Постанова 4857 № 308/3605/23
від 30.08.2023 ·ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 308/3605/23 пров. № А/857/8952/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В. В., Ільчишин Н. В., з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 травня 2023 року (прийняту в м. Ужгороді суддею Шумило Н. Б.; складену у повному обсязі 08 травня 2023 року) про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 308/3605/23 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, В С Т А Н О В И В : У березні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Болдузєва І. І., звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України та просив визнати протиправним і скасувати рішення начальника відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності штабу НОМЕР_1 прикордонного загону підполковника Курдельчука С. від 03 лютого 2023 року про примусове повернення громадянина Республіки Індія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 березня 2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, про що повідомлено учасників судового розгляду. У судове засідання 05 квітня 2023 року учасники справи не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце цього засідання, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення не подавали. Тому розгляд справи було відкладено до 13 год. 20 хв. 18 квітня 2023 року. 18 квітня 2023 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Грицюка О. О. надійшла заява про проведення судового засідання в справі в режимі відеоконференції. Вказана заява була надіслана на електронну адресу суду 17 квітня 2023 року о 21 год. 05 хв. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 квітня 2023 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Грицюка О. О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, - відмовлено. Як зазначено судом першої інстанції, у судове засідання 18 квітня 2023 року учасники справи не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце цього засідання, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення не подавали. При цьому, 13 квітня 2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а 18 квітня 2023 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грицюка О. О. надійшла заява про проведення судового засідання в справі в режимі відеоконференції. Враховуючи наведене, розгляд справи було відкладено на 28 квітня 2023 року. У судове засідання 28 квітня 2023 року позивач та його представники не з`явилися, хоча про дату, час і місце цього засідання судом були повідомлені належним чином, шляхом направлення повідомлення на адресу для листування, вказану у позовній заяві, а також на електронні адреси представників позивача. Про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення не подавали. У зв`язку з викладеним суд відклав розгляд справи до 13 год. 10 хв. 05 травня 2023 року та попередив позивача про наслідки повторної неявки в судове засідання. У судове засідання 05 травня 2023 року позивач та його представники повторно не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання та попередженими про наслідки повторної неявки позивача в судове засідання. У зв`язку із зазначеним ухвалою від 05 травня 2023 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області залишив позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни без розгляду. Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив через свого представника ОСОБА_1 , який вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду. Тому просив скасувати вказану ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач 05 травня 2023 року подав до суду першої інстанції заяву про відкладення судового засідання у зв`язку з неможливістю прибути до судового засідання, оскільки представник апелянта адвокат Грицюк О. О. приймав участь у невідкладних слідчих діях про що повідомив Суд за допомогою електронної пошти, а представник апелянта адвокат Болдузєва І. І., брала участь у судовому засіданні у Комінтернівському районному суді Одеської області про що повідомила суд першої інстанції шляхом подання заяви на електронну пошту. Представник апелянта зазначає, що це судове засідання було закінчено о 12:35 год. 05 травня 2023 року, а судове засідання в справі № 308/3605/23 було призначене на 13:00 год., відтак представник не мала можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки перебувала в іншому місті та не мала технічної можливості брати участь у судовому засіданні. Також в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що представнику позивача 18 квітня 2023 року було відмовлено у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, проте представники не отримували копії ухвали про відмову в задоволенні вказаної заяви, жодним іншим чином не були повідомлені про прийняте судом першої інстанції рішення. З покликанням на постанову Верховного Суду від 23 березня 2023 року в справі № 905/2371/21 зауважив, що відмова в задоволенні заяви у зв`язку з тим, що заяву було подано безпосередньо перед судовим засіданням є надмірним формалізмом. Також, у оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що представники повідомлялися судом про час і місце цього засідання належним чином, шляхом направлення повідомлення на адресу для листування, вказану у позовній заяві, проте жодного листа від суду першої інстанції отримано не було. За таких обставин, апелянт вважає, що суд першої інстанції прийняв передчасне рішення про неповажність причин неявки представників позивача (апелянта) в судове засідання, не дослідив усіх обставин справи, що призвело до порушення прав апелянта на доступ до судочинства. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року була задоволена заява представника позивача - адвоката Грицюка О. О. про проведення судового засідання в цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Під час судового розгляду справи представник позивача не зміг під`єднатися до відеоконференції через технічні проблеми. Після цього представник позивача телефоном повідомив секретаря судового засідання, що він не може під`єдналася до відеоконференції та просив розглядати справу за його відсутності та надалі повідомити його про результати розгляду справи. Згідно з частиною п`ятою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, жодних клопотань до суду не подав. У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України не здійснювалося. Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з таких підстав. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та його представники, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, повторно не прибули в судове засідання, не повідомивши про причини неявки, заяв про відкладення до суду не надходило. Відповідно до приписів частини другої статті 288 КАС України адміністративні справи вказаної категорії розглядаються судом за обов`язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви. Тому, враховуючи наведене та те, що неявка позивача перешкоджає розгляду цієї справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення цього позову без розгляду. Проте, на думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та нормам процесуального права і є помилковими з огляду на таке. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи встановлені статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до частин п?ятої, восьмої та дев?ятої якої за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд у випадку, визначеному пунктом 3 частини третьої цієї статті. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Вказана процесуальна норма кореспондує із пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, відповідно до якої суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб?єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Як зазначив суд першої інстанції в ухвалі від 05 травня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду, позивач та його представники, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, повторно не прибули в судове засідання, не повідомивши про причини неявки, заяв про відкладення до суду не надходило. Проте, як видно із додатку до апеляційної скарги, 05 травня 2023 року о 13 год. 23 хв. 14 сек., адвокат Грицюк О. О. надіслав до суду електронною поштою повідомлення (клопотання) про те, що він не може вийти у відеоконференцію, так як перебуває на невідкладних слідчих діях. Як видно із протоколу судового засідання № 1500945 від 05 травня 2023 року, судове засідання в цій справі було розпочате о 13 год. 37 хв. 38 сек. та закінчене о 14 год. 02 хв. 29 сек. Тобто вказане вище повідомлення (клопотання) надійшло до суду під час судового розгляду справи, проте не було вирішене судом та не враховано зазначене при вирішенні питання про можливість розгляду справи чи її відкладення. Також, з урахуванням викладеного, колегія суддів зауважує, що в справі є клопотання адвоката Грицюка О. О. про участь в судовому засіданні 18 квітня 2023 року в режимі відеоконференції, в задоволенні якої судом було відмовлено, що позбавило представника позивача брати участь в попередньому судовому засіданні в режимі відеоконференції. Підставою відмови зазначено те, що клопотання надійшло до суду в день судового засідання, а також те, що учасник справи не надав доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Але, як видно зі змісту заяви про участь представника позивача в судовому засіданні, додатком до такої зазначено докази направлення клопотання стороні по справі. При цьому, жодного акта щодо надіслання кореспонденції не в повному обсязі працівниками суду складено не було. З приводу відмови в задоволенні клопотання представника позивача про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що така відмова у задоволенні заяви є надмірним формалізмом та порушує конституційне право учасника справи на участь у судовому розгляді; також процесуальне законодавство не містить приписів, які б унеможливлювали звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях справі в режимі відеоконференції або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання. Відтак, надходження заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції навіть безпосередньо перед судовим засіданням жодним чином не позбавляло можливості провести вказане і наступні судові засідання у режимі відеоконференції з метою забезпечення безпеки учасників процесу та віддаленістю робочого місця представника від приміщення суду. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 23 березня 2023 року в справі № 905/2371/21. Вказана відмова позбавила представника позивача брати участь у судовому засіданні як 18 квітня 2023 року, так і надалі. Також колегія суддів враховує доводи представника, що копія ухвали про відмови в задоволенні клопотання представника позивача про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не надходила на адресу заявника, при тому, що в матеріалах справи відсутні дані про те, які саме ухвали надсилались на його адресу і чи надсилалась саме копія вказаної ухвали. У справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві». Тобто, кожна сторона провадження повинна мати можливість ефективно брати участь у судовому засіданні суду, який розглядає її справу. Суд першої інстанції на зазначене вище уваги не звернув та залишив позовну заяву позивача без розгляду. Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справах «Волчлі проти Франції», ТОВ «Фріда» проти України»). Конституційне право на участь у судовому розгляді не може бути формальним. З огляду на викладене, колегія суддів вважає передчасним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що позивач повторно не з?явився в судові засідання без поважних причин та дійшла переконання про відсутність у суду першої інстанції правових підстав для винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, встановлених пунктом четвертим частини першої статті 240 КАС України. Згідно зі статтею 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з?ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена за неповного з`ясування судом обставин справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, а тому ухвалу суду необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 229, 243, 308, 310, 315, 320, 321, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 травня 2023 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду в адміністративній справі № 308/3605/23 за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 07 вересня 2023 року.