Постанова 4824 № 752/13861/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Унікальний номер справи № 752/13861/22 Апеляційне провадження № 33/824/2695/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 липня 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді Білич І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лисака Максима Юрійовича на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в с т а н о в и в : Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. Не погоджуючись з постановою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Лисак М.Ю. подав апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначаючи, що матеріали справи не містять акту огляду на стан сп`яніння та направлення ОСОБА_1 на огляд до лікаря нарколога, а це свідчить про те, що останньому не пропонувалося пройти такий огляд. Також, матеріли справи не містять доказів на підтвердження відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Крім того, ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у присутності двох свідків. У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Лисак М.Ю. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника скаржника, суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами поданої апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху (ПДР України) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 2.9. а) ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділ І Інструкції). Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Розділ І Інструкції). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я) (п. 7 Розділ І Інструкції). Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, рапорті працівників поліції, відеозаписі, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 372085, 12 вересня 2022 року о 23 год. 35 хв. ОСОБА_1 перебуваючи в м. Києві по проспекту Академіка Глушкова,7 керував транспортним засобом MITSUBISHI PAJERO д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода; запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Із наявного в матеріалах відеозапису №472111 вбачається, що в ході спілкування з ОСОБА_1 , поліцейським було виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння у зв`язку з чим, запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу «Драгер», від проходження якого, останній відмовився. В подальшому, працівником поліції запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у лікаря - нарколога, від якого ОСОБА_1 , також відмовився. При цьому, працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та запитав, чи розуміє він зазначене, на що ОСОБА_1 відповів: «так». Отже, на наявному в матеріалах справи відеозаписі чітко зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер» та у лікаря нарколога. При цьому, наслідки такої відмови, ОСОБА_1 було роз`яснено. Слід зазначити, що статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортним засобом в стані сп`яніння так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп`яніння. Отже, відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи акту огляду на стан сп`яніння та направлення на огляд до лікаря нарколога, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного. Пунктом 8 Інструкції встановлено, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складається у разі, якщо особа бажає пройти такий огляд. Разом з тим, як вбачається з долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у лікаря нарколога, а відтак, у поліцейського був відсутній обов`язок складати направлення на огляд ОСОБА_1 до лікаря нарколога. Пунктом 10 Інструкції встановлено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2). У випадку встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. З аналізу наведеної норми права вбачається, що до акту огляду вносять дані про результат огляду на стан сп`яніння, разом з тим, ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння за допомогою технічного приладу «Драгер» відмовився, а відтак, у поліцейського був відсутній обов`язок щодо складення зазначеного акту. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у присутності двох свідків, є безпідставними, оскільки обставини складання протоколу щодо проведення огляду скаржника на стан сп`яніння фіксувалися поліцейським із застосуванням технічного запису (нагрудної відеокамери), а відтак, присутність двох свідків, виходячи з приписів ст. 266 КУпАП, не була обов`язковою. Доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, суд апеляційної інстанції також вважає безпідставними, оскільки на наявному в матеріалах справи відеозаписі зафіксовано заборону поліцейського подальшого керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Водійське посвідчення у ОСОБА_1 не вилучалось, оскільки останнім було надано поліцейському на огляд водійське посвідчення у застосунку «Дія». Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 372085 від 13 вересня 2022 року відповідає положенням ст. 256 КУпАП. Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надано. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про відсутність складу правопорушення є необґрунтованими. За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лисака Максима Юрійовича залишити без задоволення. Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 13 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає чинності з дня прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: