Ухвала КЦС ВС № 346/3792/18

Ухвала 27 червня 2023 року м. Київ справа № 346/3792/18 провадження № 61-7604ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 напостанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 (правонаступником якої є ОСОБА_1 ) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними, визнання нерухомого майна спільним сумісним майном подружжя та його поділ, ВСТАНОВИВ : У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила: 1) визнати незавершене будівництво житлового будинку та господарських споруд та земельну ділянку площею 0,0600 га кадастровий № 2610600000:21:005:0069 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІФ-17-2-000453 від 27 січня 1994 року, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя; 2) визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку та господарських споруд та на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0600 га кадастровий № 2610600000:21:005:0069 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІФ-17-2-000453 від 27січня 1994 року, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) у випадку неможливості проведення поділу спірного нерухомого майна в натурі стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості 1/2 частини зазначеного незавершеного житлового будинку та господарських споруд та 1/2 земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 ; 4) визнати недійсним договір дарування незавершеного будівництва від 11 квітня 2017 року за НМО 132754 та договір дарування земельної ділянки від 11 квітня 2017 року НМО 132756; 5) визнати недійсною державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №20029949 від 11 квітня 2017 року на незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_1 та державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 20030040 від 11 квітня 2017 року на земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 2610600000:21:005:0069 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та будівель за цією ж адресою; 6) у разі якщо суд вважатиме, що обрані способи захисту прав та законних інтересів ОСОБА_2 є неефективними, то просила суд на підставі положень частини другої статті 5 і пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України визначити та застосувати інший спосіб захисту, який не суперечитиме закону. 7) стягнути з ОСОБА_3 судові витрати. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 18 листопада 2020 року позов задоволено частково. Визнано незавершене будівництво житлового будинку та господарських споруд та земельну ділянку площею 0,0600 га кадастровий №2610600000:21:005:0069, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд на підставі Державного акта на право приватної власності на землю ІФ-17-2-000453 від 27 січня 1994 року, що розташовані за адресою в АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . У випадку неможливості проведення поділу спірного нерухомого майна в натурі суд вирішив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частини зазначеного незавершеного будівництвом житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 станом на 20 травня 2009 року в сумі 626 075,37 грн. Визнано недійсним договір дарування незавершеного будівництва від 11 квітня 2017 року за НМО 132754 за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсною державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №20029949 від 11 квітня 2017 року на незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , та державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2610600000:21:005:0069 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та будівель за цією ж адресою: АДРЕСА_1 . В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 березня 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2020 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 (правонаступником якої є ОСОБА_1 ) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними, визнання нерухомого майна спільним сумісним майном подружжя та його поділ задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності по 1/2 частині будівельних матеріалів і виконаних робіт, вкладених у будівництво житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 364 781 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини будівельних матеріалів і виконаних робіт в розмірі 182 390,50 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 19 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 березня 2023 року, повний текст якої складено 20 квітня 2023 року. У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 березня 2023 року, залишити в силі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2020 року. Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 червня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме доплати судового збору за подання касаційної скарги. У наданий судом строк ОСОБА_1 направила до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із квитанцією про сплату судового збору. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Оскільки викладені в касаційної скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 напостанову Івано-Франківського апеляційного суду від 21 березня 2023 року. Витребувати з Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 346/3792/18 за позовом ОСОБА_2 (правонаступником якої є ОСОБА_1 ) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів дарування недійсними, визнання нерухомого майна спільним сумісним майном подружжя та його поділ. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Коротенко А. Ю. Зайцев М. Ю. Тітов