Ухвала КАС ВС № 420/10453/22

ф УХВАЛА 04 липня 2023 року м. Київ справа № 420/10453/22 адміністративне провадження № К/990/22605/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Веліксар Алли Віталіївни на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №420/10453/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 08 липня 2022 року №1050 в частині притягнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15 липня 2022 року №1248 (по особовому складу) про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення; - поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області з 16 липня 2022 року; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 40000 грн; - допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції та стягнення грошового забезпечення в межах стягнення за один місяць. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 08 липня 2022 року №1050 в частині притягнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15 липня 2022 року №1248 о/с про звільнення зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області з 16 липня 2022 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16 липня 2022 року по 13 березня 2023 року включно у розмірі 667278,39 грн, з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів. У задоволенні решти позову відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. На вказану постанову суду апеляційної інстанції представником позивача подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 26 червня 2023 року. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне. У касаційній скарзі представником позивача зазначено, що вона подана на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постанові від 09 лютого 2022 року у справі №160/11795/20, від 29 квітня 2020 року у справі №820/5543/17, від 19 березня 2020 року у справі №360/3545/18, від 06 квітня 2023 року у справі №620/4545/22, від 17 листопада 2022 року у справі №480/9492/20, від 17 квітня 2023 року у справі №560/8721/22. Проте, в касаційній скарзі представником позивача не наведено, які саме норми права (пункт, частина, стаття) застосовано судом без врахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у зазначених постановах Верховного Суду, а також не наведено обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справах №160/11795/20, №820/5543/17, №360/3545/18, №620/4545/22, №480/9492/20, №560/8721/22 є подібними. Окрім цього, Верховний Суд зазначає, що цитування уривків з постанови Верховного Суду, не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Щодо посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 у взаємозв`язку із пунктом 4 частини другої статті 353 КАС України Суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Водночас, згідно з приписами частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Указаним положенням установлено пряму заборону при розгляді та вирішенні адміністративної справи для суду брати до уваги докази з порушенням законної процедури їх одержання (нелегітимні докази, включаючи сфальсифіковані) як під час розгляду клопотання про долучення доказу до справи, так і в межах судового розгляду. Слід зауважити, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, тобто такими, що одержані з порушенням законної процедури. Проте, усупереч викладеному, касаційна скарга не містить необхідних обґрунтувань. З огляду на викладене Суд відхиляє посилання заявника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 4 частини другої статті 353 КАС України. Крім того, Судом установлено, що представник позивача уже подавав касаційну скаргу з визначенням підстави касаційного оскарження, передбаченої, зокрема пунктом 1,4 частини четвертої статті 328 КАС України, яка ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2023 року (К/990/20775/23) повернута та надано вичерпні роз`яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині визначення підстави, передбаченою пунктом 1,4 частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права. Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, та не викладення представником позивача підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Веліксар Алли Віталіївни на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №420/10453/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова