Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/3162/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 липня 2023 року м. Дніпросправа № 160/3162/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 р. (суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі №160/3162/23 за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: Департамент патрульної поліції звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому позивач просив "визнати дії, за наслідком яких ОСОБА_1 будучи суб`єктом владних повноважень за наслідком дорожньо-транспортної пригоди завдав Департаменту патрульної поліції матеріальної шкоди протиправними та стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції матеріальну шкоду у розмірі необхідної витрати на ремонт пошкодженого позивачем транспортного засобу у розмірі 175 991 грн. 35 коп." В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що внаслідок винних протиправних дій ОСОБА_2 , які полягали у порушенні Правил дорожнього руху, що належним чином встановлено долученим до матеріалів справи судовим рішенням по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено належний позивачу на праві власності транспортний засіб. Згідно висновку експертного дослідження №ЕД-19/104-22/39711-АВ від 29.12.2022, виконаного Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, вартість матеріального збитку, завданого Департаменту патрульної поліції внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 175 991,35 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено. У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги наведено доводи адміністративного позову. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 01.06.2020 р. № 372 о/с призначено лейтенанта ОСОБА_1 інспектором взводу № 3 роти 1 батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 422381 07.12.2022 р. о 09:20 год. в м. Кривий Ріг, по об`їзній дорозі в м. Кривий Ріг в районі АЗС «Око» водій ОСОБА_1 , керуючи службовим автомобілем Skoda Octavia Tour н.з. НОМЕР_1 , не витримав межі безпечної швидкості, не впорався з керуванням, здійснив виїзд на зустрічну смугу, позначену дорожньою розміткою 1.3 подвійна суцільна смуга, допустив зіткнення з автомобілем ВМW н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого належний Департаменту патрульної поліції автомобіль отримав механічні пошкодження. 07.12.2023 р. ОСОБА_1 надав пояснення, в яких провину визнав. Постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12.2022 р. у справі № 211/4926/22 встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постанова набрала законної сили 27.12.2022 р. Відповідно до висновку експертного дослідження №ЕД-19/104-22/39711-АВ від 29.12.2022 р. Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України вартість матеріального збитку, завданого Департаменту патрульної поліції, складає 175 991,35 грн. У зв`язку із наведеними обставинами Департамент патрульної поліції звернувся до суду із цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми збитків, оскільки позивачем порушено порядок притягнення відповідача до матеріальної відповідальності, встановленої Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», не проведено службове розслідування, не видано наказ про відшкодування шкоди. Також, з відповідачем не укладався договір про повну матеріальну відповідальність, що виключає можливість стягнення з нього повної суми завданих збитків на підставі Кодексу законів про працю України. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Щодо правильності застосування норм матеріального права. Колегія суддів звертає увагу, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» № 160-ІХ, який набрав чинності 31.10.2019 і сфера дії якого розповсюджується на осіб рядового і начальницького складу Національної поліції (ст.2 Закону). Кодекс законів про працю України, як і інші нормативно-правові акти, які входять до системи актів трудового законодавства, застосовується до правовідносин з приводу прийняття, проходження та звільнення з публічної служби субсидіарно. Таким чином, посилання суду першої інстанції на положеннями статей Кодексу законів про працю України, якими регулюються питання матеріальної відповідальності працівників, є помилковим. Щодо правильності висновку суду першої інстанції про порушення позивачем порядку притягнення відповідача до матеріальної відповідальності, встановленої Законом № 160-ІХ. Порядок проведення службового розслідування встановлений статтею 8 вказаного Закону, відповідно до якої у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб (ч. 2). Разом з цим, порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань (ч.5). Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807) затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, пунктом 3 розділу ІІ якого визначено, що службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Як свідчать наявні у справі письмові докази, постановою Довгинцевського районного суму м. Кривого Рогу від 14.12.2022 у справі №211/4926/22 (провадження №3/211/2609/22) ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. (а.с.12,13). В ході розгляду цієї справи судом було встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом автомобіля SKODA OCTAVIA, н.з. НОМЕР_1 , порушив вимоги Правил дорожнього руху, не витримав межі безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням, здійснив виїзд на зустрічну смугу та допустив зіткнення з іншим автомобілем. Отже, обставини події, які відбулись за участю відповідача, і які призвели до настання наслідків у вигляді пошкодження службового автомобіля, підтверджені матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Щодо відсутності наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Дійсно, пунктом 7 статті 8 Закону № 160-ІХ передбачено видання командиром (начальником) наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. На підставі цього наказу здійснюється відшкодування шкоди, завданої особою, шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи (ч. 1 ст.10). Наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством (ст.14). Разом з цим, статтею 12 Закону № 160-ІХ визначено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку. Матеріали справи не містять даних про перебування відповідача на час подачі позову на службі в Національній поліції. Відсутня і інформація про те, чи пропонувалось йому у добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду. Колегія суддів звертає увагу, що при розгляді справи в суді першої інстанції відповідач, скориставшись своїм правом, визначеним частиною 4 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав позов частково, а саме: на суму 49309,07 грн. (а.с.70), зменшивши її в подальшому до 38835 грн., яку просив суд стягнути з нього (а.с.95). Відповідач стверджував, що має нести обмежену матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, оскільки прямого умислу у скоєнні адміністративного правопорушення судом при розгляді справи №211/4926/22 не встановлено. Суд першої інстанції обставину часткового визнання відповідачем позову проігнорував. Колегія суддів, у свою чергу, вважає, що визнання відповідачем позову (в частині) має вирішальне значення при вирішенні спору. Згідно додатку до наказу Департаменту патрульної поліції від 25.07.2022 №993, який містить Перелік працівників полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, за якими закріплюються службові транспорті засоби, автомобіль SKODA OCTAVIA, н.з. НОМЕР_1 закріплено за старшим інспектором ОСОБА_4 (а.с.35) За відповідачем цим наказом закріплено інший автомобіль - SKODA RAPID н.з. НОМЕР_3 (а.с.36). Отже, відповідач не є особою, відповідальною за службовий автомобіль SKODA OCTAVIA, н.з. НОМЕР_1 . Правомірність володіння відповідачем цим автомобілем 12.12.2022 позивачем під сумнів не поставлена. Розділ ІІ Закону №160-ХІ визначає наступні види матеріальної відповідальності: 1) обмежена; 2) повна; 3) підвищена. Частиною першою статті 5 цього Закону встановлено, що особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність. Згідно частини 1 статті 6 Закону № 160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; 5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей. Особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається Кабінетом Міністрів України (ч.3). Позивач наполягає на застосуванні до відповідача повної матеріальної відповідальності. Проте, у позовній заяві, як і в апеляційній скарзі, не наведено жодного доводу із посиланням на конкретну підставу, згідно статті 6 Закону № 160-ІХ, на підтвердження такої вимоги. За результатами розгляду справи в апеляційному порядку колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 не є відповідальною особою за службовий автомобіль, яким він керував 14.12.2022; постанова суду у справі №211/4926/22 не містить висновку про форму вини ОСОБА_1 , як обов`язкову суб`єктивну ознаку діяння (адміністративного правопорушення); позивач службове розслідування не проводив, наказ про притягнення до матеріальної відповідальності не видавав. Сукупність цих обставин, а також визнання відповідачем позову в частині дозволяють колегії суддів дійти висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позову і стягнення з відповідача завданої шкоди у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб. Колегія суддів також погоджується із доводами відповідача про те, що застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день визначення розміру завданої шкоди за висновком експертного дослідження, тобто станом на 29.12.2022. Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 грудня 2022 р. визначений на суму 2684 грн., відтак відповідач зобов`язується судом відшкодувати завдану ним матеріальну шкоду у розмірі 40260 грн. (2684 грн. х 15). Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі про часткове задоволення позову. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 р. в адміністративній справі №160/3162/23 - скасувати та ухвалити нове рішення. Адміністративний позов Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048) у відшкодування збитків 40260 (сорок тисяч двісті шістдесят) грн. У задоволенні решти позову - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 04 липня 2023 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук