Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/1548/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/1548/22 Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В., повний текст судового рішення складено 28.02.2023, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року по справі за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, - В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог. 03.02.2022 року Військова академія (м. Одеса) звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 205 852,89 грн. В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Академії за період з 11.09.2020 р. по 23.12.2021 р. Оскільки відповідач у добровільному порядку кошти не відшкодував, позивач звернувся з позовом до суду. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року позов задоволений в повному обсязі. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що будучи обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, відповідач ці витрати добровільно не відшкодував, а відтак, позовні вимоги Військової академії є обгрунтованими. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, ОСОБА_1 просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що позивачем не надано доказів того, що відповідач пропонував йому у добровільному порядку відшкодувати витрати, які є предметом стягнення у цій справі, зокрема, не надано доказів направлення повідомлення про суми, які підлягають відшкодуванню, засобами поштового відправлення. Військова академія (м. Одеса) надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на законність та обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом начальника Військової Академії від 18.08.2020 р. №340 відповідача зараховано на перший курс за денною формою навчання (а/с 6). Наказом від 11.09.2020 р. № 189 (по стройовій частині) відповідача поставлено на всі види забезпечення (а/с 8). Між Міністерством оборони України в особі начальника Академії та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого відповідач зобов`язався сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів та добровільно відшкодовувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому військовому закладі, в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість (а/с 15-16). 28.09.2021 року відповідач подав рапорт про відрахування з навчання через небажання продовжувати навчання (а/с 13). На засіданні Вченої ради Академії від 30.11.2021 р. одноголосно прийнято рішення про відрахування відповідача (а/с 12). Наказом т.в.о. начальника Академії від 23.12.2021 р. №81-РС відповідача відраховано з числа курсантів Академії та розірвано контракт (а/с 9). Наказом т.в.о. начальника Академії від 23.12.2021 р. №272 (по стройовій частині) відповідача знято з усіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Академії, в розмірі 205 852,89 грн. (а/с 10). 23.12.2021 року складено довідку-розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням відповідача, на суму 205852,89 грн. Відповідач з розрахунком погодився та поставив свій підпис. У розрахунку відповідач також зазначив, що зобов`язується сплатити суму заборгованості протягом одного року з дати складення даного розрахунку (а/с 11). Вважаючи протиправною несплату відповідачем спірних коштів у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти, визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 (далі Порядок №964). Згідно з пунктами 3, 5, 6 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних, з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Витрати відшкодовуються у повному розмірі, зокрема: курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у вищий навчальний заклад, курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк. Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю, зокрема, курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання. У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку (пункт 7 Порядку №964). Відповідно до п.2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 р. №419/831/240/605/537/219/534 (далі Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Згідно з п.2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту. Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Академії, у загальній сумі 205852,89 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком від 23.12.2021 року. При цьому, із зазначеної довідки вбачається, що відповідач ознайомлений з сумою заборгованості, з даним розрахунком згоден та зобов`язується сплатити суму у добровільному порядку, що підтверджується його особистим підписом (а/с 11). З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо його неповідомлення позивачем про суми, які підлягають відшкодуванню. Згідно з п. 7-8 Порядку №964 у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби. При цьому апеляційний суд зауважує, що курсанти, які навчаються в Академії, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, відповідач витрати не відшкодував навіть і на момент розгляду справи судом 1-ї інстанції (28.02.2023 року), тобто більше ніж через рік після його відрахування та ознайомлення з розрахунком витрат. Доводи ж апелянта про те, що розрахунок суми відшкодування не було направлено йому засобами поштового зв`язку судова колегія відхиляє, з огляду на те, що цей розрахунок був доведений йому особисто, про що вже зазначалося вище. Отже, на переконання апеляційного суду, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача спірної суми коштів. На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції встановлено всі обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зважаючи, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач І.П. Косцова Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко