Ухвала КЦС ВС № 755/498/22

Ухвала 05 липня 2023 року м. Київ справа № 755/498/22 провадження № 61-9806ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , до ОСОБА_1 , Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності недійсними, ВСТАНОВИВ: У грудні 2021 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати недійсними та скасувати розпорядження органу приватизації житла Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації № 43-997 від 30 червня 2017 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1 та свідоцтво про право власності на житло, яке видане 30 червня 2017 року органом приватизації житла Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації на ім`я ОСОБА_1 . Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року позов ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження органу приватизації житла Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації № 43-997 від 30 червня 2017 року про приватизацію квартири АДРЕСА_1 . Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на житло серії НОМЕР_1 , яке видане 30 червня 2017 року органом приватизації житла Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації на ім`я ОСОБА_1 . Постановою Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року - без змін. 30 червня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року (повний текст судового рішення складено 01 червня 2023 року) і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішення заявниця зазначила неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14, постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 363/2894/17-ц, від 11 березня 2020 року у справі № 753/6432/16-ц, від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, від 25 червня 2021 року у справі № 465/3609/15-ц, від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20, від 11 січня 2023 року у справі № 274/2571/20, від 21 червня 2023 року у справі № 522/20412/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також посилається на те, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Частиною першою статті 394 ЦПК України визначено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Касаційна скарга представника ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. З урахуванням наведеного, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , до ОСОБА_1 , Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2023 року. Витребувати з Дніпровського районного суду міста Києвавищезазначену цивільну справу № 755/498/22. Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 27 липня 2023 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович