Постанова 4851 № 520/3291/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2023 р.Справа № 520/3291/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, повний текст складено 14.03.23 року по справі № 520/3291/22 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд першої інстанції: - визнати протиправними та скасувати рішення №00/25172/2410 від 15.11.2021 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску про застосування штрафу за у розмірі 380,41 грн. за період з 11.02.2014р. до 16.01.2015р., штрафу у розмірі 3222,59 грн. за період з 10.02.2015р. до 05.06.2018р. та пені у розмірі 1379,82 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 2327,10 грн., штрафу 947,28 грн., пені 1379,82 грн. від 24.01.2022р. №Ф-1004-2018 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; - зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області привести у відповідність відомості інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про наявність несплачених платежів з єдиного соціального внеску та нарахування штрафних (фінансових) санкцій, що обліковуються за платником з кодом р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 . Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 року адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду. Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (за підписом його представника), в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року по справ №520/3291/22 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Направити справу №520/3291/22 для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року по справі №520/3291/22 не погоджується. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при неправильному з`ясуванні всіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків суду. Вважаємо, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Посилається на приписи ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України. Зазначає, що заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника подавалась двічі. Вказує, що вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Разом з цим, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, не констатуючи наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, серед іншого, не вказав, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи. Також в оскаржуваній ухвалі відсутні посилання на думку представника відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів за відсутності позивача. Зазначає, що на виклик суду та отримання судових повісток сторона позивача відреагувала проханням розглянути справу за її відсутності, що повністю відповідає змісту ст.44 КАС України. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Жодного процесуального документу про визнання обов`язковою явки сторони позивача до суду в кабінеті системи Електронний суд не міститься. Вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Відповідач, Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на безпідставність доводів скарги та відповідно законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, прохав відмовити у повному обсязі в задоволенні апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 року залишити без змін. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції ухвалою від 16.02.2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін. В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 року № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 року від відповідача витребувано докази: копії документів, які слугували підставою для ухвалення оскаржуваного рішення. 30.12.2022 року від представника відповідача до суду надійшла заяву про вступ у справу, відзив на адміністративний позов та витребувані докази. В зв`язку із надходженням відзиву та доказів у справі ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року було вирішено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, з метою отримання пояснень. Справу призначено до розгляду на 07.02.2023 року на 11:30. 01.02.2023 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Бикової О.Ю. про розгляд справи за відсутності сторони позивача, мотивоване тим, що адвокат перебуває поза межами України та вона вважає, що викладеного в позові та підтвердженого додатками до нього достатньо для вирішення справи, а відзив або інші документи з боку відповідача відсутні. Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 року визнано обов`язковою явку сторони позивача до суду для надання пояснень, судове засідання призначено на 13.02.2023 року на 11:00. Представник позивача адвокат Бикова О.Ю., повідомлена належним чином про розгляд справи, призначений на 13.02.2023 року на 11:00 год., та в подальшому на 21.02.2023 року на 10:00, 28.02.2023 року на 11:00, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (повісток) до електронного кабінету користувача підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" від 06.03.2023р., до суду не прибула. В судове засідання, призначене на 14.03.2023 року, представник позивача не прибула, надавши клопотання про розгляд справи за своєї відсутності, яке протокольною ухвалою суду від 14.03.2023р. залишено без задоволення, враховуючи визнання обов`язковою явки сторони позивача до суду. Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з приписів ст.240 КАС України, а саме суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (ч.2 ст.205 КАС України). Частиною 5 ст. 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України, можливе за таких умов: а) повідомлення позивача належним чином про судовий розгляд; б) відсутність поважних причин неприбуття позивача або відсутність інформації про такі причини; в) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2021 по справі № 682/210/17. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Загальнообов`язкові процесуальні правила, визначені в статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору. Законодавче формулювання частини п`ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування. Наведена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 9901/949/18. Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205, п.1 ч.4 ст.240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Наведена правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21. Приймаючи оскаржувану ухвалу від 14.03.2023 року та залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції, керуючись приписами п.4 ч.1 ст.240 КАС України, зазначив, що в судове засідання, призначене на 14.03.2023р. представник позивача не прибула, надавши клопотання про розгляд справи за своєї відсутності, яке протокольною ухвалою суду від 14.03.2023р. залишено без задоволення, враховуючи визнання обов`язковою явки сторони позивача до суду. Відповідно до ч.2 та п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; Колегія суддів звертає увагу, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. З матеріалів даної справи вбачається, що представником позивача адвокатом Биковою О.Ю. за допомогою підсистеми "Електронний суд" 01.02.2023 та 14.03.2023 було подано до суду першої інстанції клопотання/заяви про проведення призначених судових засідань за відсутності сторони позивача (а.с. 144-145, 176-177). Отже, на виклик суду першої інстанції та отримання судових повісток сторона позивача відреагувала відповідними клопотаннями щодо розгляду справи за її відсутності, що відповідає змісту норми ст.44 КАС України. Відповідно до п.3 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. Разом з тим, оскаржувана у даній справі ухвала суду першої інстанції фактично не містить висновків суду щодо того, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи. Крім того, зазначена ухвала суду першої інстанції не містить відповідних посилань суду щодо того, що представник відповідача висловив думку про можливість розгляду даної справи без участі позивача, що вбачається з протоколів судового засідання у даній справі від 13.02.2023 14.03.2023 року. При цьому, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, що сторона позивача була обізнана про визнання судом обов`язковою явки позивача, шляхом отримання у встановленому КАС України порядку відповідного процесуального рішення суду. Визнання протокольними ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 та від 13.02.2023 року обов`язковості явки позивача в судове засідання, не доводить факту обізнаності сторони позивача про такий обов`язок. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не з`ясувавши наведені вище обставини, дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, допустивши порушення норм процесуального права. Посилання відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання у випадку його належного повідомлення про дату, час і місце судового розгляду та враховуючи обов`язковість такої явки, дає законодавчо встановлені підстави для залишення позовної заяви без розгляду, а отже доводи покладені в обґрунтування скарги є безпідставними, а оскаржувана ухвала законною, з посиланням на певні правові позиції Верховного Суду, висловлені в його постановах, колегія суддів відхиляє, як такі, що не спростовують наведених вище висновків суду апеляційної інстанції про необґрунтованість висновків суду першої інстанції про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду. За приписами ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. З тексту ст.6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч.1 ст.6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Згідно з ч.1 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, внаслідок порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, що відповідно є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції (ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року). Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року у справі № 520/3291/22 скасувати. Справу №520/3291/22 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 27.06.2023 року