Постанова 4850 № 200/4768/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 липня 2023 року справа №200/4768/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Сіваченка І.В., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 р. у справі № 200/4768/22 (головуючий І інстанції Молочна І.С.) за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі відповідач, ВЧ), в якому просив: визнання протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ), які полягають у невключені до складу грошового забезпечення винагороду за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення за 2021 рік, компенсації за невикористану додаткову відпустку; зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військової частини НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні з військової служби за 25 років в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік, допомогу на оздоровлення за 2021 рік, компенсацію за невикористану додаткову відпустку служби з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи без посередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2022 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року адміністративний позов повернуто позивачеві. Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку позивача, при постановленні ухвали про повернення позовної заяви від 21.11.2022 суд допустив порушення норм процесуального права, що з призвело до неправильного вирішення питання. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху була доставлена в електронний кабінет позивача 01.11.2022, відтак, останнім днем для усунення недоліків позовної заяви було 11.11.2022. На виконання вимог ухвали від 01.11.2022 у справі № 200/4768/22 представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви шляхом направлення такої засобами поштового зв`язку, на адресу: АДРЕСА_1 (тимчасова адреса для листування з Донецьким окружним адміністративним судом), а саме 03.11.2022 здано у відділення поштового зв`язку «Укрпошти» та 10.11.2022 вручено адресату - Донецькому окружному адміністративному суду за довіреністю, що підтверджується фіскальним чеком від 03.11.2022 та відомостями трекінгу поштового відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором № 7900516824219. Тобто, позивач у встановлений ухвалою суду від 01.11.2022 строк, вчинив дії, спрямовані на усунення недоліків позовної заяви, шляхом направлення відповідної заяви, що підтверджується відповідними доказами. Таким чином, у позивача виникли законні очікування, що відповідна заява буде врахована судом та обставинам, викладеним у ній, буде надано оцінку, зокрема, в частині виконання нею вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. На підставі наведеного апелянт вважає, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки судом грубо порушено норми процесуального права, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви, наслідком чого стало порушення права позивача на судовий захист. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне. Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною 3 статті 3 КАС України, передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч.1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Згідно п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. За вимогами ч. 6 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. З аналізу наведених норм вбачається, що підстави для залишення позовної заяви без руху встановлені саме статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, перелік яких є вичерпним. Також, ухвала про залишення без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб визначений судом тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої скарги. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви та направляє її не пізніше наступного дня після її постановлення. Згідно з частиною 1 статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. За положенням частини 1 та 2 статті 241 КАС України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Таким чином, вимогами процесуального законодавства передбачено надіслання судового рішення (ухвали) рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси в електронній формі у порядку, визначеному законом. Отже, як вірно зазначено апелянтом, застосування наслідків встановлених положеннями частини 4 статті 169 КАС України, можливе за умов беззаперечного встановлення та з`ясування судом дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, яке є визначальним для встановлення факту невиконання вимог вказаної ухвали, та не усунення у встановлений судом строк недоліків встановлених судом. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 640/8155/19, від 10 лютого 2022 року у справі № 540/1540/20, від 23 грудня 2021 року у справі №640/5058/20, від 04 листопада 2021 року у справі № 826/4978/16 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142. Матеріали справи свідчать, що ухвалою суду від 01.11.2022 позовна заява залишена без руху та копія цієї ухвали направлена на офіційну електронну адресу (сервіс Електронного кабінету ЄСІТС) та отримана позивачем 01.11.2022 через підсистему ЄСІТС Електронний суд (а.с.31). Як зазначалось, відповідно до п.2 ч.6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Отже, ухвала суду першої інстанції від 01.11.2022 вважається належним чином врученою 01.11.2022. Стаття 120 КАС України регулює питання обчислення процесуального строку. Так, відповідно зазначеної статті, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч.1). Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день (ч.5). Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.6). Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (ч.7). Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу (ч.8). Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (ч.9). Отже, з урахуванням положень ч.1, 5 ст. 120 КАС України останній день десятиденного строку усунення недоліків встановленого судом є 11.11.2022. Судом встановлено, що позивачем на виконання ухвали суду з метою усунення недоліків 03.11.2022 здано у відділення поштового зв`язку «Укрпошти» заяву про усунення недоліків позовної заяви на адресу: 49089, місто Дніпро, Дніпропетровська область, вул. Академіка Янгеля, 4 (тимчасова адреса для листування з Донецьким окружним адміністративним судом відповідно до офіційного повідомлення суду розміщеного на офіційному сайті). Отже, з урахуванням положень ч. 7, 9 ст. 120 КАС України, позивачем усунуто недоліки. Також, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, 10.11.2022 вручено адресату - Донецькому окружному адміністративному суду за довіреністю, що підтверджується фіскальним чеком від 03.11.2022 та відомостями трекінгу поштового відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором № 7900516824219. Отже, з урахуванням положень ст. 120, 169 КАС України, позивачем про усунення недоліків встановлених судом повідомлено суд до закінчення строк, а саме 10.11.2022. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульованої в рішенні від 08 листопада 2018 року, у справі «Созонов та інші проти України», в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні. За такого правого регулювання та встановлених обставин, суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви. Згідно статті 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99). Україна як учасниця конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. У справі v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії»). Таким чином, суд дійшов до висновку, що у суду першої інстанції не були наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а отже підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 р. у справі № 200/4768/22 задовольнити. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 р. у справі № 200/4768/22 - скасувати. Справу направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати проголошення. Повне судове рішення складено та підписано 12 липня 2023 року Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді А.В. Гайдар І.В. Сіваченко