Ухвала КАС ВС № 620/4545/22

УХВАЛА 10 вересня 2025 року м. Київ справа №620/4545/22 адміністративне провадження №К/990/8104/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - Кінебаса Олексія Михайловича про відвід судді Верховного Суду Єресько Л.О. у справі №620/4545/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Чернігівській області (далі - ГУ НП у Чернігівській області, відповідач), в якому просив: - скасувати наказ ГУ НП у Чернігівській області від 13 червня 2022 року № 489 в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ на капітана поліції ОСОБА_1 (0097736), інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління ГУНП в Чернігівській області; - скасувати наказ ГУ НП у Чернігівській області від 29 червня 2022 року № 333 о/с «по особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»; - поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління ГУНП в Чернігівській області з 29 червня 2022 року; - стягнути з ГУ НП у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29 червня 2022 року до дня поновлення на посаді; - постанову в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць та поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу реагування патрульної поліції ГУНП в Чернігівській області звернути до негайного виконання. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Верховного Суду від 06 квітня 2023 року, касаційну скаргу представниці позивача задоволено частково, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року скасовано, постановлено справу № 620/4545/22 направлено на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду. Вказано на необхідність дослідження та надання оцінки питанню додержання відповідачем процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. До Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - Кінебаса Олексія Михайловича на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №620/4545/22. Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі №620/4545/22. Скаржником подано до суду заяву про відвід судді Верховного Суду Єресько Л.О., в якій позивач зазначає, що у даній справі наявна підстава, що передбачена пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Так, заява про відвід обґрунтована тим, що у провадженні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебуває касаційна скарга представника ОСОБА_1 - Кінебаса О.М. на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі №620/4545/22 за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу. 01 березня 2024 року при поданні касаційної скарги було визначено наступний склад суду: суддя-доповідач Жук А.В., члени колегії Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М. Ухвалою суду від 19 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі. Водночас, 30 травня 2025 року Верховний Суд у справі №620/4675/22 ухвалив постанову, якою частково задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_2 . Проте, зазначену постанову ухвалено з окремою думкою судді Єресько Л.О. (розбіжна), яка є членом колегії у даній справі. Так, на переконання скаржника, обставини справи №6620/4545/22 та №620/4675/22 є тотожними. Позивач вважає, що суддя Єресько Л.О. дослідила обставини тотожної справи № 620/4675/22 та на їх підставі виклала власні висновки, за якими у рамках цієї справи були підстави для залишення рішень судів попередніх інстанцій без змін. Заявник вказує, що викладені у окремій думці висновки вказують на вже сформовану суддею думку щодо обставин, які мали місце у період з лютого по червень 2022 року та які є тотожними у рамках двох взаємопов`язаних справ. З огляду на викладене, позивач вважає, що участь судді Єресько Л.О. у розгляді цієї справи викликає обґрунтовані сумніви в її неупередженості через сформовану думку в тотожній справі, що підтверджується окремою думкою судді. Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, Верховний Суд виходить з такого. Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України. Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників. Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»). Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11). При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду. Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Проаналізувавши аргументи, якими заявник обґрунтовує заявлений відвід судді Єресько Л.О., колегія суддів вважає, що доводи скаржника про сумніви в її об`єктивність та неупередженість є необґрунтованими, адже в заяві не наведено будь-яких фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про їхню небезсторонність чи заінтересованість в результаті розгляду цієї справи. Доводи заявника зводяться до незгоди з окремою думкою судді Єресько Л.О. викладеної в іншій справі. Верховний Cуд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту. Так, у відповідності з положеннями частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. У той же час, на думку колегії суддів, доводи заявника свідчать про незгоду сторони з викладеною в іншій справі суддею окремої думки, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу. Верховний Суд наголошує, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. За таких обставин, заява про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., є необґрунтованою. Враховуючи викладене, керуючись статтями 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ: Заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., визнати необґрунтованою. Передати заяву представника ОСОБА_1 - Кінебаса Олексія Михайловича про відвід судді Верховного Суду Єресько Л.О. у справі №620/4545/22 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Л.О. Єресько Ж.М. Мельник-Томенко , Судді Верховного Суду