Ухвала КАС ВС № 2а-279-2007

УХВАЛА 13 липня 2023 року м. Київ справа №2а-279-2007 адміністративне провадження №К/990/23794/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі №2а-279-2007 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Черкаське міське управління земельних ресурсів, ОСОБА_2 , КП ВЖ РЕУ - 5 про визнання рішення недійсним та скасування державного акта, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася у 2007 році до суду з позовом до Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Черкаське міське управління земельних ресурсів, ОСОБА_2 , КП ВЖ РЕУ - 5, в якому просила скасувати рішення міськвиконкому Черкаської міської ради від 05.07.2005 №8-325; про визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 . Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.12.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011, в задоволенні позову було відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2014 зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанції залишено без змін. Разом з тим, 08.10.2013 та 11.07.2014 позивачами було подано заяви про перегляд судового рішення в цій справі за нововиявленими обставинами. Ухвалами Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.06.2014 та від 25.11.2014 у задоволенні заяв відмовлено. ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись 01.11.2018 із заявою про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами постанови суду першої інстанції у цій справі. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.06.2019 в задоволенні зазначеної заяви було відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.06.2019 - без змін. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 направлено 17.05.2021 на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 у справі № 2а-279-2007. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про перегляд за виключними обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 - відмовлено. ОСОБА_1 подала 01.05.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про перегляд за виключними обставинами ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021, в якій заявник просив переглянути вищезгадану ухвалу за виключними обставинами та прийняти нове рішення. Шостий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 05.06.2023 відмовив у відкритті провадження за виключними обставинами за вказаною вище заявою. На адресу Верховного Суду 05.07.2023 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 та прийняти нове рішення. За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Втім Верховним Судом встановлено, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону. Згідно з частиною 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 684,00 грн. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, складає 2684, 00 грн. Проте, скаржником до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. Натомість разом із касаційною скаргою скаржник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись тривалий період розгляду справи. Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною 2 статті 8 Закону №3674-VI встановлено право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору мотивовано лише тривалим періодом розгляду справи. Відтак наведені причини не можуть слугувати підставами для звільнення від сплати судового збору, в розумінні приписів Закону №3674-VI. Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику необхідно надати документ про сплату судового збору на суму 2 684,00 грн. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі №2а-279-2007 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Черкаське міське управління земельних ресурсів, ОСОБА_2 , КП ВЖ РЕУ - 5 про визнання рішення недійсним та скасування державного акта - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддіВ.М. Шарапа В.М. Кравчук О.П. Стародуб