Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/3489/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3489/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 27 червня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. , за участю: секретаря судового засідання: Смілянець А. Е., представника відповідача: Комуніцької Р.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 у адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, від 24 лютого 2021 №17-о/с «Про звільнення працівників ТУ ДБР у м.Хмельницькому у зв`язку зі скороченням посад» в частині звільнення з 01 березня 2021 року ОСОБА_1 з посади слідчого третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому. Поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, з 01 березня 2021 року. Зобов`язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 березня 2021 по 21 вересня 2021 року в сумі 387504 (триста вісімдесят сім тисяч п`ятсот чотири) гривні 60 к., з вирішенням питання проведення необхідних утримань з заробітної плати відповідно до вимог закону. Рішення суду допущено до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць. Додатковим рішення суду від 26 жовтня 2021 абзац п`ятий резолютивної частини рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 викладено у наступній редакції: "Допустити рішення суду до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 60893 (шістдесят тисяч вісімсот дев`яносто три) гривні 58 коп." За наслідками оскарження в апеляційному та касаційному порядку постановою Верховного Суду від 20 грудня 2022 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 залишене без змін. 03.02.2023 позивачу виданий виконавчий лист та 20.02.2023 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відкрите виконавче провадження ВП № 71078320 щодо виконання рішення суду у цій справі. На адресу суду надійшла заява старшого державного виконавця про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення. В обґрунтування заяви зазначається, що виконати рішення суду фактично неможливо, оскільки на даний час у ТУ ДБР у м.Хмельницькому відсутні посади державної служби категорії В підкатегорії В3, у тому числі посада слідчого третього слідчого відділу (Відділу з розслідування військових злочинів) Слідчого управління ТУ ДБР у м.Хмельницькому, яку обіймав позивач. Крім того, відсутня можливість ввести зміни до штатного розпису в частині введення посади, на яку позивач підлягає поновленню, оскільки остаточно встановлена гранична чисельність центрального апарату та територіальних управлінь ДБР. Зазначені обставини унеможливлюють поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній ним посаді. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року в задоволенні заяви про встановлення, зміну способу або порядку виконання рішення суду - відмовлено. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити повністю заяву про встановлення, зміну способу або порядку виконання рішення суду. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України). Разом із тим, частиною третьою статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Тобто, під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити у даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. Суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках. Відповідно до ст.65 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Отже, питання поновлення на роботі/посаді незаконно звільненого працівника вирішується шляхом видання наказу про поновлення працівника на відповідній роботі/посаді, з якої його було звільнено, з дати звільнення. Після цього, у разі дійсної відсутності посади, з якої працівник був звільнений і на яку поновлений за рішенням суду, останній або попереджається про наступне звільнення із запропонуванням інших вакантних посад у відповідних структурних підрозділах (якщо відбулись зміни у чисельності або штаті, що дає підстави для звільнення за ініціативою роботодавця), або йому пропонується продовжити роботу на рівнозначній посаді у відповідному структурному підрозділі. Одночасно з цим не виключається можливість того, що для зайняття відповідної посади працівнику необхідно буде пройти конкурсний відбір у разі, якщо це передбачено вимогами закону. Колегія суддів погоджується із тим, що законодавець не ставить можливість поновлення працівника на роботі в залежність від наявності (збереження) його посади на час розгляду справи. Незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли підприємство/орган/установа повністю ліквідовані. У той же час, у випадку скорочення чисельності, штату працівників, або при реорганізації незаконно звільнений працівник підлягає поновленню на попередній роботі/посаді із наступним вирішенням роботодавцем питання подальшого перебування його на відповідній посаді, переведення за згодою працівника на іншу посаду, призначення на іншу посаду чи звільнення. Скасування або зміна штатних розписів, відсутність або виведення посад державної служби не є перешкодами для виконання рішення суду про поновлення звільненого працівника на роботі. Слід звернути увагу на те, що рішення про поновлення позивача саме на ту посаду, з якої його було звільнено, підтримане колегією суддів Верховного Суду як обґрунтоване і таке, що відповідає закону та актуальній судовій практиці. Крім того, суд не може поновити або зобов`язати відповідача поновити позивача на "рівнозначній посаді", оскільки питання, пов`язані із дослідженням та оцінкою відповідних критеріїв (кваліфікаційні вимоги, характеристики, обсяг повноважень, законодавчі обмеження, рівень оплати праці та інше ) для призначення на такі посади не були предметом розгляду. З урахуванням зазначених обставин, враховуючи, що ані стягувачем, ані державним виконавцем не надані належні докази існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення задоволена бути не може. Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 28 червня 2023 року. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.