Постанова 4824 № 752/11282/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД унікальний номер справи № 752/11282/22 апеляційне провадження № 33/824/189/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді Білич І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мітюріна Сергія Олександровича на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року, щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в с т а н о в и в : Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Стягнуто зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496 грн. 20 коп. Не погоджуючись з постановою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Мітюрін С.О. подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що працівники поліції не представилися із повним зазначенням посади і звання, не ознайомили ОСОБА_1 з його правами, допустили порушення вимог безперервності відеофіксації правопорушення, як того вимагає Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затверджена Наказом МВС №1026 від 18 грудня 2018 року. Також, відео, додані до протоколу жодним чином не доводять, що ОСОБА_1 дійсно пересувався за кермом автомобіля. Крім того, працівниками поліції була здійснена відео фіксація правопорушення на телефон працівників поліції, що не передбачено жодним нормативним актом і, відповідно, є незаконним. У судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат - Мітюрін С.О. повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справив не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Згідно приписів ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. З огляду на строки розгляду справи, повторну неявку в судове засідання належно повідомленого скаржника, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника, на підставі наявних у справі матеріалів. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами поданої апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху (ПДР України) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 2.9. а) ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділ І Інструкції). Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Розділ І Інструкції). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я) (п. 7 Розділ І Інструкції). Відповідно до п.7 Розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях ОСОБА_1 , роздруківці з приладу «Драгер», акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписі з нагрудних відеокамер працівників поліції. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 369265 від 21 серпня 2022 року, ОСОБА_1 21 серпня 2022 року о 07 год. 45 хв. керував автомобілем Chevrolet Caprice з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер», результат тесту 0,40 проміле, чим порушив вимоги п 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. У графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення», ОСОБА_1 зазначив: «отмечал победу Усика ночью лег спать, видимо мало спал, випивши себя не ощущал». Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та «ALCOTEST Drager 6820», результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння становить 0,40 проміле. Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння становить 0,40 проміле. Зазначений акт містить підпис ОСОБА_1 та не містить жодних застережень щодо його складання, процедури проведення огляду на стан сп`яніння та заперечень щодо результатів такого огляду. Крім того, з наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 висловлював свою незгоду з результатами огляду на стан сп`яніння, чи бажав пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Та не заперечував, що саме він керував транспортним засобом. Відтак, доводи апеляційної скарги в частині відсутності доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не ґрунтуються на матеріалах адміністративного провадження. Щодо доводів апеляційної скарги захисника про неналежність та недопустимість як доказу у справі відеозапису, долученого до матеріалів справи, у зв`язку з тим, що здійснений він на особистий мобільний телефон поліцейського, апеляційний суд зазначає, що чинний Кодекс про адміністративні правопорушення таких критеріїв не містить. При цьому, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото зйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки ( відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Використання працівниками поліції зазначених в протоколі записуючих технічних засобів для фіксування правопорушення не заборонено Законом України «Про Національну поліцію» та нормами КУпАП, а тому дані доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису подій з мобільного телефону Xiomi Redmi Note 10 S, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП є доказом у справі. Наведені докази у своїй сукупності не спростовують доводи апеляційної скарги, вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 а) Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України за № 1452/735 від 09.11.2015 року при проведенні огляну на стан сп`яніння не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 369265 від 21 серпня 2022 року відповідає положенням ст. 256 КУпАП. Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та його представник не надали. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про відсутність складу правопорушення є необґрунтованими. За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мітюріна Сергія Олександровича залишити без задоволення. Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова набирає чинності з моменту прийняття, оскарженню не підлягає. Суддя: