Постанова 4855 № 695/3195/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 695/3195/19 Суддя (судді) першої інстанції: Степченко М.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 червня 2023 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М., за участю секретаря Кірієнко Н.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Дерев`янко Людмили Василівни, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.03.2019 № 12, за апеляційною скаргою Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 лютого 2023 року, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Дерев`янко Л.В., в якому просив: - поновити строк для звернення до суду з даним позовом; - скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Дерев`янко Людмили Василівни від 05.03.2019 № 12 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200,00 грн за ч. 5 ст. 96 КУпАП; - провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 лютого 2023 року поновлено строк на подання позовної заяви про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.03.2019 №

12. Адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано постанову, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Дерев`янко Людмилою Василівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрито. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Державною інспекцією архітектури та містобудування України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги зокрема тим, що при здійсненні реконструкції нежитлового приміщення позивач допустив порушення вимог закону, будівельних норм, стандартів і правил, що свідчить про законність оскаржуваної постанови. Також вказано, що представник позивача повідомлявся про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду першої інстанції просив залишити без змін. Представник Державної інспекції архітектури та містобудування України в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05 березня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду Інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Дерев`янко Л.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 12 відповідно до змісту якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 грн 00 коп. У постанові зазначено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває в оренді ОСОБА_1 на підставі договору оренди №7 від 31.01.2019 р. у належному йому нежитловому приміщенні на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення серія ВММ № 07650898 від 20.11.2009 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24572410 від 25.11.2009 здійснено реконструкцію вказаного нежитлового приміщення аптеки. На момент проведення перевірки приміщення аптеки не відповідає наданому на перевірку технічному паспорту № НОМЕР_1 від 02.07.2009 Реконструкція вказаного об`єкта, з письмового пояснення ОСОБА_2 (за довіреністю ОСОБА_1 серія та номер НМО 141100 від 23.06.2017) проведена в 2018 році без оформлення дозвільних документів. Тим самим ОСОБА_1 порушив п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п. 5, 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ № 466 від 13.04.2011, пункт 7.2 ДБН А3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва». Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріали справи не містять доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, то оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а позов є обґрунтованим. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи та апеляційній скарзі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 96 КУпАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з ч. 5 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Верховний Суд у постанові 21 березня 2019 року у справі № 489/1004/17 вказав, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді справи, положення КУпАП містять певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Аналогічний висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 308/12552/16-а та у справі № 482/9/17, від 6 лютого 2020 року у справі № 205/7145/16-а. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не був належно повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що свідчить про те, що оскаржувана постанова була винесена без дотримання прав, передбачених ч. 1 ст. 268 КУпАП, та з істотним порушенням порядку, встановленого ч. 2 ст. 279 КУпАП. Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Суд першої інстанції вірно вказав, що відповідачами не надано суду жодних доказів, які б підтвердили факти, викладені в протоколі № 9 від 20.02.2019 та оскаржуваній постанові, на підтвердження в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП. Відповідачем не доведено належними доказами: що саме було змінено (в чому заключається реконструкція приміщення); що приміщення аптеки не відповідає технічному паспорту; що реконструкція проведена без дозвільних документів та з порушення вимог законодавства; хто саме проводив реконструкцію (позивач чи інші особи). За принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним. Таким чином, з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, суд першої інстанції цілком обґрунтовано вказав, що оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутність події і складу адміністративного право порушення. В контексті викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно скасовано постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку за наслідками розгляду даної справи. Керуючись ст.ст. 139, 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Дерев`янко Людмили Василівни, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.03.2019 № 12 - залишити без задоволення. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 лютого 2023 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: О. М. Ганечко Я. М. Василенко