Постанова 4875 № 922/1163/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2023 року м. Харків Справа № 922/1163/22 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О. , суддя Істоміна О.А., за участю секретаря судового засідання Склярук С.І., та представників учасників справи: від позивача Кушнір С.Л.; від відповідача не з`явився розглянувши в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОЙЛ", м. Харків на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2023 року (повний текст складено та підписано 23.03.2023 року) у справі №922/1163/22, за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС БІТ ГРУПП", Кіровоградська область, м. Світловодськ, до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОЙЛ", м.Харків, про - стягнення коштів 1 414 435,15 грн, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС БІТ ГРУПП" (далі-Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "БІОЙЛ" (далі - Відповідач), про стягнення з останнього на користь Позивача заборгованості за Договором №13-09/1/21 ТР про надання транспортних послуг від 13.09.2021 року в розмірі 1 414 435, 15 грн., з яких : 1235 992,18 грн. - основна заборгованість, 99 354,81 грн. - пеня, 65 093,12 грн. - інфляційні втрати, 13 995,04 грн. - 3% річних. Рішенням господарського суду Харківської області від 01.03.2023 року (повний текст складено 13.03.2023 року) вищезазначені позовні вимоги задоволено. Судовий збір у розмірі 21 216,53 грн, віднесено на Відповідача. До господарського суду Харківської області 06.03.2023 року від Позивача через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення в даній справі додаткового рішення (вх.№5535), за змістом якої Позивач просив суд ухвалити додаткове рішення у справі №922/1163/22 про стягнення з Відповідача на користь Позивача понесених останнім витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 30 000,00 грн. Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 22.03.2023 року у справі №922/1163/22 вищезазначену заяву задоволено. Відповідач, не погодившись з вищезазначеним додатковим судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, за змістом якої просив означене рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви Позивача про ухвалення додаткового рішення в даній справі відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач зазначає, що приймаючи додаткове рішення в даній справі господарський суд не в повному обсязі з`ясував обставини справи, пославшись на фіксований розмір гонорару, не врахував, як положення статей 86, 123, 124, 126, 129 ГПК України так і обсяг наданих адвокатом послуг в межах справи №922/1163/22. Інших доводів апеляційна скарга не містить. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 року, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2023 року у справі №922/1163/22 та встановлено сторонам строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідних заяв, клопотань та заперечень в межах даної справи. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 року, зокрема, призначено справу № 922/1163/22 до розгляду на 26.06.2023 р. о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. №

131. Будь-яких документів в межах розгляду даної справи, в тому числі відзиву від Позивача на апеляційну скаргу Відповідача, до Східного апеляційного господарського суду не надходило. Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, в тому числі, не приєдналися до участі в режимі відеоконференції, але були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного. Відповідно до матеріалів справи, Позивач 06.03.2023 року звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про ухвалення в даній справі додаткового рішення (вх.№5535), за змістом якої Позивач просив суд ухвалити додаткове рішення у справі №922/1163/22 про стягнення з Відповідача на користь Позивача понесених останнім витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 30 000,00 грн. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 2 ст.126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. За приписами ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України). У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Господарським судом встановлено, що 01.07.2022 року між Позивачем та адвокатом Кушір С.Л. було укладено договір №3/22 про надання правничої (правової) допомоги, предметом якого є надання адвокатом необхідної правничої допомоги Позивачу щодо стягнення заборгованості за Договором №13-09/1/21 ТР про надання транспортних послуг від 13.09.2021 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем, включаючи підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості, усіх інших необхідних процесуальних документів в процесі розгляду заяви та участі у судових засіданнях. Відповідно до п. 6.3. Розділу 6 означеного договору, надання правничої допомоги підтверджується Актом приймання - передачі наданої правничої (позовної) допомоги, підписаним сторонами протягом 3 (трьох) календарних днів від дня фактичного надання адвокатом правничої допомоги Позивачу та оплати останнім гонорару. На підтвердження понесення витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 30 000,00 грн, Позивачем до суду першої інстанції, зокрема, надано акт приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги №1 від 06.03.2023 до договору про надання правничої (правової) допомоги №3/22 від 01.07.2022 на суму 30 000,00 грн., рахунок на оплату №2 від 01.03.2023 та платіжну інструкцію №379 від 06.03.2023 на суму 30 000,00 грн. Відповідно до зазначеного акту виконавець передав, а замовник прийняв такі виконані роботи та надані послуги: консультації та роз`яснення з правових питань щодо спору про стягнення заборгованості; пошук та аналіз судової практики щодо спору про стягнення заборгованості; складання позовної заяви в даній справі; складання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №922/1163/22 та направлення її до суду через систему Електронний суд; складання заяви про усунення недоліків позовної заяви; забезпечення представництва інтересів Позивача в судових засіданнях; складання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №922/1163/22 та направлення її до суду через систему Електронний суд. Вартість гонорару адвоката складає 30 000,00 грн. Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту. Також матеріали справи містять ордер на надання правничої (правової допомоги) та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001494 від 10.04.2019 року. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20). За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено (постанова об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 №925/1137/19). В постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Враховуючи викладене, а також обставини справи, зокрема, характер та предмет спору, а також заявлені до стягнення суми за неналежне виконання Відповідачем умов Договору у відношенні до витрат на правову допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу, визначені заявником до стягнення витрати є такими, що відповідають критеріям визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін та є такими, що підтверджені належним чином з наданням відповідних доказів. В суді першої інстанції Відповідач не надав жодних пояснень, клопотань чи заперечень щодо заяви Позивача про ухвалення додаткового рішення в межах даної справи. На підставі вищезазначеного, а також враховуючи факт того, що рішенням Господарського суду Харківської області від 01.03.2023 року позовні вимоги Позивача задоволено в повному обсязі, колегія суддів вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення в повному обсязі заяви ТОВ "ТРАНС БІТ ГРУПП" про ухвалення додаткового рішення та покладення на Відповідача понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. Вищезазначене спростовує доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції положень статей 86, 123, 124, 126, 129 ГПК України та обсягу наданих адвокатом послуг в межах справи №922/1163/22. Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи означене додаткове рішення, в повній мірі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази щодо понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу, надав таким витратам належну оцінку та прийняв рішення на основі всіх доводів, що були належним чином надані сторонами і підтверджувалися наявними в матеріалах справи доказами. Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним означеної заяви Позивача справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги судовою колегією не встановлено, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. За таких підстав додаткове рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2023 року у справі №922/1163/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 277, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОЙЛ", м. Харків на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2023 року у справі №922/1163/22 - залишити без задоволення. Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 22.03.2023 року у справі №922/1163/22 - залишити без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОЙЛ", м. Харків. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення. У судовому засіданні 26.06.2023 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови, але через обставини запровадження воєнного стану та фізичної небезпеки для звичайного функціонування Східного апеляційного господарського суду, повний текст постанови складено та підписана 07.07.2023 року. Головуючий суддя О.В. Стойка Суддя Д.О. Попков Суддя О.А. Істоміна