Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/2900/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6326/23 Справа № 185/2900/23 Суддя у 1-й інстанції - Бондаренко В.М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 липня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження здоров`я, - В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він більше 10 років працював на підприємствах ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля з повним робочим днем під землею у шкідливих умовах і отримав професійні захворювання. 07 листопада 2012 року він був звільнений відповідачем у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи (п.2 ст.40 КЗпП України). Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 , з якого вбачається, що комісія 22 січня 2013 року провела розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 та встановила діагноз: 1) радикулопатія шийна С6, С7 і попереково-крижова L4, L5,S1, з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромом, виражений периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолапоткового періартрозу (ПФ другого ст.), деформуючого артрозу ліктьових і колінних суглобів (ПФС першого-другого ст.) код М54.1, код М17-М19; 2) хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), ЛН першого-другого ступеня, код J44; 3) нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), код Н90.3. Висновком МСЕК позивачу первинно встановлено 50% відсотків втрати професійної працездатності за профзахворювання, а потім безстроково встановлено 55% відсотків втрати професійної працездатності за профзахворювання, з визначенням з 01 березня 2018 року третьої групи інвалідності. Позивач вказує, внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці він втратив професійну працездатність, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, пристосовуватися до життя з обмеженими можливостями. Ушкодженням здоров`я позивачу заподіяні фізичні та моральні страждання, оскільки він відчуває фізичний біль та душевні страждання, він позбавлений можливості реалізації своїх здібностей, змушений приймати лікарські препарати, постійно відчуває наслідки минулої роботи в неналежних умовах, що свідчить про заподіяння йому моральної шкоди. Вважає, що саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я у сумі 241 000 грн. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2023 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 110 000 грн. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля на користь держави судовий збір у розмірі 1 100 грн. В апеляційній скарзі ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілляпросить змінити рішення суду від 04 травня 2023 року в частині стягнення на корить ОСОБА_1 моральної шкоди, зменшивши розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача в зв`язку з ушкодженням здоров`я до 55 000 грн. з утриманням прибуткового податку та інших обов`язкових платежів, розстрочивши виконання рішення, на чотири місяці рівними частинами з граничною щомісячною виплатою в останній день місяця, в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи. В іншій частині рішення суду учасниками справи не оскаржується. Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я. Згідно ст. 4 Закону України Про охорону праці, державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Згідно зі ст. 6 Закону України Про охорону праці умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Відповідно до ст.13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Враховуючи зазначені положення, відповідач мав створити позивачу, як і іншим працівникам належні безпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків, іншого пошкодження здоров 'я чи настання смерті були б неможливими. Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця). За таких обставин, з огляду на вищезазначені норми Законів, судом встановлено що позивачу спричинено моральну шкоду, у зв`язку з ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічного професійного захворювання. Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15). У справі встановлено, ОСОБА_1 має трудовий стаж 10 років в умовах впливу шкідливих факторів, працюючи у структурних підприємствах ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля (а.с.17-19). 07 листопада 2012 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді до виконуваної роботи внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи, п. 2 ст.40 КЗпП України (а.с.18). 22 січня 2013 року головним державним санітарним лікарем м. Першотравенська Чабан О.А. затверджено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 , з якого вбачається, що комісія 22 січня 2013 року провела розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 та встановила діагноз: 1) радикулопатія шийна С6, С7 і попереково-крижова L4, L5,S1, з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромом, виражений периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолапоткового періартрозу (ПФ другого ст.), деформуючого артрозу ліктьових і колінних суглобів (ПФС першого-другого ст.) код М54.1, код М17-М19; 2) хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), ЛН першого-другого ступеня, код J44; 3) нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), код Н90.3 (а.с.13). Цим же актом встановлено обставини виникнення хронічного професійного захворювання: в результаті тривалої роботи, пов`язаної з важкою працею в умовах високої запиленості рудничного повітря в підземних виробках шахт. Згідно п.17 акту причини виникнення професійного захворювання: запиленість повітря робочої зони, в тому числі вміст вільного двоокису кремнію максимальний 881,49 мг/м3 (SіО2 10,11%) при ГДК 2 мг/м3, 67% за зміну (гіг.кл.таб. 4.11.1- кл.3.4); рівень шуму 98дБ «А2 при ГДР 80дБ, 100% за зміну (гіг.кл.таб. 4.11.3- кл.3.3); рівень фізичного перенавантаження: підіймання вантажу вагою до 40 кг, 67% за зміну (гіг.кл.таб. 4.11.7- кл.3.2), сумарна вага до 950 кг (гіг.кл.таб. 4.11.7- кл.3.2); вимушена поза стоячи 83% за зміну (гіг.кл.таб. 4.11.7- кл.3.2) Відповідно до п.19 акту особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи: не встановлені. Згідно довідки Обласної МСЕК № 5 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серії АБ, № 0006248 від 26 березня 2013 року ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності по профзахворюванню, а також 50% відсотків втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: 30 відсотків - радикулопатія з ДПФ; 15 відсотків - ХОЗЛ, 5 відсотків туговухість. Встановлена потреба у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне та санаторне лікування (а.с.42). Згідно довідок Міжрайонної профпатологічної МСЕК до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серії АВ, № 0253571; про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серії АБ, № 0009288 від 05 лютого 2014 року ОСОБА_1 повторно, з переоглядом, встановлено третю групу інвалідності по профзахворюванню, а також 50% відсотків втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: 30 відсотків - радикулопатія з ДПФ; 10 відсотків - ХОЗЛ, 5 відсотків туговухість. Рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: нагляд і лікування у невролога, травматолога, пульмонолога, ЛОР, стаціонарне лікування. Встановлена потреба у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне та санаторне лікування (а.с.14). Згідно довідок Міжрайонної профпатологічної МСЕК до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серії 12ААА, № 994587; про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серії 12ААА, № 051308 від 13 лютого 2018 року ОСОБА_1 повторно безстроково встановлено з 01 березня 2018 року третю групу інвалідності по профзахворюванню, а також 55% відсотків втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: 35 відсотків - радикулопатія з ДПФ; 10 відсотків - ХОЗЛ, 5 відсотків туговухість. Рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності: нагляд і лікування у невролога, травматолога, пульмонолога, ЛОР, стаціонарне лікування. Встановлена потреба у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне та санаторне лікування (а.с.32). Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності. Таким чином, внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач втратив професійну працездатність, став особою з інвалідністю третьої групи, втратив 50% відсотків втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: 30 відсотків - радикулопатія з ДПФ; 10 відсотків - ХОЗЛ, 5 відсотків туговухість, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, пристосовуватися до життя з обмеженими можливостями. Ушкодженням здоров`я позивачу заподіяні фізичні та моральні страждання, оскільки він відчуває фізичний біль та душевні страждання, він позбавлений можливості реалізації своїх здібностей, змушений приймати лікарські препарати, постійно відчуває наслідки минулої роботи в неналежних умовах, що свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди. Отже, встановлено, позивач протягом 10 років працював у ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля з повним робочим днем у шахті у шкідливих умовах виробничого середовища. Позивачу ОСОБА_1 повторно безстроково встановлено з 01 березня 2018 року третю групу інвалідності по профзахворюванню, а також 55% відсотків втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: 35 відсотків - радикулопатія з ДПФ; 10 відсотків - ХОЗЛ, 5 відсотків туговухість, враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 110 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності та безпідставності позовних вимог позивача є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Доводи апеляційної скарги стосовно неповного з`ясування судом обставин у справі незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2023 року в оскарженій частині - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 17 липня 2023 року. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді Т.П.Красвітна О.В.Свистунова