Постанова Київський апеляційний суд № 755/12233/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 755/12233/22 Головуючий у суді першої інстанції - Марченко М.В. Номер провадження № 33/824/2860/2023 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану захисником Антосином Романом Сергійовичем, на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №373708 від 11 листопада 2022 року, водій ОСОБА_2 11 листопада 2022 року о 11 год. 20 хв., в м. Києві, вул. Братиславська, 11, керуючи автомобілем «Hyundai і20», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи поворот ліворуч не надав перевагу в русі ТЗ «Mitsubishi Lancer X», державний номерний знак НОМЕР_2 (PDV), що рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого відбулось зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.6, 10.1, 2.3б Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року закрито провадження відносно ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 через свого представника Антосина Р.С. подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить поновити строк на оскарження, оскільки ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи судом не повідомлялась, копії постанови не отримувала, а про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_2 дізналась від працівників поліції 08 травня 2023 року. Так, апелянт вважає, що висновок експерта від 06 березня 2023 року №ЕД-19/111-23-4991-ІТ, що наданий на замовлення ОСОБА_2 , базується лише на показах самого ОСОБА_2 , який вказав експерту, що ОСОБА_1 проїжджала перехрестя на жовтий сигнал світлофора. Однак, матеріали справи не містять належних доказів того, що ОСОБА_1 проїжджала перехрестя на жовтий сигнал світлофора. При цьому експертом не було враховано наданих нею пояснень, що містяться в матеріалах справи. В апеляційній скарзі представник Антосина Р.С. вказує, що ОСОБА_1 не повідомлялась судом про розгляд даної справи, а відтак не могла надати свої пояснення щодо ДТП та її покази не було враховано судом. Враховуючи наведене, захисник Антосина Р.С. просить апеляційний суд скасувати постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року та винести нову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його захисника Ганжи А.О., які заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а також ОСОБА_1 та її представника Антосина Р.С., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Так, доводи представника ОСОБА_1 - Антосина Р.С. про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що про розгляд даної справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не повідомлялась. Із тексту постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року вбачається, що ні ОСОБА_1 , ні її представник Антосина Р.С. не були присутні в судовому засіданні в день винесення оскаржуваної постанови. Належних та допустимих доказів того, що копію оскаржуваної постанови було надіслано ОСОБА_1 чи її представнику матеріали справи не містять. Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року як такий, що пропущений з поважних причин. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у даній справі мотивував своє рішення тим, що дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, зокрема відеозапис з місця ДТП та висновок судового експерта, дійшов висновку про відсутність у справі належних доказів на підтвердження порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п.16.6, 10.1, 2.3б Правил дорожнього руху України, а тому вважав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Апеляційний суд не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №373708 від 11 листопада 2022 року, водій ОСОБА_2 11 листопада 2022 року о 11 год. 20 хв., в м. Києві, вул. Братиславська, 11, керуючи автомобілем «Hyundai і20», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи поворот ліворуч не надав перевагу в русі ТЗ «Mitsubishi Lancer X», державний номерний знак НОМЕР_2 (PDV), що рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого відбулось зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.6, 10.1, 2.3б Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП (а.с.1). В матеріалах справи міститься також схема місця ДТП, яка сталася 11 листопада 2022 року, складена працівниками патрульної поліції, яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження (а.с.2). Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 11 листопада 2022 року зазначено, що 11 листопада 2022 року вона керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer X», державний номерний знак НОМЕР_2 (PDV), в м. Києві по вул. Сулеймана Стальського, зі сторони вул. Стальського виїхала на перехрестя, автомобіль «Hyundai і20», державний номерний знак НОМЕР_1 , їхав зустрічною смугою руху та здійснив поворот ліворуч, після чого відбулося зіткнення (а.с.3). Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 від 11 листопада 2022 року зазначено, що він відмовляється давати пояснення (а.с.4). Також в матеріалах справи містяться фотографії з місця ДТП (а.с.14-15). Захисником Грідіна Р.І. також було надано відеозапис з події ДТП з камер зовнішнього відеоспостереження, що мала місце 11 листопада 2022 року (а.с.31). На вказаному відеозаписі зафіксовано момент ДТП. Крім того, в матеріалах справи міститься також висновок судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Томчука О.С., від 06 березня 2023 року №ЕД-19/111-23-4991-ІТ (а.с.39-41). Відповідно до вказаного вище Висновку:

1. За даних дорожніх обставин, водій автомобіля «HYUNDAI І20», державний номерний знак НОМЕР_1 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1. та п. 16.8. Правил дорожнього руху України. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_2 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. ґ) п. 8.7.3. та п. 8.10. Правил дорожнього руху України.

2. В заданій дорожньо-транспортній ситуації при заданому комплексі вихідних даних з технічної точки зору в діях водія автомобіля «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_2 , вбачаються невідповідності у виконанні вимог п.п. ґ) п. 8.7.3. та п. 8.10. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. За даних дорожніх обставин в діях водія автомобіля «HYUNDAI І20», державний номерний знак НОМЕР_1 , невідповідностей у виконанні вимог п. 10.1. та п. 16.8. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.

3. В заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «HYUNDAI І20», державний номерний знак НОМЕР_1 своїми односторонніми діями не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_2 так як навіть зупинка автомобіля «HYUNDAI І20» не виключала можливості зіткнення.

4. За даних дорожніх умов технічна можливість попередити зіткнення з автомобілем «HYUNDAI І20», державний номерний знак НОМЕР_1 полягала у виконанні водієм автомобіля «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_2 вимог п.8.10 та п.п.ґ) п.8.7.3 Правил дорожнього руху України. При виконанні вимог вищезазначених пунктів Правил дорожнього руху України водій автомобіля «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_2 мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «HYUNDAI І20», державний номерний знак НОМЕР_1 , на що у нього не було перешкод технічного характеру. Відповідно до положень пункту 2.3 (б) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до положень пункту 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Відповідно до положень пункту 16.6 Правил дорожнього руху України повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Відповідно до положень статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Суд першої інстанції, при ухвалення оскаржуваного судового рішення, керувався тим, що ОСОБА_1 виїхала на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора. Однак, системний аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 здійснювала виїзд на перехрестя на жовтий сигнал світлофору, який забороняв рух прямо. Вказане також не зафіксовано на відеозаписі з камер зовнішнього відеоспостереження, який долучено до матеріалів справи. Таким чином, вказані обставини спростовуються матеріалами справи. Крім того, ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції також надала Висновок експерта за результатами проведення інженерно-транспортного дослідження від 29 червня 2023 року №19369/23-52. Відповідно до вказаного висновку експертом було зроблено наступні висновки: 1,

2. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «HYUNDAI І20» ОСОБА_2 з технічної точки зору повинен був керуватися вимогами п.16.6 ПДР України. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Mitsubishi» ОСОБА_1 з технічної точки зору з моменту виникнення небезпеки для свого руху, повинна була керуватися вимогами п.12.3 ПДР України.

3. За вказаних кількісних параметрів зближення ТЗ безпосередньо перед даною ДТП, в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1 не мала технічну можливість уникнути даного зіткнення. 4-6. Приймаючи до уваги результати даного дослідження, за вказаних в заяві кількісних параметрів зближення ТЗ, у експерта немає підстав технічного характеру вважати дії водія ОСОБА_1 такими, що не відповідали вимогам п.12.3 ПДР України. В свою чергу, за вказаних кількісних параметрів зближення ТЗ безпосередньо перед даною ДТП, в діях водія автомобіля «HYUNDAI І20» ОСОБА_2 з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п.16.6 ПДР України в частині вимоги «дати дорогу», що знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП. У вказаному висновку експерт також звертає увагу, що з пояснень водіїв - учасників даної ДТП, що надані на дослідження, вбачаються суперечності в частині сигналу світлофора, що був увімкнений на момент проїзду даного перехрестя для кожного з учасників даної ДТП. Вказано, що згідно відеозапису даної ДТП, що надано на дослідження, видно, що камера зовнішнього відеоспостереження не фіксує сигнали світлофора на даному перехресті для кожного із напрямків руху. Експерт виходив із того, водій ОСОБА_1 рухалась на дозволений сигнал світлофора. Апеляційний суд приймає до уваги наданий апелянт висновок експерта та враховує, що дійсно матеріали справи не підтверджують факту того, що ОСОБА_1 рухалась на заборонений сигнал світлофора. Крім того, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_2 рухався по зустрічній смузі руху й повертав ліворуч. Таким чином, керуючись положеннями п.16.6. Правил дорожнього руху України, ОСОБА_2 повертаючи ліворуч зобов`язаний був дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч, однак вказаного ним зроблено не було. Також суд враховує характер пошкоджень транспортних засобів, які були отримані в результаті даного ДТП. Так, автомобіль ОСОБА_2 отримав наступні механічні пошкодження: передні та задні праві двері, права переднє крило, поріг з правої сторони (а.с.2 зворотній бік). Характер вказаних механічних ушкоджень спростовує доводи ОСОБА_2 в частині того, що він вже майже завершив маневр, а ОСОБА_1 здійснила зіткнення з його транспортним засобом, оскільки вказані пошкодження розташовані в передній частині автомобіля, а не в задній. Крім того вказані покази ОСОБА_2 спростовуються також і відеозаписом на якому вбачається момент зіткнення вказаних транспортних засобів, де зокрема вбачається, що момент початку руху автомобіля ОСОБА_2 , автомобіль під керуванням ОСОБА_1 активно рухався по прямій та створював для нього перешкоду з права, і вказані обставини об`єктивно могли бути виявленні ОСОБА_2 . Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Разом з тим, відповідно до положень статті 38 КУпАП (в редакції, що діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3 ) якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Відповідно до положень п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Як вбачається із адміністративних матеріалів справи, правопорушення вчинене ОСОБА_2 11 листопада 2022 року, протокол про адміністративне правопорушення щодо нього складено також 11 листопада 2022 року. Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. З урахуванням наведеного, апеляційний суд доходить висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржувана постанова Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року підлягає скасуванню, а провадження закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Керуючись положеннями статті 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Антосином Романом Сергійовичем, задовольнити. Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 09 березня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, тобто із підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Яворський