Ухвала КАС ВС № 990/132/23

УХВАЛА 10 липня 2023 року м. Київ справа №990/132/23 адміністративне провадження № П/990/132/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України, треті особи: ОСОБА_2 , Президент України Зеленський Володимир Олександрович, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: 04 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Верховної Ради України, у якій вона просить: - визнати протиправною на день подачі цієї позовної заяви бездіяльність Верховної Ради України у частині невжиття заходів з офіційного оприлюднення та опублікування Закону України від 02.05.2023 № 3096-ІХ «Про внесення змін до статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 3096-ІХ); - зобов`язати Верховну Раду України невідкладно офіційно оприлюднити і опублікувати Закон № 3096-ІХ у газеті «Голос України», офіційному виданні «Відомості Верховної Ради України», а також розмістити на офіційному веб-сайті Верховної Ради України. - стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2023 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Желтобрюх І.Л., суддів Яковенка М.М., Шишова О.О., Білоуса О.В., Олендера І.Я. Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі за цим позовом, виходжу з наступного. За правилами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір - у якому, окрім іншого, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. За принципом поділу державної влади в України, закріпленому у статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах відповідно до законів України. Повноваження Верховної Ради України, як і повноваження Президента України, визначаються Конституцією України. Відповідно до частини першої статті 93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України встановлені статтею 266 КАС України. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої цієї статті її правила поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України та законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України. Частиною четвертою статті 266 КАС України передбачено, що Верховний Суд за наслідками розгляду адміністративних справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України може: 1) визнати акт Верховної Ради України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині; 2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України протиправними, зобов`язати Верховну Раду України вчинити певні дії; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу. Отже у порядку адміністративного судочинства до Верховного Суду як суду першої інстанції можуть бути оскаржені постанови Верховної Ради України (на предмет їх законності), її дії чи бездіяльність, які виникли у правовідносинах, в яких вона реалізовує свої владні (управлінські) повноваження і які не вимагають перевірки на відповідність Конституції України за їх юридичним змістом і процедурою розгляду. Така ж правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 08 липня 2019 року у справі №9901/359/19. Разом з тим, за приписами статті 75 Конституції України Верховна Рада України (парламент) є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Згідно з пунктом 3 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить прийняття законів. Відповідно до частини другої статті 1 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року №1861-VI, цей Регламент визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, та порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради України. Саме згідно з нормами зазначеного Регламенту створені нею з числа народних депутатів України комітети Верховної Ради України, обрані нею Голова Верховної Ради України та його заступники, народні депутати України в порядку і строки, визначені цим Регламентом, реалізують дії з розгляду законопроектів, які за змістом, способами, прийомами, завданнями і юридичною природою є проявами (вираженням, властивостями) функції законотворення. Стадіями законодавчої процедури є вияв законодавчої ініціативи, реєстрація законопроекту, розгляд законопроекту, прийняття закону, його підписання і оприлюднення (розділ ІV зазначеного Регламенту). Такі дії Верховної Ради України не вважаються управлінськими, а тому не підпадають під контроль суду адміністративної юрисдикції. До них мають застосовуватися положення, що допускають інші юрисдикційні форми захисту від порушень прав чи інтересів. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. При цьому в даному випадку поняття «справа, яку не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Частиною шостою статті 171 КАС України встановлено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. Враховуючи, що Верховна Рада України - це той орган законодавчої влади в Україні, який, здійснюючи нормотворчу діяльність, не виконує владних управлінських функцій, то Верховний Суд приходить до висновку, що юрисдикція адміністративних судів, зокрема, і Верховного Суду, не поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із Верховною Радою України щодо вчинення нею дій чи бездіяльності в межах процедур нормотворчого процесу. Вирішення судами справ щодо здійснення дій, повноважень, які відповідно до Конституції України належать іншим гілкам влади, означало би порушення конституційного принципу поділу державної влади закріпленого в статті 6 Конституції України. Така правова позиція послідовно висловлюється Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 22 січня 2018 року у справі №9901/380/18, від 26 червня 2018 року у справі №9901/651/18, від 12 грудня 2018 року у справа №9901/952/18. З урахуванням викладеного, оскільки даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства і вказаний спір не відноситься до юрисдикції судів, у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 171, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Верховної Ради України, треті особи: ОСОБА_2 , Президент України Зеленський Володимир Олександрович, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала Верховного суду набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Суддя І. Л. Желтобрюх