Постанова 4812 № 490/1336/22

28.06.23 22-ц/812/586/23 Провадження № 22-ц/812/586/23 П О С Т А Н О В А іменем України 28 червня 2023 року м. Миколаїв справа № 490/1336/22 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Тищук Н.О., суддів: Крамаренко Т.В., Темнікової В.І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Ярмоловичем Олексієм Євгеновичем на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва, постановлену 28 квітня 2023 року суддею Шолох Л.М. в приміщенні цього ж суду, (дата складання повного тексту ухвали не зазначена), у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та поділ майна подружжя, в с т а н о в и в: 1.Описова частина Короткий зміст вимог позовної заяви У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та поділ майна подружжя. Справа призначалася до розгляду неодноразово. 25 квітня 2023 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Порошина Н.Г. подала до суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що відповідач є військовослужбовцем, перебуває у складі ЗСУ тому не має можливості брати участь в судових засіданнях, надавати пояснення чи докази, не отримує процесуальних документів та позбавлений можливості висловити свою позицію щодо спірних питань. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2023 року клопотання задоволено провадження у справі зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі ЗСУ. Ухвала мотивована введенням в Україні воєнного стану та тим, що перебування відповідача на військовій службі унеможливлює його участь в розгляді справи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_3 , посилаючись на незаконність, необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження. Узагальнені доводи апеляційної скарги Апеляційна скарга мотивована тим, що доданою до клопотання копією військового квитка відповідача ОСОБА_2 підтверджується факт його зарахування до військової частини НОМЕР_1 , проте доказів того, що ОСОБА_2 знаходиться в зоні бойових дій та виконує бойові завдання, копія воєнного квитка не містить. Інших доказів до клопотання не додано. Крім цього апелянт посилалася на те, що з початку розгляду справи інтереси ОСОБА_2 представляє адвокат Порошина Н.Г., яка від його імені приймає участь в розгляді справи. Узагальнені доводи інших учасників У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Порошина Н.Г. посилалася на передбачений пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України обов`язок зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у Збройних Силах України, та вважала такою, що суперечить чинному законодавству та шкодить національній безпеці України, вимогу про надання доказів переведення військової частини на воєнний стан, доказів перебування військової частини в зоні бойових дій та доказів виконання ОСОБА_2 бойових завдань. Одночасно представник відповідача надала довідку військової частини НОМЕР_1 про перебування ОСОБА_2 на військовій службі станом на 09 травня 2023 року. Також зазначала, що ОСОБА_2 добровільно щомісячно сплачує аліменти на утримання дитини тому тривалість розгляду справи прав дитини не порушує. Крім цього вважала, що дії позивачки вказують на затягування розгляду справи та створення умов для перебування відповідача у напруженому психологічно-емоційному стані. Посилалася на те, що представництво інтересів сторони адвокатом, не позбавляє сторону права особисто приймати участь в розгляді справи. 2.

Мотивувальна частина Відповідно до пункту 14 частини першої статті 353 та частини другої статті. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження розглядається апеляційним судом без повідомлення та виклику учасників справи. Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Встановлені судом першої інстанції обставини справи Судом встановлено, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та поділ майна подружжя знаходиться в провадженні суду з лютого 2022 року. Відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією воєнного квитка та довідкою військової частини від 09 травня 2023 року. Позиція апеляційного суду Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України). Основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 2) забезпечення доведеності вини; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; 5) забезпечення обвинуваченому права на захист; 6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 7) розумні строки розгляду справи судом; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; 9) обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України). Відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені, зокрема, гарантовані статтею 55 Конституції України право на судовий захист, зокрема апеляційний перегляд справи. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Проте, забезпечуючи своєчасний, в межах встановлених процесуальним законом строків, розгляд справи суд не може допускати порушення основних засад судочинства таких, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність і відкритість судового процесу, пропорційність. У зв`язку із цим законодавець визначив у процесуальних законах обставини за яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, а також обставини, за яких він може на власний розсуд, з огляду на конкретні обставини справи, зупинити провадження. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини другої статті 251 цього Кодексу до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Вказана норма є імперативною. Її суть зводиться до того, що учасник справи (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) на час розгляду справи в суді виконує конституційний обов`язок захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, передбачений статтею 65 Основного Закону та у зв`язку з цим не може реалізувати свої процесуальні права та нести процесуальні обов`язки. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Отже, зупинення провадження у справі має тимчасовий характер і не може розглядатися, як відмова у судовому захисті. Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі, низкою Указів Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. Наразі строк дії воєнного стану в Україні є продовженим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Так у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що "межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі". У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2022 року у справі ЄУН 456/2541/19 зроблено висновок: "Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції". В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19 вказано: "Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан". Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду у справах № 757/52540/16-ц, № 501/1699/17. Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань. Однак клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, не підтверджене жодним доказом, який би вказував на існування обставин, які можуть слугувати законною підставою для зупинення провадження у справі. Отже, суд першої інстанції безпідставно вважав доведеними обставини, які мають значення для зупинення провадження по справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, та зробив передчасний і необґрунтований висновок, а отже безпідставно зупинив провадження у справі. Доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині знайшли своє підтвердження. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У зв`язку з наведеним, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу для продовження розгляду до того ж суду. Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Ярмоловичем Олексієм Євгеновичем задовольнити. Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 квітня 2023 року скасувати. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину та поділ майна подружжя направити до Центрального районного суду м. Миколаєва для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий Н.О.Тищук Судді: Т.В.Крамаренко В.І.Темнікова --------------------------------- Повну постанову складено 28 червня 2023 року