Постанова 4854 № 204/5307/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 204/5307/23 Перша інстанція: суддя Микульшина Г.А. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Миколаївській області Мирончука Олександра Сергійовича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И Л А: 08 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції Миколаївської області Департаменту патрульної поліції Мирончука Олександра Сергійовича серії БАБ №546391 від 01 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, із накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн. Також позивач просив суд закрити провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до спірної постанови не було долучено жодних доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення, а також не доведено, що саме позивач керував транспортним засобом. Поряд з цим, позивач звертав увагу, що правових підстав для зупинення автомобіля та складання постанови не було. Крім того на час винесення оскаржуваної постанови - постанова Димитрівського міського суду Донецької області від 01.03.2023 по справі № 226/774/22, згідно якої ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами, не набрала законної сили, оскільки була оскаржена в апеляційному порядку. Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, у відзиві на позовну заяву зазначив, що оскаржувана постанова є законною та не підлягає скасуванню з тих підстав, що на момент складення постанови позивач був позбавлений права керування транспортними засобами на підставі судового рішення, що набрало законної сили. Також представник відповідача звертав увагу, що позивача було зупинено на законних підставах на блок-посту для перевірки документів. З відеозапису з боді-камери працівника поліції вбачається, що саме позивач керував транспортним засобом DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_1 , та останній не заперечував факт того, що йому відомо про притягнення його раніше до адміністративної відповідальності та позбавлено права керування транспортними засобами. Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2023 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. Зокрема, апелянт зазначає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 4 ст. 126 КУпАП та відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови. Крім того, апелянт вказував, що суд прийняв рішення на підставі недопустимого доказу, а саме відеозапису з нагрудного відеореєстратора 470960, який не є додатком до оскаржуваної постанови. Апелянт також доводить, що поліцейським не було надано йому можливості реалізувати право на правничу допомогу. В зв`язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини. 01 квітня 2023 року постановою серії БАБ № 546391 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн (а.с. 46). Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 01 квітня 2023 року о 12:00 керував автомобілем DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами згідно постанови Димитрівського міського суду Донецької області від 01.03.2023 року, чим порушив п.2.1«а» Правил дорожнього руху. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки будучи позбавленим права керування транспортними засобами, позивач керував автомобілем і цей факт підтверджений доказами у справі. Разом із тим, суд відхилив доводи позивача стосовно того, що рішення суду, яким ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, не набрало законної сили. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП настає в разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП. Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. З матеріалів справи слідує, що 01 квітня 2023 року, складаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, поліцейський взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Миколаївській області ДПП Мирончук О.С. виходив з наявності судового рішення, а саме: постанови Димитрівського міського суду Донецької області від 01.03.2023 (справа № 226/774/22) про позбавлення позивача права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Судом першої інстанції вірно встановлено, що на час прийняття оскаржуваної постанови (01.04.2023) постанова Димитровського міського суду Донецької області від 01.03.2023 у справі № 226/774/22 була чинною, оскільки набрала законної сили ще 14.03.2023 року. Постанова Димитровського міського суду Донецької області від 01.03.2023 у справі № 226/774/22, якою ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з позбавленням права користування транспортними засобами на 1 рік та стягненням штрафу у розмірі 17 000 грн, оскаржена в апеляційному порядку позивачем лише 10.04.2023, тобто після прийняття оскаржуваної постанови. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08.06.2023 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто собі, яка її подала. Отже доводи апелянта, що на час прийняття відповідачем оскаржуваної постанови було відсуне чинне рішення суду про позбавлення ОСОБА_1 права на керування транспортними засобами є такими, що не підтверджуються обставинами справи. Судом також вірно встановлено, що іншою постановою Димитровського міського суду Донецької області від 06.07.2022 року, яка набрала законної сили 01.11.2022 року, у справі № 226/582/22 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та позбавлено права керування транспортними засобами на 1 рік. Згідно даних з ЄДРСР зазначена постанова набрала законної сили 01.11.2022 року. Тобто, на момент прийняття оскаржуваної постанови серії БАБ № 546391 від 01 квітня 2023 року ОСОБА_1 двічі був позбавлений права керування транспортними засобами і судові рішення набрали законної сили на час притягнення його до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудного відеореєстратора 470960 є недопустимим доказом, оскільки не є додатком до оскаржуваної постанови. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, вона містить посилання на запис камери № 470960 (а.с.46), який також долучений до матеріалів даної справи із зазначенням номера камери 470960, що відтворює події зупинки патрульними автомобілю позивача та з`ясування обставин вчинення правопорушення (а.с.48). Також судова колегія критично оцінює посилання апелянта стосовно того, що йому не було надано можливості скористатися правом на правову допомогу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення з тих підстав, що відповідне клопотання позивачем не заявлялося. Це підтверджується в тому числі й наявним відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського 470960, де позивач надав лише пояснення з приводу того, що йому відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та будь-яких клопотань щодо необхідності йому послуг адвоката він не заявляв. На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить висновку, що зазначені ОСОБА_1 доводи в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.ст. 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 272 КАС України, судова колегія П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя: К.В.Кравченко