Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/1744/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 липня 2023 року справа №360/1744/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєв Е.Г., суддів Сіваченка І.В., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 р. у справі № 360/1744/22 (головуючий І інстанції І.В. Тихонов) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовними вимогами до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі відповідач), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП в Луганській області від 05.08.2022 № 1542, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності - капітана поліції ОСОБА_1 , спеціаліста-криміналіста слідчого відділення відділу поліції № 1 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області № 304 о/с від 09.08.2022 року в частині звільнення - капітана поліції ОСОБА_1 , спеціаліста-криміналіста слідчого відділення відділу поліції № 1 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління зі служби в поліції; - поновити ОСОБА_1 на посаді спеціаліста-криміналіста слідчого відділення відділу поліції № 1 Сєвєродонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області; - стягнути з Головного управління Національної поліції України в Луганській області на користь позивача середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Луганській області на користь позивача судові витрати, понесені в результаті судового розгляду справи, в тому числі витрати на правову допомогу. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом подання за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави та надати письмові докази в обґрунтування зазначеного. В ухвалі зазначено зокрема, що позивач оскаржує наказ від 05.08.2022 № 1542 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказ від 09.08.2022 № 304 о/с в частині звільнення зі служби в поліції. Із наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади від 05.08.2022 позивач ознайомлений 09.08.2022, проте до суду за оскарженням наказів від 05.08.2022 № 1542 та від 09.08.2022 № 304 о/с звернувся лише 05.09.2022, чим порушив встановлені ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України строки звернення до суду. Оцінюючи обставини звернення ОСОБА_1 з позовом до суду, суд вважає, що вказаними нормами встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайшвидшого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду. Разом з тим, з позовною заявою позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до суду. 22.09.2022 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку на звернення, в якій просив визнати поважними підстави пропущення строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновити ОСОБА_1 строк на звернення до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року продовжено адвокату Гамову Владиславу Володимировичу в інтересах ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду, запропонувано позивачу протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника): - належних доказів на підтвердження обставин, зазначених в клопотанні про поновлення строку на звернення. 03.10.2022 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку на звернення, в якій просив визнати поважними підстави пропущення строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, поновити ОСОБА_1 строк на звернення до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази по справі. Також суд зазначив, що питання дотримання позивачем строку на звернення до суду, буде вирішено судом на стадії судового розгляду по суті, після встановлення відповідних фактичних обставин на підставі наданих сторонами доказів. При цьому, в ухвалі судом зазначено, зокрема, що 05 жовтня 2022 року представником позивача вимоги ухвали суду від 27.09.2022 виконано, недоліки позовної заяви усунуто у строк, встановлений судом. 26 жовтня 2022 року від Головного управління Національної поліції у Луганській області надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якого вказано, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки згідно ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 р. відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, задоволено заяву представника Головного управління Національної поліції у Луганській області про залишення позовної заяви без розгляду, залишено без розгляду позовну заяву адвоката Гамова Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади від 05.08.2022 позивач ознайомлений 09.08.2022, а з наказом про звільнення від 09.08.2022 № 304 о/с ознайомлений був 12.08.2022 (про що поставлений підпис позивача на примірнику наказу, що знаходиться у відповідача, а також зроблений запис у трудовій книжці - 12.08.2022). Вважаючи накази протиправними та маючі намір звернутися до суду з відповідним позовом, ОСОБА_1 уклав договір з адвокатом Гамовим В.В., предметом якого було досудова підготовка документів для подачі позову та його складання. З метою належного підготування позову та обґрунтування позиції по справі, 10.08.2022 адвокатом був направлений адвокатський запит на адресу Відповідача з проханням надати матеріали дисциплінарної справи (службового розслідування). Без отриманих документів подати позов було б не можливо, адже в силу ст. 77, 79 КАС України сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення та Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. 18.08.2022 документи від Відповідача були отримані, а отже адвокат розпочав підготовку позовної заяви. 22.08.2022 позивач був залучений до гуманітарної місії до селища Піски, Донецької області, оскільки мав значний опит військової та поліцейської служби, а також знав місцевість (що підтверджується довідкою № 38 від 16.09.2022). Члени Волонтерського штабу Медвинської територіальної громади спільно з волонтерами ГО «МОЯ НАДІЯ» зібравши гуманітарний вантаж для військовослужбовців, що перебувають в зоні бойових дій, залучивши транспортний засіб ТОВ «АЄРІ ТРАНС» (копія акту приймання-передачі надається) задля його перевезення, разом з ОСОБА_1 22.08.2022 вирушили до місця призначення. 24.08.2022 попавши під обстріл, транспортний засіб був пошкоджений, а зв`язок з усіма членами гуманітарної місії було втрачено. Нажаль, розшук та вивезення гуманітарної групи здійснювався до 02.09.2022. Саме о 14 годині 02.09.2022 відновився телефонний зв`язок із Позивачем, який попросив адвоката сплатити судовий збір, однак дістатись комп`ютера або м. Запоріжжя, де знаходився адвокат Гамов В.В., задля підписання договору з ним, у позивача не було можливості до 05.09.2022, що підтверджується довідкою № 38 від 16.09.2022. 05.09.2022 позивач отримав доступ до мережі інтернет та підписав додаткову угоду, якою надав адвокату Гамову В.В. право здійснювати представництво в суді та подати від його імені позов. У той же день адвокат подав позов за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який в подальшому ухвалою Луганського окружного адміністративного суду був зупинений. Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 13 липня 2022 року уклав договір № 130722/04 про надання правової допомоги/доручення органу (установи) уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги з адвокатом Гамовим В.В.. Відповідно до п.1.1 розділу 1 предмету Договору є надання Адвокатським бюро правової допомоги Клієнту у позасудовому врегулюванні спору пов`язаного із порушеним відносно Клієнта дисциплінарним провадженням, подання запитів та складання позовів. Строк дії правничої допомоги визначений до 31 серпня 2022 року п. 5.1 розділ

5. Суд посилаючись про наявність у представника повноважень на підставі договору від 13 липня 2022 року на подання до суду позовної заяви до укладання з клієнтом додаткової угоди, не посилається на відповідні пункти договору (з огляду на їх відсутність), а лише робить негрунтовний висновок, сформований на припущеннях, оскільки предметом Договору є врегулювання спору пов`язаного із порушеним відносно Клієнта дисциплінарним провадженням, подання запитів та відповідно складання позовів. Суд першої інстанції проігнорував той факт, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, а повноваження адвоката, зокрема, у даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі. Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/23346/16 від 14.03.2018 року зазначила, що чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі. Аналіз наведених норм діючого законодавства дає підстави для висновку, що, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви. Отже, повноваження адвоката щодо підписання позовної заяви повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі. Отже, простого існування договору про надання правової допомоги між адвокатом та клієнтом недостатньо для ствердження про наявність в адвоката повноважень на подання до суду позовної заяви від імені та в інтересах клієнта, про що зазначає суд першої інстанції. Натомість, відповідне право подання до суду позовної заяви має бути чітко виражене в тексті укладеного між адвокатом та клієнтом договору про надання про надання правової допомоги, що в даному випадку не було до моменту укладання додаткової угоди до договору про надання правової допомоги. Крім того, формулювання в тексті оскаржуваної ухвали щодо причини залишення позовної заяви без розгляду, а саме те, що триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів, є упередженим ставленням до позивача та його представника, оскільки з моменту отримання повного пакету документів від відповідача, які були покладені в основу прийняття оскаржуваного наказу, до моменту від`їзду позивача у гуманітарну місію, пройшло лише 4 дні, що з урахуванням складності справи та важливості правильного правового обгрунтування вимагало більш значного часу для підготовки позову. При цьому спрогнозувати ситуацію в дорозі не мав можливості ані позивач, ані представник, саме тому позов не був підготований представником у строк до моменту від`їзду позивача. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, але суд не встановив обставин поважності такого пропуску, які би зумовлені поважними причинами, що згідно з вимогами ч. 3 ст. 123 КАС України зобов`язує суд залишити позовну заяву без розгляду. Відповідно до частини 1 статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС). Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України). Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини 1, 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. При цьому, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу. За приписами ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Суд уважає за необхідне підкреслити, що процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, позовної заяви. Як у випадку невиконання вимог статті 160 КАС України щодо форми та змісту позовної заяви, так і вимог щодо дотримання строку звернення до суду, зокрема, відсутності відповідного клопотання про його поновлення чи визнання вказаних у ньому причин неповажними, - позовна заява залишається без руху. З аналізу положень статей 123, 171 КАС України слідує, що питання дотримання позивачем строку звернення із позовом з`ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності. Закріплений у частинах 1-3 статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого строку. До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху із пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення цього строку. Суд зазначає, що залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. При цьому, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої заяви та встановити спосіб і строк їх усунення. У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку звернення із позовною заявою суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними. Суд зазначає, що застосування ч. 3 ст. 123 КАС України вимагає дотримання одночасно двох умов: виявлення факту пропуску строку після відкриття провадження у справі, та відсутність клопотання позивача про поновлення такого строку або неповажність причин для поновлення строку, вказаних у клопотанні. Натомість, у цій справі, суд першої інстанції ухвалою від 12 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом подання за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави та надати письмові докази в обґрунтування зазначеного. Представником позивача на виконання ухвали суду подано 22.09.2022 заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом. Ухвалою суду від 27 вересня 2022 року продовжено адвокату строк для усунення недоліків та запропонувано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду належних доказів на підтвердження обставин, зазначених в клопотанні про поновлення строку на звернення. 03.10.2022 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку на звернення, в якій просив визнати поважними підстави пропущення строку звернення до суду з позовом. Законодавством регламентовано процесуальні гарантії забезпечення доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд. При цьому, у рішенні від 04.12.1995 р. по справі «Беллет проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права. Отже, подаючи заяву про поновлення строку двічі після залишення позову без руху та продовження строку усунення недоліків, позивач був вправі очікувати на його задоволення судом. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази по справі. В ухвалі про відкриття позовного провадження судом першої інстанції не викладено висновків про поважність причин пропуску. Суд зазначив, що питання дотримання позивачем строку на звернення до суду, буде вирішено судом на стадії судового розгляду по суті, після встановлення відповідних фактичних обставин на підставі наданих сторонами доказів. При цьому, в ухвалі судом зазначено, зокрема, що 05 жовтня 2022 року представником позивача вимоги ухвали суду від 27.09.2022 виконано, недоліки позовної заяви усунуто у строк, встановлений судом. Суд зауважує, що виходячи з приписів ч. 1 ст. 123 КАС України, суд першої інстанції мав надати оцінку зазначеним у клопотанні про поновлення строку причинам пропуску строку, зробити висновок щодо їх поважності, а також, у випадку визнання таких причин неповажними, надати можливість позивачу вказати інші підстави для поновлення строку. Суд звертає також увагу на те, що ухвала про відкриття провадження у справі взагалі не містить оцінки доводів заяви позивача про поновлення строку для звернення до адміністративного суду. Фактично суд зазначаючи в ухвалі, що 05 жовтня 2022 року представником позивача вимоги ухвали суду від 27.09.2022 виконано, недоліки позовної заяви усунуто у строк, встановлений судом, судом першої інстанції було поновлено позивачу строк для звернення до адміністративного суду без зазначення про це в резолютивній частині ухвали та без визнання поважними причин пропуску такого строку, що свідчить про недотримання судом першої інстанції вимог ч. 6 ст. 121 та п. 3 ч. 1 ст. 248 КАС України та порушення принципу юридичної визначеності. Суд наголошує, що при встановленні можливості визнання поважними причин пропуску строку суд має встановити дійсні обставини, що зумовили таку ситуацію, та належним чином мотивувати своє рішення. Отже, посилання суду першої інстанції на частину 3 статті 123 КАС України є помилковим, оскільки факт пропуску процесуального строку мав бути відомий суду ще до відкриття провадження у справі, чого не було враховано судом першої інстанції. За змістом ч. 4 ст. 123 КАС України, суд залишає позовну заяву без розгляду у разі, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Тобто, зазначена правова норма зобов`язує суд запропонувати позивачу вказати інші підстави пропуску строку звернення до суду після того, як суд дійде висновку про передчасність висновку щодо поважності причин пропуску строку, вказаних позивачем у первісній заяві про поновлення строку для звернення до суду. Зазначення судом в резолютивній частині ухвали про відкриття провадження, що питання дотримання позивачем строку на звернення до суду, буде вирішено судом на стадії судового розгляду по суті, після встановлення відповідних фактичних обставин на підставі наданих сторонами доказів, не відповідає жодним приписам процесуального законодавства та порушує принцип юридичної визначеності. При цьому, в ухвалі вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін, що виключає можливість участі сторін на стадії судового розгляду по суті та відповідно надання пояснень та доказів. Отже, з`ясувавши після відкриття провадження у справі, що причини, зазначені у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не є поважними, суду першої інстанції належало застосувати положення саме ч. 4 ст. 123 КАС України та надати позивачу можливість повідомити про інші причини пропуску строку звернення до суду, оцінивши їх на предмет поважності. Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув. Застосувавши положення ч. 3 ст. 123 КАС України, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у поновленні строку звернення до суду, не запропонувавши позивачу вказати інші причини пропуску строку звернення до суду та не надавши їм оцінку на предмет поважності. Також матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду, у зв`язку з нововиявленими в ході розгляду справи обставинами або доказами. Суду вважає, що розглядаючи адміністративну справу суд допустив порушення норм процесуального права, не повною мірою дослідивши всі обставини справи при ухваленні судових рішень. Зважаючи на викладене, судом першої інстанції застосовано до спірних правовідносин положення ч. 3 ст. 123 КАС України, які не підлягали застосуванню, що в силу вимог КАС України є порушенням норм процесуального права. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2021 року у справа № 360/2201/19, у постанові від 23 вересня 2020 року у справі №640/5645/19, від 15 грудня 2021 року у справі №300/34/20, від 20 жовтня 2022 року у справі №380/16907/21, від 08 червня 2023 року справа № 320/11911/21, від 31 травня 2023 року справа № 160/9356/22. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята передчасно, а отже підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 р. у справі № 360/1744/22 задовольнити. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 р. у справі № 360/1744/22 - скасувати. Справу направити до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду. Повне судове рішення складено та підписано 12 липня 2022 року Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді І.В. Геращенко І.В. Сіваченко