП України). 17 жовтня 2016 року начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Снісар В.В. затверджено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) форми П-4 (а.с.42, 43). Відповідно до п.14 вказаного акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) форми П-4 за час роботи у відповідача ОСОБА_1 отримав професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 та шийна С6, С7 з вираженним порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, периферични йнейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового періатрозу (ПФ другого ст.), остеоартрозу у поєднанні періатрозом ліктьових (ПФ першого-другого ст.) та колінних суглобів (ПФ другого ст.), М 54, М17-19, хронічне обстуктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легенів першого ст.) група «А». ЛН першого ст., код J 44, J 43,8, нейросенсорна приглуховатість першого ст. (з легким зниженням слуху), код -Н 90.3 (а.с.42, 43). Згідно п.16 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) форми П-4 хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло через тривалу дію шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого, недосконалість технологій, механізмів, робочого інструменту, не постійне використання ЗІЗ. Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серія 12ААА № 043820 від 27 жовтня 2016 року ОСОБА_1 встановлено первинно 60% втрати працездатності, з них: 45% - радикулопатія; 10% - хронічне обструктивне захворювання легень; 5% - туговухість (а.с. 48). Довідкою до акту огляду МСЕК серія 12ААБ № 625001 ОСОБА_1 07 жовтня 2019 року, повторно встановлена третя група інвалідності з 01 листопада 2019 року у зв`язку з професійним захворюванням безстроково. Зазначені протипоказання, а саме: протипоказана важка фізична праця в умовах пилу, шуму, підземно, рекомендовано нагляд і лікування у невролога, пульмонолога, ЛОР, стаціонарне лікування (а.с. 47). Таким чином, внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач став особою з інвалідністю третьої групи, втратив 60% професійної працездатності, з них: 45% - радикулопатія; 10% - хронічне обструктивне захворювання легень; 5% - туговухість, що порушило його звичне життя, змусило пройти курс лікування, переносити щоденний фізичний біль та моральні переживання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що наслідки отриманого на виробництві професійного захворювання обмежують його життєву активність і вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, позивач змушений проходити чисельні медичні огляди та обстеження відновлюванні процедури, лікування, у зв`язку з чим, позивач не може вести повноцінний образ життя, відчуває фізичні страждання, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, що негативно позначалося і позначається на душевному та фізичному стані позивача. Ушкодженням здоров`я позивачу заподіяні фізичні та моральні страждання, оскільки він відчуває фізичний біль та душевні страждання, він позбавлений можливості реалізації своїх здібностей, змушений проходити курс лікування, постійно відчуває наслідки минулої роботи в неналежних умовах, що свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди. Отже, позивач понад 12 років працював на ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля з повним робочим днем у шахті у шкідливих умовах виробничого середовища. Позивачу ОСОБА_1 повторно встановлена третя група інвалідності з 01 листопада 2019 року у зв`язку з професійним захворюванням безстроково, 60% втрати працездатності, з них: 45 % - радикулопатія; 10% - хронічне обструктивне захворювання легень; 5% - туговухість, враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 120 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності та безпідставності позовних вимог позивача є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Доводи апеляційної скарги стосовно неповного з`ясування судом обставин у справі незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2023 року в оскарженій частині - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 17 липня 2023 року. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П.Красвітна О.В.Свистунова