Ухвала Велика Палата ВС № 932/4154/22

УХВАЛА 12 липня 2023 року м. Київ Справа № 932/4154/22 Провадження № 14-87цс23 Велика Палата Верховного Суду у складі: судді-доповідача Ткачука О. С., суддів Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», про визнання протиправними дій та стягнення збитків за касаційними скаргами Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року у складі колегії суддів Пищиди М. М., Деркач Н. М., Ткаченко І. Ю. та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2022 року у складі судді Овчиннікової О. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року у складі колегії суддів Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П., УСТАНОВИЛА: У липні 2022 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (далі - ПрАТ «СК «Інгосстрах»), Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (далі - ТДВ «СК «Кредо») звернулось із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , третя особа - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ «КБ «Приватбанк», банк), про визнання протиправними дій та стягнення збитків. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ПрАТ «СК «Інгосстрах» та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ «КБ «ПриватБанк», укладені договори доручення № 1 та № 2 від 03 січня 2014 року на виконання страхових агентських послуг, за якими банк зобов`язався від імені і за дорученням ПрАТ «СК «Інгосстрах» здійснити частину його страхової діяльності за винагороду. Між ТДВ «СК «Кредо» та банком також укладені договори доручення, зокрема договір доручення № 6 на виконання страхових агентських послуг від 11 липня 2016 року (з додатковими угодами), за яким банк зобов`язався від імені і за дорученням ТДВ «СК «Кредо» здійснити частину його страхової діяльності за винагороду. У жовтні 2020 року позивачі дізнались, що деякі працівники банку вчиняють дії, що суперечать інтересам позивачів та АТ «КБ «Приватбанк», а саме цими особами прийнято протокол № 14 засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ «КБ «Приватбанк» від 16 жовтня 2020 року, у якому викладено рішення цих осіб: припинити ділові відносини з ПрАТ СК «Інгосстрах» та ТДВ «СК «Кредо» з продажу їх страхових продуктів; розпочати комунікації з клієнтами ПрАТ СК «Інгосстрах» та ТДВ «СК «Кредо» щодо вибору інших акредитованих компаній або необхідності змінити технологію сплати щомісячних страхових платежів шляхом самостійного формування платежу (замість використання послуги «регулярний платіж»). Крім того, у протоколі № 14 засідання комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ «КБ «Приватбанк» від 16 жовтня 2020 року було зафіксовано вже здійснені дії до прийняття протоколу щодо зменшення страхового портфелю позивачів, а саме: АТ «КБ «Приватбанк» як страховим агентом від імені ПрАТ СК «Інгосстрах» і ТДВ «СК «Кредо» припинено укладення нових договорів страхування; АТ «КБ «Приватбанк» заблоковано списання страхових платежів з овердрафт рахунків клієнтів за укладеними клієнтами договорами страхування, що укладені АТ «КБ «Приватбанк» як страховим агентом від імені ПрАТ СК «Інгосстрах» і ТДВ «СК «Кредо»; АТ «КБ «Приватбанк» заблоковано всі можливі канали банку щодо переукладання договорів страхування за участі банку як страхового агента від імені ПрАТ СК «Інгосстрах» і ТДВ «СК «Кредо»; АТ «КБ «Приватбанк» заблоковано у всіх банківських каналах можливість укладання договорів страхування на нових умовах або внесення змін в них за участі банку як страхового агента від імені ПРАТ СК «Інгосстрах» і ТДВ «СК «Кредо», працівниками АТ «КБ «Приватбанк» клієнтам позивачів пропонується укладати нові договори або переукладати раніше укладені страхові договори, що були укладені за участі АТ КБ «ПриватБанк» як страховим агентом від імені ПрАТ «СК «Інгосстрах» і ТДВ «СК «Кредо» на нових партнерів банку. Позивачі вважали, що через дії відповідачів їм спричинено збитки (упущену вигоду), а саме через прийняте ними рішення, відображене в Протоколі № 14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки банку від 16 жовтня 2020 року, має місце зменшення укладення договорів страхування, що має своїм наслідком неотримання позивачами грошових доходів, які вони могли отримати. З урахуванням викладеного просили суд: визнати протиправними дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , спрямовані на спричинення збитків (упущеної вигоди) ПрАТ СК «Інгосстрах» за договором доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року та за договором доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року, укладеними між АТ «КБ «Приватбанк» та ПрАТ «СК «Інгосстрах»; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на користь ПрАТ «СК «Інгосстрах» збитки (упущену вигоду) у розмірі 5 000 000 грн; визнати протиправними дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , спрямовані на спричинення збитків (упущеної вигоди) ТОВ «СК «Кредо» за договором доручення № 6 на виконання страхових агентських послуг від 11 липня 2016 року, укладеним між АТ «КБ «Приватбанк» та ТОВ «СК «Кредо»; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на користь ТДВ СК «Кредо» збитки (упущену вигоду) у розмірі 5 000 000 грн. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2022 року, з урахуванням ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2022 року про виправлення описки, заяву ПАТ «СК «Інгосстрах» та ТОВ «СК «Кредо» про забезпечення позову задоволено. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «КБ «Приватбанк» на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2022 року. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2022 року про забезпечення позову скасована ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 жовтня 2022 року. Оскільки ухвала суду першої інстанції від 02 серпня 2022 року, яка є предметом оскарження, скасована, то відсутній предмет апеляційного оскарження. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2022 року, яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року, клопотання представників Національного банку України та АТ «КБ «Приватбанк» щодо закриття провадження у справі задоволено. Закрито провадження у цивільній справі № 932/4154/22. Роз`яснено позивачам, що розгляд справи за заявленими ними позовними вимогами до ОСОБА_10 віднесено до юрисдикції адміністративного суду, в іншій частині - до юрисдикції господарського суду. Заявлені 27 жовтня 2022 року клопотання представника позивачів про витребування доказів та допит свідків залишено без розгляду. Подані 27 жовтня 2022 року пояснення до позовної заяви з доданими доказами повернуті позивачам. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що фактично позивачі оскаржують дії суб`єкта владних повноважень у межах проведення особливого контролю за АТ «КБ «Приватбанк», тобто під час здійснення управлінських функцій, тому спір у частині вимог до відповідача ОСОБА_10 є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Щодо позовних вимог до інших відповідачів - службових осіб АТ «КБ «Приватбанк» на час участі в засіданні комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки 16 жовтня 2020 року суд зазначив, що спір фактично виник у процесі здійснення господарської діяльності , зокрема, у рамках виконання господарських договорів між АТ «КБ «Приватбанк» і ПрАТ «СК «Інгосстрах» та між АТ «КБ «Приватбанк» і ТДВ «СК «Кредо», що нібито призвело до збитків (упущеної вигоди) позивачами, тому позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Погоджуючись з доводами суду першої інстанції, апеляційний суд зазначав, що ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, окрім суб`єктного складу сторін, є: наявність між сторонами господарських правовідносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних правовідносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Суд зазначив, що у цій справі спір виним між сторонами (банком та страховими компаніями) у зв`язку зі здійсненням ними господарської діяльності, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. У жовтні 2022 року АТ «КБ «Приватбанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не повністю досліджено обставини справи та порушено норми процесуального права. Зокрема, вказується на те, що судом апеляційної інстанції не враховано ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 жовтня 2022 року, якою скасовано заходи забезпечення позову за скаргою НБУ виключно у частині вимог, що стосувалися одного із відповідачів - службової особи НБУ ОСОБА_14 . Водночас станом на 19 жовтня 2022 року ухвала про забезпечення позову була чинною відносно всіх інших відповідачів у справі і тому підлягала оскарженню в апеляційному порядку. У лютому 2023 року ПрАТ «СК «Інгосстрах» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року. Касаційна скарга мотивована тим, що саме через неправомірні дії відповідачів позивачам завдано збитки, а тому цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд першої інстанції, на думку заявника, без з`ясування усіх обставин справи передчасно визначив відсутність вини в діях відповідачів та закрив провадження у справі, а також залишив без розгляду заявлені клопотання представника позивачів про витребування доказів та допит свідків, а подані пояснення до позовної заяви з доданими доказами повернув позивачам. У випадку встановлення судом вини відповідачів у спричиненні збитків або інших складових цивільного правопорушення такі обставини можуть бути підставою для відмови в позові, однак не можуть бути підставами для закриття провадження у справі. У березні 2023 року АТ «КБ «Приватбанк» подало відзив на касаційну скаргу ПрАТ «СК «Інгосстрах», у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2022 року і постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2023 року залишити без змін. У відзиві банк зазначав, що спір у цій справі фактично виник у процесі здійснення господарської діяльності, зокрема у рамках виконання господарських договорів, а саме договорів доручення, укладених між банком та страховими компаніями, що нібито призвело до збитків позивачів. Відповідачі не є сторонами договорів доручення і ніколи не брали участі у їх укладенні від власного імені. Відповідачі, будучи службовими особами банку, не можуть нести відповідальності за заподіяну під час виконання покладених на них обов`язків шкоду. Рішення, оформлені протоколом № 14 від 16 жовтня 2020 року, приймались відповідачами, які були і є службовими особами банку, тому навіть у разі доведеності протиправності їх дій відповідальність покладається на роботодавця в особі банку. Вказував, що у червні 2022 року позивачі звернулись із аналогічним позовом до Господарського суду м. Києва (справа № 910/4631/22, № 910/4846/22). Предмет, підстави та сторони у цих справах є аналогічними справі № 932/4154/22, що додатково підтверджує правильність висновків суду про віднесення цього спору до господарської юрисдикції. У березні 2023 року ОСОБА_11 та ОСОБА_7 подали відзиви на касаційну скаргу ПрАТ «СК «Інгосстрах», у яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. Відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_11 та ОСОБА_7 мають аналогічне обґрунтування, як і у відзиві АТ «КБ «Приватбанк». Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою АТ «КБ «Приватбанк» та витребувано матеріали справи. Ухвалою цього ж суду від 10 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПрАТ «СК «Інгосстрах». 21 червня 2023 року колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передала справу № 932/4154/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, якою передбачено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 403 цього Кодексу. Однак колегія суддів в ухвалі від 21 червня 2023 року не навела обґрунтування відповідної підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому обмежилась лише посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України. Колегія вважала, що наявність доводів у касаційній скарзі ПрАТ «СК «Інгосстрах» про порушення судами юрисдикційних правил є достатньою підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Однак колегія суддів не звернула увагу, що ПрАТ «СК «Інгосстрах» у своїй касаційній скарзі, обґрунтовуючи порушення судами юрисдикційних правил, не посилається на жодне рішення Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібними підставою та предметом позову у подібних правовідносинах, як це передбачено пунктом 2 частини шостої статті 403 ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що наявність у касаційній скарзі лише доводів про порушення судами правил предметної чи суб`єктної юрисдикції не є достатньою підставою для передачі відвідної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України лише за сукупної відсутності всіх трьох указаних в цій нормі права випадків. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного судувід 21 березня 2023 року на порушення вимог частини четвертої статті 404 ЦПК України не наведено належного обґрунтування підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому касаційний суд не вказав конкретних випадків передбачених пунктами 1 - 3 частини шостої статті 403 ЦПК України, які б дозволили передачу такої справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Згідно із частиною шостою статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати. Велика Палата Верховного Суду вважає, що колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, без дотримання умов визначних у пункті 2 частини шостої статті 403 ЦПК України. За викладених обставин Велика Палата Верховного Суду не має підстав для прийняття справи до розгляду та повертає її на розгляд Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Керуючись статтею 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду УХВАЛИЛА: Повернути справуза позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», про визнання протиправними дій та стягнення збитків на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. С. Ткачук Судді: Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв І. А. Воробйова К. М. Пільков І. В. Григор`єва О. Б. Прокопенко М. І. Гриців О. М. Ситнік Д. А. Гудима І. В. Ткач Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич С. І. Кравченко Є. А. Усенко Л. М. Лобойко