Постанова 4855 № 703/1108/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 703/1108/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. За участю секретаря: Вінокурової І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 лютого 2021 року, суддя Романенко В.А., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- У С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, в якому просить: визнати протиправними дії посадових осіб Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області щодо накдення 27 листопада 2019 року відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення; скасувати постанову № 81 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 188-42 КУпАП від 27 листопада 2019 року винесене посадовою особою Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у виді штрафу у сумі - 5950 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП у зв`язку із недопущенням посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950 грн. Позивачка зазначає, що не чинила перешкод в здійсненні працівниками Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області перешкод у проведення перевірки, оскільки не була поінформована про час та місце розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 188-42 КУпАП, а також посадовими особами Управління ДАБІ у Черкаській області не вжито всіх можливих заходів для повідомлення позивачки про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не використано інших засобів зв`язку з ОСОБА_1 , не відкладено розгляд справи, тобто суб`єктом владних повноважень не виконано належним чином обов`язку для забезпечення реалізації позивачем прав, визначених статтею 268 КУпАП, вважають, що накладення штрафних санкцій на позивача відбувалося з грубим порушенням вимог законодавства України, які підлягають скасуванню. Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 листопада 2020 року замінено відповідача у адміністративній справі № 703/1108/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України. 22 грудня 2020 року ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передано до Соснівського районного суду м. Черкаси для розгляду за підсудністю. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 січня 2021 року прийнято адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - до свого провадження та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про адміністративне правопорушення № 81 від 27 листопада 2019 року відносно ОСОБА_1 скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. 30 червня 2021 року на електронну адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від представника позивачки - адвоката Прядка В.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, проте колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення та залишає вказане клопотання без розгляду, оскільки воно не засвідчено ЕЦП, що суперечить нормам чинного законодавства. Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з прибудовами під літ. «А-1», а саме приміщення з 2-1 по 2-4, загальною площею 34,1 кв.м., житловою площею 27,9 кв.м. прибудова під літ. «а'», житловий будинок з прибудовою під літ. «И-1, и'», загальною площею 58,7 кв.м., житловою площею 39 кв.м. та надвірні споруди: тераса під літ. «и», сарай під літ. «Ж», сарай під літ. «Л», погріб шийкою під літ. «З», літній душ під літ «Д'», вбиральня під літ. «У», навіс під літ. «П», навіс під літ. «Р», навіс під літ. «С», навіс під літ. «Т», огорожа під № 3,4,5,6, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дані відомості підтверджуються договором купівлі-продаж 31/50 (тридцять одної п`ятдесятої) частки домоволодіння, яке складається з двох житлових будинків з надвірними спорудами, посвідчений приватним нотаріусом Смілянського нотаріального округу Черкаської області Леус Наталією Валеріївною від 23.01.2014 року № 74, та відповідно до договору про виділ частки житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, посвідчений державним нотаріусом Першої черкаської державної нотаріальної контори Починок Юлією Вадимівною від 21.02.2020 року № 1-554. На підставі договору купівлі-продажу 31/50 (тридцять одної п`ятдесятої) частки земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського нотаріального округу черкаської області Леус Наталією Валеріївною від 23.01.2014 року № 72, ОСОБА_1 є власником 31/50 частини земельної ділянки по АДРЕСА_1 . 18.03.2020 року листом від Пенсійного фонду України в Черкаській області ОСОБА_1 було повідомлено про те, що постановою державного виконавця по виконавчому провадженню № 61334585 від 03.03.2020 року з її пенсії з 01.04.2020 року будуть проводитися відрахування боргу в сумі 13291,36 грн. Згідно даних з Автоматизованої системи виконавчого провадження, стягувачем в даному провадженні є - Управління державної архітектурно - будівельної інспекції в Черкаській області. У зв`язку з запровадженням карантину по всій території України та з метою запобігання розповсюдження вірусної інфекції, керуючись прийнятими змінами до законодавства України - Смілянським відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було припинено прийом громадян та запропоновано звертатись через засоби зв`язку, офіційну електронну пошту або ж через засоби поштового зв`язку. Тому, ОСОБА_1 не мала змоги негайно ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження № 61334585 від 03.03.2020 року. 30.03.2020 року засобами електронного поштового зв`язку представником ОСОБА_1 було направлено заяву про видачу належним чином завіреного виконавчого документу, на підставі якого було відкрито виконавче провадження. 01.04.2020 року позивачка отримала виконавчий документ, а саме належним чином завірену копію постанови № 81 по справі про адміністративне правопорушення, яку було винесено 27.11.2019 року відносно ОСОБА_1 . Не погоджуючись із вищезазначеною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, вважаючи її протиправною, з метою відновлення порушеного права, позивачка звернулась з відповідним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, ст. 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу стягнення у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. У відповідності до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством. Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Положеннями ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до статті 244-6 КУпАП Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об`єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), 97, частини третя - п`ята статті 152-1, стаття 188-42). Пунктом 9 ст. 96 КУпАП встановлено відповідальність за експлуатацію об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті. Згідно з ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-ХІV, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI). Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно - будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Згідно статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Отже, при вирішені питання про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення адміністративний протокол розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновками експерта, речовими докази, фотоматеріали, т. і.). Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Черкаській області в листопаді 2019 року проведено позапланову перевірку на об`єкті «Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для проведення перевірки було направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 13.11.2019 року № 308 для здійснення позапланової перевірки на «Виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 » щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) Держархбудінспекції від 08.09.2015 р. за № 976 та виконання вимог припису від 02.07.2019 №

46. За результатами вказаної позапланової перевірки було складено: акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 13.11.2019 року; протокол про адміністративне правопорушення № 106 від 13.11.2019 року; припис № 996 від 13.11.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. 27 листопада 2019 року відповідачами прийнято постанову № 81 про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 5950 грн. В акті про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 13.11.2019 року зазначено, що складено акт про те, що ОСОБА_1 не допустила посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 для проведення позапланової перевірки, чим порушила положення пункту 1 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №

553. Також, в постанові № 81 від 27.11.2019 року про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 не допустила посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області до проведення позапланової перевірки на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушила п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №

553. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачка оскаржує порядок здійснення перевірки та притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП. Згідно ч. 2 ст. 188-42 КпАП України недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553). Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Пунктом 7 Порядку № 533 передбачено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.п. 9, 12, 13 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва, та посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час його здійснення зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством. Крім того, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю, подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Таким чином, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що такий захід державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, як позапланова перевірка, повинен здійснюватись в присутності суб`єкта містобудування, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом та отримувати примірники цих документів, а також має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо. Також, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку (п. 12 Порядку № 355). Проте, як свідчать матеріали справи, відповідача ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів підтвердження про розміщення на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформації про проведення позапланової перевірки в день її початку. У відповідності до п. 14 Порядку № 355 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Стосовно наданої до справи відеофіксації щодо відмови позивачки допустити посадових осіб контролюючого органу до об`єкту будівництва, то колегія суддів не бере його до уваги, оскільки з даного відео не можливо ідентифікувати особу, яка відмовилась допустити посадових осіб Управління до об`єкту будівництва та не можливо встановити місце в якому проходила така відеозйомка. Таким чином, відповідачем не доведено, дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю п. 7, 12 Порядку №

355. Також положеннями пунктів 16, 18 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно - будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку, та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Відповідно до п. 17, п. 19 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Згідно з п. 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 23 Порядку № 553). Положенням пункту № 22 Порядку № 553 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф. Разом з тим, як свідчать матеріали справи, акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 13.11.2019 року, протокол про адміністративне правопорушення № 106 від 13 листопада 2019 року, припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 99 від 13 листопада 2019 року та постанова по справі про адміністративне правопорушення № 81 від 27 листопада 2019 року складені за відсутності позивачки, копії зазначених документів їй не вручені, пояснення не відібрані та процесуальні права не роз`яснені. В акті про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 13.11.2019 року зазначено, що ОСОБА_1 від підписання, ознайомлення та отримання відмовилась, тому акт направлено через ПАТ «Укрпошта» ВПЗ № 2, 1800209584999, чек № 0088813 0045485 від 15.11.2019; в приписі про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 99 від 13 листопада 2019 року зазначено, що ОСОБА_1 від підписання, ознайомлення та отримання припису відмовилась. Примірник припису надіслано поштою ПАТ «Укрпошта» ВПЗ № 2, 1800209584999, чек № 0088813 0045485 від 15.11.2019; На підтвердження вказаних фактів представником відповідача надано копію чека № 0088813 0045485 від 15.11.2019 року та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на ім`я ОСОБА_1 , на якому вчинено підпис, однак не зазначено прізвище отримувача. Крім того, зазначений рекомендований лист був відправлений без опису вкладень у цінний лист, що унеможливлює з достовірністю сказати, що даним рекомендованим повідомленням були направлені вищезазначені акт та припис. В протоколі про адміністративне правопорушення № 106 від 13 листопада 2019 року зазначено, що ОСОБА_1 на ознайомлення, підписання та отримання не з`явилась. Копію постанови надіслано поштою ПАТ «Укрпошта» ВПЗ № 2, 1800209611449, чек № 0090559 0046834 від 28.11.2019. На підтвердження факту направлення позивачу протоколу про адміністративне правопорушення № 106 від 13 листопада 2019 року представником не надано суду жодного підтверджуючого доказу. Також в приписі про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 99 від 13 листопада 2019 року зазначено: «Про виконання припису вимагаю повідомити Управління державної будінспекції у Черкаській області до 28.11.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 , однак постанова № 81 по справі про адміністративне правопорушення прийнята 27.11.2019 року. Разом з тим, в постанові № 81 по справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2019 року зазначено, що ОСОБА_1 на ознайомлення, підписання та отримання не з`явилась. Копію постанови надіслано поштою Пат «Укрпошта» ВПЗ № 2, 1800209611449, чек № 0090559 0046834 від 28.11.2019, однак на підтвердження даного факту відповідачем не надано рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та копію чека ПАТ «Укрпошта». Колегія суддів зазначає, що згідно з статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Як свідчать матеріали справи та вірно заначено судом першої інстанції, в протоколі № 106 про адміністративне правопорушення контролюючим органом не конкретизовано місце складання протоколу, а лише зазначено «м. Сміла», що не відповідає вищезазначеним положенням. У відповідності до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП). Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не дотримано вимоги статей 254, 268, 280 КпАП України, оскільки ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про розгляд адміністративної справи. Окрім того, відсутні докази про направлення їй повістки, а протокол про адміністративне правопорушення від 13 листопада 2019 року та постанова у справі про адміністративне правопорушення від 27 листопада 2019 року винесена без участі позивачки. Доводи відповідача про те, що у п. 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передбачено лише право суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю також є безпідставним та висновку суду першої інстанцій не спростовує, оскільки у п. 9 Порядку встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Таким чином, колегія суддів вважає, що контролюючим органом не підтверджено правомірність прийнятої ним постанови щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності на підставі частини 2 статті 188-42 КУпАП. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо скасування постанови Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про адміністративне правопорушення № 81 від 27 листопада 2019 року відносно ОСОБА_1 . Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів зазначає, що рішення суду в цій частині відповідач не оскаржує та в апеляційній скарзі не наводить доводів та міркувань стосовно незаконності рішення в цій частині. Крім того, позивач також не оскаржує рішення суду в цій частині. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 лютого 2021 року, оскільки рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно з ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 271, 272, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 лютого 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Кобаль М.І. Постанову виготовлено: 30 червня 2021 року.