Постанова 4854 № 420/10453/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/10453/22 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. Дата і місце ухвалення: 13.03.2023р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Ступакової І.Г. суддів - Бітова А.І. - Лук`янчук О.В. при секретарі - Юраш К.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, - В С Т А Н О В И Л А : В липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області від 08.07.2022р. №1050 в частині притягнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області від 15.07.2022р. №1248 (по особовому складу) про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення; - поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області з 16.07.2022р.; - стягнути з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та 40 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що підставою видання спірних наказів стала надзвичайна подія - втеча з-під варти затриманого ОСОБА_3 , який підозрювався у крадіжці за ч.4 ст.185 КК України та за станом здоров`я перебував під охороною конвойного наряду, до складу якого входив позивач, у палаті-ізоляторі комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11». Однак, службове розслідування проведено поверхнево, зокрема, дисциплінарною комісією не враховано, що безпосередньою причиною втечі затриманого з лікарняної палати стала неналежна організація конвоювання, відсутність підготовки наряду до служби, а не тимчасовий відпочинок позивача, який добу ніс службу без відпочинку з 7.45 год. 14.06.2022р. по 08.00 год. 15.06.2022р. Палата-ізолятор не відповідала вимогам п.3.58 Інструкції №60дск, не була розділена металевою решіткою на дві частини: одна для перебування хворого, інша - для конвою поліції; двері, через які вийшов затриманий, не зачинялись на накладний замок камерного типу, ключа для замикання дверей палати-ізолятора не було, металевий ланцюжок для обмеження відкривання дверей не функціонував. Про цей факт було відомо заступнику начальника СКП капітану поліції ОСОБА_22, відповідальному за несення служби особовим складом, залученим до охорони затриманого, який перевіряв несення служби конвойним нарядом. Інструктажу щодо порядку охорони затриманого ОСОБА_3 не проводилось. За відсутності сформованого складу конвойного наряду, розрахунку особового складу, встановленого плану організації конвоювання затриманого, чітко поставлених завдань конвойному наряду, розстановки особового складу на місці, закріплення обов`язків за кожним поліцейським, доведення порядку охорони затриманого не можливо встановити, в чому саме полягали порушення позивача щодо невиконання обов`язків конвоїра. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Одеській області від 08.07.2022р. №1050 в частині притягнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Одеській області від 15.07.2022р. №1248 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області з 16.07.2022р. Стягнуто з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16.07.2022р. по 13.03.2023р. включно у розмірі 667 278,39 грн., з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції з 16.07.2022р. та стягнення середнього грошового забезпечення в межах суми стягнення за один місяць - 83063,70 грн. Стягнуто з ГУНП в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 992,40 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУНП в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 13.03.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції необґрунтовано виходив з того, що незаконність наказу ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області від 14.06.2022р. №127 про допущення ОСОБА_1 до конвоювання призводить до незаконності спірних наказів ГУНП в Одеській області від 08.07.2022р. №1050 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та від 15.07.2022р. №1248 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. Судом не враховано положень ст.5 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», зі змісту якої слідує, що у разі отримання незаконного наказу поліцейському заборонено його виконувати та він зобов`язаний без зволікань повідомити про свою відмову від виконання наказу керівнику, який віддав наказ, або безпосередньому керівнику. ОСОБА_1 не подавав рапорту про відмову виконувати незаконний наказ від 14.06.2022р. №127 про допущення його до конвоювання (охорони затриманого ОСОБА_3 ). Також, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов нічим не підтвердженого висновку, що перед заступанням до нічного конвойного наряду ОСОБА_1 не було надано відпочинку, який перебував на службі більше 24 годин. В матеріалах справи відсутні документально підтверджені відомості про виконання позивачем службових обов`язків у період часу з 11.40 год. до 20.00 год. 14.06.2022р. На охорону затриманого ОСОБА_3 в МКЛ №11 ОСОБА_1 заступив о 20.00 год. 14.06.2022р. до 08.00 год. 15.06.2022р. Однак, о 04.00 год. 15.06.2022р. затриманий ОСОБА_3 вже втік з палати. При цьому, дисциплінарна комісія ГУНП в Одеській області не повинна була аналізувати причини відволікання поліцейських від несення служби (втому), оскільки Інструкцією з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 20.01.2005р. №60дск, конвойному наряду в лікувальному закладі заборонено відволікатися від несення служби. Посилається апелянт і на те, що судом не враховано, що в провину ОСОБА_1 не ставиться неправомірні дії конвою на випадок надзвичайних обставин. В провину позивачу та іншим конвоїрам ставиться неповідомлення одразу про подію втечі затриманого з медичного закладу на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» для орієнтування нарядів поліції щодо розшуку втікача. Не погоджується апелянт і з розрахунком судом першої інстанції суми середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу. Зазначає, що при здійсненні відповідного розрахунку судом необґрунтовано було враховано додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн. та додаткову винагороду за безпосередню участь в бойових діях, які виплачувалися позивачу на підставі постанови КМУ від 28.02.2022р. №168. До складу грошового забезпечення поліцейського входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер. Передбачені постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 додаткові винагороди встановлені на період дії воєнного стану, не мають постійного характеру та виплачуються на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов. ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що спірним наказом від 08.07.2022р. №1050 ГУНП в Одеській області в притягнуло лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення вимог чинного законодавства, які допущені іншими посадовими особами ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області. Матеріали службового розслідування не містять будь-яких наказів чи розпоряджень, які б покладали на позивача обов`язок здійснення охорони затриманого ОСОБА_3 , як конвоїра або старшого конвою. Інструктажу щодо порядку охорони затриманого не проводилося, не було визначено склад конвойного наряду, старшого конвою, місце розташування кожного, а було доведено лише заходи поводження із зброєю, заходи особистої безпеки, носіння бронежилетів. До того ж, дисциплінарна комісія при проведенні службового розслідування не проаналізувала причини відволікання поліцейських, які задіяні до несення служби понаднормово, без відповідного відпочинку. При обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарною комісією не враховано ні обтяжуючих чи пом`якшуючих обставин, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступінь його вини тощо. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, позивача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом ГУНП в Одеській області від 15.02.2021р. №213о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області. 15.06.2022р. до ГУНП в Одеській області надійшла доповідна записка полковника поліції ОСОБА_4 (вх. №55/854 від 15.06.2022р.) про скоєння дисциплінарного проступку окремими працівниками ВП №2 ОРУП №1, що виразилося у втечі з-під варти затриманого ОСОБА_5 , а також неналежне виконання службових обов`язків керівництвом зазначеного підрозділу поліції. За цим фактом до ГУНП в Одеській області з Одеського управління ДВБ Національної поліції України надійшло подання для усунення виявлених недоліків, ужиття відповідних заходів реагування (вх. №3343 від 20.06.2022р.) та залучення старшого оперуповноваженого відділу моніторингу та зонального контролю ОУ ДВБ НПУ підполковника поліції ОСОБА_6 до складу дисциплінарної комісії. З метою перевірки відомостей, викладених у доповідній записці начальника управління головної інспекції ГУНП в Одеській області полковника поліції В. Капуляка від 15.06.2022р. №55/854 про скоєння дисциплінарного проступку окремими працівниками відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, що виразилося у втечі з-під варти затриманого ОСОБА_5 , а також неналежне виконання службових обов`язків керівництвом зазначеного підрозділу поліції, наказом ГУНП в Одеській області від 16.06.2022р. №901 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» призначено проведення службового розслідування за вищевказаним фактом. Проведення службового розслідування наказано здійснювати у формі письмового провадження. 30.06.2022р. начальником ГУНП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника управління головної інспекції ГУНП в Одеській області полковника поліції В. Капуляка від 15.06.2022р. Висновком службового розслідування зафіксовано наступне. 21.05.2022р. о 12.27 год. до ВП №2 ОРУП №1 ГУНП надійшло повідомлення від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що тієї ж доби між 12:10 год. і 12:25 год. у АДРЕСА_1 , невстановлена особа таємно шляхом вільного доступу заволоділа велосипедом моделі «Formula F-1 DD» білого кольору, чим завдала потерпілому матеріальний збиток у сумі 7900 гривень. 22.05.2022р. за цим фактом слідчим відділом відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022162510000564 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України. 27.05.2022р. в ході проведення оперативно-розшукових заходів працівниками Сектору кримінальної поліції ВП №2 ОРУП №1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення викрито ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 13.06.2022р. слідчим відділом ВП №2 ОРУП №1 ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Крім того, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.06.2022р. ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» терміном 60 діб з правом унесення застави в розмірі 49 620,00 гривень. З метою організації охорони і конвоювання затриманого ОСОБА_3 з Приморського райсуду м. Одеси до ДУ «ОСІ», на підставі наказу ВП №2 ОРУП №1 від 13.06.2022р. №124 створено конвойний наряд у складі поліцейських цього відділу поліції, а саме: старшого конвою - дільничного офіцера поліції сектору превенції (далі - ДОП СП) лейтенанта поліції ОСОБА_9, водія - оперуповноваженого СКП лейтенанта поліції ОСОБА_8 , конвоїрів - ДОП СП лейтенанта поліції Д.Вальчуковського та оперуповноваженого СКП лейтенанта поліції ОСОБА_24. У зв`язку з тим, що затриманий скаржився на головний біль та біль у вусі, медичний працівник ДУ «ОСІ» виписав направлення до КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради для проходження затриманим відповідного обстеження. За результатами обстеження в КНП «МКЛ №11» затриманого ОСОБА_3 поміщено до палати-ізолятора вказаної лікарні. До поміщення затриманого до палати-ізолятора комісією у складі майора поліції ОСОБА_17, начальника СП капітана поліції ОСОБА_25 та лейтенанта поліції ОСОБА_9 в присутності чергового лікаря відділення хірургії проведено перевірку технічної укріпленості палати-ізолятора, її обладнання засобами зв`язку та наявність охоронно-попереджувальної сигналізації. За результатами цього обстеження встановлено, що у віконних отворах установлено металеві грати; двері зачиняються на замок, обладнані ланцюжком для обмеження їх відкривання та оглядовим вічком; палата обладнана двома камерами відеоспостереження та пожежною сигналізацією, про що зазначеною комісією складено відповідний акт обстеження, який підписав кожний із членів комісії та його затвердив начальник ВП №2 ОРУП №1 полковник поліції ОСОБА_18. Проте, під час проведення службового розслідування встановлено, що ключа для замикання дверей палати-ізолятора не було, а металевий ланцюжок на дверях не функціонував. Це свідчить про факт засвідчення членами комісії своїми підписами недостовірних відомостей та неналежного обстеження палати-ізолятора комісією. З матеріалів службового розслідування, також, вбачається, що з метою належної організації охорони взятого під варту затриманого ОСОБА_3 в КНП «МКЛ №11» наказом ВП №2 ОРУП №1 від 13.06.2022р. №126 було призначено конвойний наряд з 22:30 год. 13.06.2022р. до 09:00 год. 14.06.2022р. у складі 2 поліцейських лейтенантів поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_26, усупереч вимогам пункту 3.39 Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005р. №60дск (далі - Інструкція №60дск), відповідно до якої на охорону однієї затриманої особи виставляється цілодобовий двозмінний пост у складі трьох працівників поліції. У зв`язку з необхідністю продовження здійснення охорони затриманого ОСОБА_3 в КНП «МКЛ №11» наказом ВП №2 ОРУП №1 від 14.06.2022р. №127 організовано цілодобовий двозмінний пост у складі трьох працівників в однострої, з табельною вогнепальною зброєю та спецзасобами. Проте, всупереч вимогам підпункту 1.20.1 Інструкції № 60дск начальником відділу поліції склад конвою визначено не було. У свою чергу майором поліції ОСОБА_19 розроблено, а полковником поліції ОСОБА_18 затверджено розрахунки особового складу по охороні затриманого ОСОБА_3 , відповідно до яких: з 08:00 год. 14.06.2022р. до 20:00 год. 14.06.2022р. до складу конвою залучалися ДОП СП лейтенант поліції ОСОБА_10 , оперуповноважені СКП лейтенанти поліції ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; з 20:00 год. 14.06.2022р. до 08:00 год. 15.06.2022р. охорону затриманого здійснювали оперуповноважені СКП лейтенанти поліції ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також лейтенант поліції ОСОБА_10 . Відповідно до графіка добового чергування особового складу ВП №2 ОРУП №1 та книги нарядів 14.06.2022р. о 08:00 год. відповідальним на добове чергування по підрозділу поліції заступив заступник начальника СКП капітан поліції ОСОБА_22, який того ж дня о 18:30 год. та 15.06.2022р. о 01:20 год. здійснив перевірки несення служби особовим складом, залученим до охорони затриманого ОСОБА_3 . За результатами перевірок капітан поліції ОСОБА_15 проставив відмітки в журналі перевірок несення служби особовим складом, де зазначив «Перевірив несення служби. Без зауважень», що свідчить про формальність цих перевірок, оскільки він не перевірив умови утримання затриманого в палаті-ізоляторі, зокрема, не виявив факт неможливості зачинення на замок. Під час несення служби з охорони затриманого в КНП «МКЛ №11» 15.06.2022р. о 04:00 год. конвоїри - лейтенанти поліції ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , які перебували в суміжній кімнаті, спеціально обладнаній монітором та вікном до палати-ізолятора для ведення спостереження за затриманим, відволіклися від несення служби та всі заснули. Цим скористався затриманий ОСОБА_3 , який побачив через вікно між палатами, що поліцейські сплять, витягнув руку з кайданок і, переконавшись, що його дії ніхто з поліцейських не бачить, утік з палати через вхідні двері, які не були зачинені ані на замок, ані на металевий ланцюжок. Того ж дня о 04:45 год. лейтенант поліції ОСОБА_13 прокинувся та виявив відсутність затриманого в палаті-ізоляторі, розбудив решту членів наряду, які власними силами розпочали пошуки ОСОБА_3 на території медичного закладу. Проте, знайти затриманого, який утік з-під варти, поліцейським конвойного наряду не вдалося. Про цю подію поліцейські повідомили своїм безпосереднім керівникам. Проте, ніхто з учасників події або керівників ВП №2 ОРУП №1 про це кримінальне правопорушення невідкладно не повідомив за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», що є порушенням вимог пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019р. №100. 18.06.2022р. о 18:00 год. працівниками СКП ВП №2 ОРУП №1 ГУНП за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 3, виявлено ОСОБА_3 , якого далі затримано відповідно до ст.191 КПК України та поміщено до ІТТ №1 ГУНП. У висновку службового розслідування, серед іншого, вказано, що лейтенант поліції ОСОБА_13 порушив вимоги пунктів 1, 2, 5, 9, 13 частини 3 статті 1, частини 4 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 6 частини 4 статті 45 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII, абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019р. №100, Присяги працівника поліції, пунктів 1.29, 3.47.6, 3.50.1, 3.59, 4.24.1 Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005р. №60дск, пунктів 2.1, 2.2 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 01.02.2021р. №177, пункту 6.8 розділу 6 та пункту 7.3.5.4 розділу 7 Методичних рекомендацій із забезпечення особистої безпеки працівників поліції структурних підрозділів апарату Головного управління, підрозділів підпорядкованих ГУНП, територіальних відділів та відділень поліції, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 15.06.2018р. №2000, що виразилося в незнанні та недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушенні порядку охорони затриманого і взятого під варту ОСОБА_16 в лікувальному закладі органів охорони здоров`я у складі конвойного наряду, призначеного наказом ВП №2 ОРУП №1 від 14.06.2022р. №127, неналежному виконанні обов`язків конвоїрів, невжитті заходів щодо усунення порушень утримання таких осіб, неінформуванні керівництва про такі порушення, відволіканні від несення служби, що призвело до втечі з-під варти ОСОБА_3 , неповідомленні одразу про вказану подію на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» для орієнтування нарядів поліції щодо розшуку втікача, виконанні явно незаконного наказу та нездійсненні письмової доповіді керівнику про такий наказ. Ураховуючи викладене, а також зважаючи на вимоги пункту 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018р. №893, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.11.2018р. за №1355/32807, та керуючись статтями 13, 14, 19, 20, 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (зі змінами), дисциплінарна комісія вважала за необхідне за вчинення вказаного дисциплінарного проступку, зокрема, до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Пунктом 3 наказу ГУНП в Одеській області від 08.07.2022р. №1050 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області», за вчинення дисциплінарного проступку до лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Зазначений наказ реалізовано наказом ГУНП в Одеській області №1248 о/с від 15.07.2022р., яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з 15.07.2022р. Не погоджуючись з правомірністю наказів ГУНП в Одеській області від 08.07.2022р. №1050 та від 15.07.2022р. №1248 (по особовому складу) ОСОБА_1 оскаржив їх в судовому порядку. Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 , дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, що наведений в оскаржуваному наказі ГУНП в Одеській області від 08.07.2022р. №1050, а тому цей наказ в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з поліції, а також прийнятий на його реалізацію наказ ГУНП в Одеській області від 15.07.2022р. №1248 (по особовому складу) слід визнати протиправними та скасувати. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015р. №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Пунктами 8, 14 частини першої статті 22 Закону №580-VIII передбачено, що керівник поліції: скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів поліції; приймає у визначеному порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Приписами статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Частинами першою, другою, третьою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Відповідно до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Частиною десятою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Положеннями ст.77 Закону №580-VIII визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського. Так, п.6 ч.1 вказаної статті визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018р. за №1355/32807, затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893). Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку №893 підставою для призначення службового розслідування може бути рапорт про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до п.1 Розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження (п.7 Розділу V Порядку №893). Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування (п.13 Розділу V Порядку №893). Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі (п.14 Розділу V Порядку №893). Відповідно до ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Відповідно до п.2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Відповідно до п.1 розділу VIІ Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства в їх сукупності колегія суддів звертає увагу, що притягненню поліцейського до відповідальності передує проведення службового розслідування на підставі своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку. Як вже зазначалося колегією суддів, висновком службового розслідування від 30.06.2022р. зафіксовано, що з метою організації охорони взятого під варту затриманого ОСОБА_3 в КНП «МКЛ №11» наказом ВП №2 ОРУП №1 від 13.06.2022р. №126 було призначено конвойний наряд з 22:30 год. 13.06.2022р. до 09:00 год. 14.06.2022р. У зв`язку з необхідністю продовження здійснення охорони затриманого ОСОБА_3 в КНП «МКЛ №11» наказом ВП №2 ОРУП №1 від 14.06.2022р. №127 організовано цілодобовий двозмінний пост у складі трьох працівників в однострої, з табельною вогнепальною зброєю та спецзасобами. Майором поліції ОСОБА_19 розроблено, а полковником поліції ОСОБА_18 затверджено розрахунки особового складу по охороні затриманого ОСОБА_3 , відповідно до яких, серед іншого, з 20:00 год. 14.06.2022р. до 08:00 год. 15.06.2022р. охорону затриманого здійснювали оперуповноважені СКП лейтенанти поліції ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також лейтенант поліції ОСОБА_10 . Під час несення служби з охорони затриманого в КНП «МКЛ №11» 15.06.2022р. о 04:00 год. конвоїри - лейтенанти поліції ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 , які перебували в суміжній кімнаті, спеціально обладнаній монітором та вікном до палати-ізолятора для ведення спостереження за затриманим, відволіклися від несення служби та всі заснули. Цим скористався затриманий ОСОБА_3 , який побачив через вікно між палатами, що поліцейські сплять, витягнув руку з кайданок і, переконавшись, що його дії ніхто з поліцейських не бачить, утік з палати через вхідні двері, які не були зачинені ані на замок, ані на металевий ланцюжок. Прокинувшись о 04:45 год. лейтенант поліції ОСОБА_13 виявив відсутність затриманого в палаті-ізоляторі, розбудив решту членів наряду, які власними силами розпочали пошуки ОСОБА_3 на території медичного закладу, проте знайти його не вдалося. При цьому, ніхто з учасників події або керівників ВП №2 ОРУП №1 про це кримінальне правопорушення невідкладно не повідомив за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», як це передбачено пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019р. №100. Такими діями лейтенант поліції ОСОБА_13 порушив ряд вимог законодавчих актів, зазначених у висновку службового розслідування, що виразилося в незнанні та недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушенні порядку охорони затриманого і взятого під варту ОСОБА_3 в лікувальному закладі органів охорони здоров`я у складі конвойного наряду, призначеного наказом ВП №2 ОРУП №1 від 14.06.2022р. №127, неналежному виконанні обов`язків конвоїрів, невжитті заходів щодо усунення порушень утримання таких осіб, неінформуванні керівництва про такі порушення, відволіканні від несення служби, що призвело до втечі з-під варти ОСОБА_3 , неповідомленні одразу про вказану подію на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» для орієнтування нарядів поліції щодо розшуку втікача, виконанні явно незаконного наказу та нездійсненні письмової доповіді керівнику про такий наказ. В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що матеріали службового розслідування не містять будь-яких наказів або розпоряджень, які б покладали на позивача обов`язок здійснення охорони затриманого ОСОБА_3 , як конвоїра або старшого конвою. За висновками суду, наказ ВП №2 ОРУП №1 від 14.06.2022р. №127 видано з порушенням вимог Інструкції №60дск, оскільки ним не був визначений склад конвою, до осіб, залучених до конвоювання, у тому числі й позивача, цей наказ не доводився, про ознайомлення з ним позивач не розписувався. Також, судом встановлено, що інструктажу щодо порядку охорони затриманого ОСОБА_3 не проводилось, не було визначено склад конвойного наряду, старшого конвою, місце розташування кожного. Обладнання та технічна укріпленість палати-ізолятора не відповідали вимогам Інструкції №60дск, зокрема, металевий ланцюжок на дверях не функціонував, ключ до дверей для замикання палати був відсутній, а тому палата була не замкнена. З посиланням на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що порушення вимог Інструкції №60дск, які ставляться у провину позивачу, були допущені не позивачем, а особами, які незаконно залучили ОСОБА_1 до конвоювання, складали акт огляду палати-ізолятора та сприяли несенню служби конвойними нарядами, у тому числі й позивачем, в умовах невідповідності обладнання палати-ізолятора вимогам нормативних актів, що, серед іншого, і призвело до надзвичайної події - втечі затриманого. Колегія суддів не заперечує висновок суду першої інстанції про незаконність наказу ВП №2 ОРУП №1 від 14.06.2022р. №127, оскільки в порушення вимог підпункту 1.20.1 Інструкції №60дск начальником відділу поліції не було визначено склад конвою, а конкретних поліцейських, які залучаються до охорони затриманого ОСОБА_3 , зазначено в розроблених майором поліції ОСОБА_17 та затверджених полковником поліції ОСОБА_18 розрахунках особового складу по охороні затриманого, відповідно до яких з 20:00 год. 14.06.2022р. до 08:00 год. 15.06.2022р. до складу конвою увійшов оперуповноважений СКП лейтенант поліції ОСОБА_1. Незаконність наказу ВП №2 ОРУП №1 «Про допущення співробітників відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області до охорони затриманого ОСОБА_3 » від 14.06.2022р. №127 встановлено і висновком службового розслідування від 30.06.2022р. та вказана обставина сторонами у справі не заперечується. Поряд з цим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що невідповідність наказу від 14.06.2022р. №127 вимогам чинного законодавства, зокрема, Інструкції №60дск, а також не належна організація конвоювання затриманого ОСОБА_3 (не визначення складу конвою, старшого конвою, місце розташування кожного, не проведення інструктажу тощо), в тому числі невідповідність обладнання палати-ізолятора вимогам нормативних актів, не можуть бути підставою для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку з огляду на наступне. Питання виконання наказу врегульовано статтею 5 Дисциплінарного статуту НПУ. Зокрема, передбачено, що поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику. Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом. Таким чином, зміст положень Дисциплінарного статуту щодо обов`язку невиконання злочинного або явно незаконного наказу послідовно відображає сутність законності як принципу діяльності Національної поліції. Так, згідно ч.2 ст.8 Закону №580-VIII поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Законом №580-VIII та Дисциплінарним статутом передбачено, що поліцейському забороняється виконувати саме «явно» незаконний наказ. Отже, поліцейський зобов`язаний оцінювати наказ на предмет його явної незаконності. Наведене законодавцем формулювання вказує на те, що поліцейський зобов`язаний на достатньому рівні володіти знаннями для забезпечення належної оцінки наказу на предмет його правомірності. Встановлення обов`язку щодо не виконання незаконного наказу чітким формулюванням надано лише при очевидності такої незаконності. У разі оцінки поліцейським наказу лише як такого, що суперечить закону (тобто як незаконного) передбачає відсутність вимоги щодо його виконання з обов`язком повідомленням в письмовій формі керівнику, який віддав (видав) такий наказ, та своєму безпосередньому керівникові. У разі наполягання безпосереднім керівником на виконанні такого наказу, на поліцейського-виконавця покладено також обов`язок щодо письмового повідомлення про це прямому керівнику. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 мав досвід по конвоюванню та охорони затриманих осіб, оскільки неодноразово залучався в конвойні наряди як старшим конвою, так і просто конвоїром. У період з лютого 2021 року та червень 2022 року ОСОБА_1 заступав у конвойні нарди 25 разів, що підтверджується наказами ОРУП №1 ВП №2 ГУНП в Одеській області від 13.06.2022р. №125, від 01.06.2022р. №112, від 24.05.2022р. №102, від 24.05.2022р. №101, від 19.05.2022р. №95, від 23.02.2022р. №53, від 19.02.2022р. №50, від 16.02.2022р. №47, від 11.02.2022р. №43, від 24.01.2022р. №29, від 24.01.2022р. №28, від 14.12.2021р. №314, від 10.12.2021р. №312, від 30.11.2021р. №301, від 24.11.2021р. №297, від 06.10.2021р. №250, від 29.09.2021р. №247, від 24.09.2021р. №243, від 23.09.2021р. №241, від 15.09.2021р. №229, від 04.09.2021р. №222, від 27.08.2021р. №217, від 17.08.2021р. №205, від 10.08.2021р. №197, від 16.06.2021р. №149. З вказаного слідує, що позивач володів в достатньому рівні знаннями щодо порядку залучення поліцейського до охорони затриманих осіб та мав можливість надати оцінку наказу від 14.06.2022р. №127 на предмет його відповідності вимогам Інструкції №60дск і, як наслідок, на виконання вимог ст.5 Дисциплінарного статуту та ст.8 Закону №580-VIII, відмовитися від його виконання з повідомленням про це в письмовій формі керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові. Однак, ОСОБА_1 відповідних дій не вчинив, рапорту про відмову від виконання незаконного наказу не подав. Посилання позивача на те, що зі зміст наказу від 14.06.2022р. №127 йому не доводився, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 приступив до його виконання прибувши о 20:00 год. 14.06.2022р. до КНП «МКЛ №11» для охорони затриманого ОСОБА_3 . Більше того, у наданих під час службового розслідування письмових поясненнях від 17.06.2022р. ОСОБА_1 підтвердив, що майор поліції ОСОБА_19 надав йому та лейтенанту поліції ОСОБА_8 на ознайомлення наказ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП від 14.06.2022р. №127. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач, маючи досвід у конвоюванні та будучи достеменно обізнаним про недотримання порядку його організації та про невідповідність обладнання палати-ізолятора вимогам нормативних актів в письмовій формі (шляхом подання рапорту) не повідомляв про відповідні обставини керівництво ОРУП №1 ВП №2 ГУНП в Одеській області. Як зазначено у висновку службового розслідування від 30.06.2022р. відповідно до графіка добового чергування особового складу ВП №2 ОРУП №1 та книги нарядів 14.06.2022р. о 08:00 год. відповідальним на добове чергування по підрозділу поліції заступив заступник начальника СКП капітан поліції ОСОБА_22, який того ж дня о 18:30 год. та 15.06.2022р. о 01:20 год. здійснив перевірки несення служби особовим складом, залученим до охорони затриманого ОСОБА_3 . За результатами перевірок капітан поліції ОСОБА_15 проставив відмітки в журналі перевірок несення служби особовим складом, де зазначив «Перевірив несення служби. Без зауважень». В матеріалах справи відсутні відомості, що позивач звертався до відповідального за добове чергування по підрозділу поліції заступника начальника СКП капітана поліції ОСОБА_22 при перевірці ним несення служби особовим складом, залученим до охорони затриманого ОСОБА_3 , з повідомленням про неналежні умови утримання затриманого в палаті-ізоляторі, зокрема, факт неможливості зачинення дверей палати на замок. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що заступаючи в конвойний наряд ОСОБА_1 погодився як із організацією такого наряду, так і з умовами утримання затриманого ОСОБА_3 , а тому посилання позивача на вказані обставини як на виправдання втечі затриманого та відсутність його вини у вчиненні дисциплінарного проступку суд апеляційної інстанції не приймає до уваги. В оскаржуваному рішенні від 13.03.2023р. суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 перебував на службі більше 24 годин без відпочинку, часу на відпочинок перед заступанням до нічного конвойного наряду йому надано не було, в той час як дисциплінарна комісія ГУ НП в Одеській області не проаналізувала причини відволікання поліцейських від несення служби. Колегія суддів вважає необґрунтованими такі висновки суду першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до графіку патрулювання під час комендантської години ОСОБА_1 заступив на патрулювання з 23.00 год. 12.06.2022р. до 05.00 год. 13.06.2022р., після закінчення якого рахувався вихідним. Згідно наказу №125 від 13.06.2022р. про забезпечення надійної організації охорони і конвоювання затриманої особи ОСОБА_20 з ДУ «ОСІ» до медичного закладу КУ «ОМЦПЗ», з 07:45 год. 14.06.2022р. позивач був залучений до виконання обов`язків з конвоювання, які виконував до 11.45 год. 14.06.2022р., що підтверджується рапортами заступника начальника ВП №2 - начальника СКП Іванчикова Д. та старшого конвою ОСОБА_21 . Того ж дня (14.06.2022р.) о 20.00 год. позивач заступив на охорону затриманого ОСОБА_3 в КНП «МКЛ №11» відповідно до наказу ВП №2 ОРУП №1 від 14.06.2022р. №127 «Про допущення співробітників відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області до охорони затриманого ОСОБА_3 ». В матеріалах справи відсутні документальні підтвердження виконання ОСОБА_1 будь-яких службових обов`язків 14.06.2022р. у період між закінченням о 11.45 год. конвоювання ОСОБА_20 та заступанням о 20.00 год. на охорону ОСОБА_3 . А відтак, посилання позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про ненадання йому часу для відпочинку, колегія суддів вважає безпідставними. Більше того, пунктами 1.29, 3.50.1 Інструкції №60дск конвойному наряду в лікувальному закладі заборонено відволікатися від несення служби. У заявку з цим, колегія суддів зазначає, що при проведенні службового розслідування дисциплінарна комісія не повинна була аналізувати причини відволікання поліцейських від несення служби, на що звернув увагу суд першої інстанції при вирішенні спору. Відповідно до абзаців 1, 2 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016р. №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. Відповідно до п.6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08 лютого 2019 року №100, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події. Як встановлено службовим розслідуванням, в порушення п.6 розділу ІІ Порядку №100, ніхто з учасників події або керівників ВП №2 ОРУП №1 про втечу ОСОБА_3 з лікувального закладу невідкладно не повідомив за скороченим номером екстреного виклику поліції «102». В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що на виконання п.5 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, позивач негайно о 04:48 год. 15.06.2022р. повідомив про надзвичайну подію свого безпосереднього керівника капітана поліції ОСОБА_22 , який, у свою чергу, поінформував про подію керівництво ВП №2 ОРУП №1 ГУ НП. Однак, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що вказане не знайшло свого підтвердження, в той час як в наданих під час службового розслідування письмових поясненнях від 17.06.2022р. ОСОБА_1 зазначив, що після виявлення відсутності затриманого ОСОБА_3 він разом з іншими поліцейськими, які входили до конвойного наряду, прийняли міри щодо пошуку затриманого, та лейтенант поліції ОСОБА_23 одразу ж повідомив про даний факт свого безпосереднього керівника. Варто зазначити, що в провину ОСОБА_1 не ставиться невиконання ним вимог п.5 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту (яким встановлено обов`язок поліцейського поліцейський вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника), а невиконання вимог п.6 розділу ІІ Порядку №100 щодо невідкладного повідомлення про вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення за скороченим номером екстреного виклику поліції «102». Частиною десятою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, визначено, що у разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що в ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки акту службового розслідування від 30.06.2022р. про вчинення оперуповноваженим сектору кримінальної поліції ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Висновки суду першої інстанції щодо протилежного ґрунтуються на не повному з`ясуванні обставин справи та не правильному застосуванні норм матеріального права. Вчинений позивачем проступок свідчить про повне нехтування та зневажання своїм статусом та посадою поліцейського, проявленим абсолютно безвідповідальним ставленням його до Українського народу, якому він зобов`язаний служити, недотриманням своїх службових обов`язків, що є грубим порушенням службової дисципліни та абсолютно дискредитує позивача як поліцейського. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Вказана надзвичайна подія, в разі висвітлення її в засобах масової інформації, могла набути суспільного резонансу та негативно вплинути на формування громадської думки щодо стану правопорядку та діяльності поліції, рівня довіри населення до поліції. Більш того, в очах медичних працівників КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради зазначена втеча з-під варти ОСОБА_3 дискредитувала працівників Національної поліції України та вплинула на формування їх негативної думки про стан дисципліни та законності в органах поліції, виконання поліцейськими покладених на них функцій та завдань. Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 28.10.2021р. по справі №520/1578/2020, від 09.02.2022р. по справі №160/12290/20, згідно якої обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Висновок про те, що визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом безпосередньо керівника органу поліції, підтримано також Верховним Судом у постанові від 25.02.2021р. по справі №160/9275/18. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З урахуванням встановлених у справі обставин колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що вчинений позивачем проступок, з урахуванням особливостей проходження служби, несумісний з високим званням поліцейського. Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що висновок службового розслідування сформований з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази ГУНП в Одеській області від 08.07.2022р. №1050 в частині притягнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, та від 15.07.2022р. №1248 (по особовому складу) про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є співмірним до вчиненого проступку. За результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість адміністративного позову ОСОБА_1 та відсутність підстав для його задоволення. При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування, як такі, що не знайшли свого підтвердження. В Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006р.) зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи сторін. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки судом першої інстанції при вирішені спору не повно з`ясовано обставини справи та не правильно застосовано норми матеріального права, тому колегія суддів доходить висновку, що постановлене Одеським окружним адміністративним судом рішення від 13.03.2023р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 22 травня 2023 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук