Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 489/1364/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 489/1364/23 Головуючий в 1 інстанції: Костюченко Г.С. Дата і місце ухвалення: 07.06.2023р., м.Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. (у зв`язку із неявкою у судове засідання сторін, справу розглянуто в порядку п.2 ч.1 ст. 311 КАС України) розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 07 червня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - В С Т А Н О В И Л А : В березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м.Миколаєва з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6700012 від 18.03.2023р., та закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Позов обґрунтовував тим, що спірною постановою його необґрунтовано притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Позивач стверджував, що у інспекторів поліції не було підстав для зупинення його транспортного засобу, в той час як контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції лише при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Розгляд справи здійснювався на місці, без підготовки та надання ОСОБА_1 часу для звернення за правовою допомогою. Крім того, в оскаржуваній постанові, в порушення вимог ст.283 КУпАП, не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис. Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 07 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 07.06.2023р., з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення його позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача про те, що оскільки він не порушував правил дорожнього руху, то вимога поліцейських надати посвідчення водія, документи на автомобіль та страховий поліс була незаконною та не створювала обов`язку її виконання. Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що статтею 32 Закону України «Про Національну поліцію» наведено виключний перелік підстав, за наявності яких у особи здійснюється перевірка документів. Існування жодної з підстав, наведених вказаною нормою, відповідачем не доведено. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 законності складеної інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області, лейтенантом поліції Кириловим Р.С. постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №6700012 від 18.03.2023р., якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Зокрема, у вказаній постанові зазначено, що 18.03.2023р. о 21 год. 29 хв. ОСОБА_1 по вул.Олександра Янати (Куйбишева), 23 в м.Миколаєві керував транспортним засобом Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_1 , без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1 г Правил дорожнього руху. Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вказаної постанови суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП. Зокрема, суд зазначив, що наданим відповідачем відеозаписом підтверджено відмову ОСОБА_1 пред`явити поліцейському поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Колегія суддів погоджується з такими висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9). В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів. Відповідно до пункту 2.1 г ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення). За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух», якою передбачено, що водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством. Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Сторонами у справі не заперечується та підтверджується матеріалами справи, що на вимогу інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області, лейтенанта поліції Кирилова Р.С. позивач відмовився пред`явити поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі ч.1 ст.126 КУпАП. Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частинами першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року №1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Стосовно доводів апелянта про те, що він не зобов`язаний був пред`являти на вимогу поліцейського страховий поліс, оскільки зупинка транспортного засобу не була зумовлена порушенням правил ПДР, то колегія суддів звертає увагу, що положеннями ст.53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України встановлено безпосередній обов`язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс. Норма ч.1 ст.126 КУпАП є імперативною та встановлює відповідальність за відсутність при собі або не пред`явлення для перевірки відповідних документів, а відтак, є самостійним складом адміністративного правопорушення. Більше того, згідно ч.2 ст.30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом. Статтею 31 вказаного Закону визначено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як, зокрема, перевірка документів особи та зупинення транспортного засобу. Відтак, інспектором було висунуто законну вимогу позивачу пред`явити документи на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб і поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Однак, позивач не надав поліцейському відповідний поліс. При цьому, цей факт не заперечується самим позивачем. Отже, факт не надання позивачем документів є безумовним, очевидним та підтверджений відеозаписом реєстратора патрульного. Колегія суддів звертає увагу, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та страховий поліс кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Висновки колегії суддів в цій частині узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 16.08.2019р. по справі № 524/126/17, від 10.09.2019р. по справі №537/2324/17, від 25.09.2019р. по справі №127/19283/17. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при винесенні спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством. А відтак, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування спірної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6700012 від 18.03.2023р. є правильним. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 07 червня 2023 року колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 07 червня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 11 липня 2023 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук