Постанова 4851 № 520/11289/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 червня 2023 р. Справа № 520/11289/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2023, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 03.02.23 по справі № 520/11289/22 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі також - відповідач), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо неналежного розгляду адвокатських запитів Косогора Сергія Федоровича в інтересах ОСОБА_1 від 26 жовтня 2022 року № 26 та 14 листопада 2022 року за № 14; - зобов`язати Офіс Генерального прокурора надати захиснику підозрюваного ОСОБА_1 - адвокату Косогору Сергію Федоровичу інформацію стосовно кримінальних проваджень: всю наявну інформацію з ЄРДР стосовно кримінальних проваджень № 62022170020000343, № 62022170020000575; № 62022170020000584, № 62022170020000596, № 62022170020000432, № 62022170020000343, № 62022170020000544 з моменту їх реєстрації і по цей час із наданням копій усіх наявних підтверджуючих документів, а саме: у паперовому вигляді витягу з ЄРДР, копії роздруківок (скріншотів) із відомостями щодо статусу та руху кримінальних проваджень (в тому числі, але не виключно окремо вкладки "Основні відомості", "Кримінальні правопорушення", "Рух провадження", "Прикріплені файли" тощо), інформацію, що знаходиться у Володільця та Розпорядника Єдиного реєстру досудових розслідувань - Офісу Генерального прокурора (у відділі організаційного забезпечення Єдиного реєстру управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Офісу Генерального прокурора) до кримінальних проваджень, відомості щодо яких внесені до ЄРДР, до яких внесені відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який проходить військову службу на посаді співробітника (3 категорії) служби управління Військової частини НОМЕР_1 , звання "солдат", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , як про особу, якій повідомлено про підозру, з наданням копій усіх наявних підтверджуючих документів, а саме: у паперовому вигляді витягу з ЄРДР, копії роздруківок (скріншотів) із відомостями щодо статусу та руху кримінальних проваджень (в тому числі, але не виключно окремо вкладки "Основні відомості", "Кримінальні правопорушення", "Рух провадження", "Прикріплені файли" тощо), інформацію про повну історію та всіх користувачів, які з використанням власних згенерованих ключів здійснювали перегляд та внесення відомостей в ЄРДР у кримінальних провадженнях № 62022170020000343, № 62022170020000575; № 62022170020000584, № 62022170020000596, № 62022170020000432, № 62022170020000343, № 62022170020000544 з моменту їх реєстрації і по цей час. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2023 року закрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для подальшого розгляду судом першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги наводить обставини справи та зазначає, що право особи ( ОСОБА_1 , якому надається правова допомога) на отримання інформації щодо себе, зокрема інформації про провадження Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харків) Територіального управління Державного бюро розслідувань досудового розслідування відповідних кримінальних проваджень, є складовою конституційного права та не може бути обмежене органами державної влади. Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з доводами апеляційної скарги позивача. Вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а ухвалу - без змін. У клопотанні від 23.06.2023 представник позивача просить урахувати, що в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022170020000343 від 19.05.2022 відносно, зокрема ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 433 Кримінального кодексу України, і на момент передачі зазначеного вище кримінального провадження до Ленінського районного суду м. Харкова захиснику обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокату Косогору Сергію Федоровичу не було надано інформацію з ЄРДР стосовно кримінальних проваджень, зазначених у позовній заяві. Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що до Офісу Генерального прокурора надійшов адвокатський запит адвоката Косогора С. Ф. в інтересах ОСОБА_1 від 26.10.2022 за № 26, поданий в порядку ст. ст. 23, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», стосовно надання всієї наявної інформації з Реєстру у кримінальних провадженнях № 62022170020000343, № 62022170020000575, № 62022170020000584, № 62022170020000596, № 62022170020000432, № 62022170020000544, в тому числі із вкладок «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли» із роздруківкою скріншотів в паперовому вигляді, витягів у цих провадженнях. Адвокат Косогор С. Ф. у зазначеному запиті просив надати інформацію з Реєстру, до якого внесено відомості про особу ОСОБА_1 , співробітника служби управління Військової частини НОМЕР_1 , якому повідомлено про підозру із роздруківкою скріншотів із вкладок «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли» в паперовому вигляді, витягів у таких провадженнях. Третій пункт зазначеного запиту стосувався надання інформації про повну історію всіх користувачів, які з використанням власних згенерованих ключів здійснювали перегляд та внесення відомостей в Реєстр у кримінальних провадженнях № 62022170020000343, № 62022170020000575, № 62022170020000584, № 62022170020000596, № 62022170020000432, № 62022170020000544. За результатами розгляду адвокатського запиту Офісом Генерального прокурора 03.11.2022 адвокату відмовлено в частині надання відомостей, що запитувалися у зазначених кримінальних провадженнях, із роз`ясненням причини відмови та порядку звернення до відповідних органів, які є розпорядниками такої інформації. В іншій частині стосовно наявності кримінальних проваджень, в яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру, адвокату Косогору С. Ф. відповідачем інформацію надано. Так, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022170020000343, до якого приєднані кримінальні провадження № 62022170020000575, № 62022170020000584, № 62022170020000596, № 62022170020000432, № 62022170020000544, не закінчені та проводиться другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, а нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, які є реєстраторами у цьому провадженні. Також відповідачем повідомлено, що для отримання відомостей у кримінальних провадженнях № 62022170020000343, № 62022170020000575, № 62022170020000584, № 62022170020000596, № 62022170020000432, № 62022170020000544 необхідно звернутись до Реєстраторів до другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві та Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил. Не погоджуючись із відповіддю Офісу Генерального прокурора від 03.11.2022, адвокат Косогор С. Ф. 16.11.2022 повторно звернувся із аналогічним адвокатським запитом № 14. 22.11.2022 Офісом Генерального прокурора адвоката Косогора С. Ф. повторно поінформовано про результати розгляду запиту із роз`ясненням порядку звернення до другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління ДБР, розташованого умісті Полтаві та Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, які уповноважені на надання запитуваної інформації. Не погодившись із відповідями Офісу Генерального прокурора в частині ненадання інформації, що запитувалася, представник ОСОБА_1 звернувся з позовом за захистом порушених прав позивача. Закриваючи провадження у справі, з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на зміст правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі, та заявлених позовних вимог, оскарження дій Офісу Генерального прокурора, що не пов`язані зі сферою управлінської діяльності, має відбуватися в рамках кримінального провадження, що виключає можливість розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства. Суд апеляційної інстанції погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, з таких підстав. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. За приписами ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною 2 ст. 19 КАС України встановлено вичерпний перелік справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених п. 9, 10 ч, 1 цієї статті. Конституційний Суд України неодноразово висловлював в своїх рішеннях позицію щодо юрисдикції спорів, пов`язаних з оскарженням рішень, дій та бездіяльності органів та посадових осіб під час розслідування кримінальних справ, вирішення заяв і повідомлень про злочин. Відповідно до ч. ч. 4, 5 п.п. 4.2 п. 4 рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 № б-рп/2001 кримінальне судочинство - це врегульований нормами: КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до управлінської сфери. Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 за № 19-рп, положення КПК України регламентують діяльність органів державної влади та їх посадових осіб, яка стосується сфери публічно-правових відносин, що виникають внаслідок злочинних посягань, відповідальність за які встановлено в нормах кримінального права. Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Законність процесуальних актів, дій чи бездіяльності, вчинених при здійсненні процесуальних повноважень, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, а тому, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції. Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон). Закон визначає адвокатський запит як письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту (ч. 1 ст. 24 Закону). За приписами ст. 24 Закону орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім Інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Виходячи з наведених правових норм, адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки, може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту, у зв`язку з чим відносини, які склалися між позивачем та Офісом Генерального прокурора щодо зобов`язання надати відповідь на адвокатський запит, не є публічно-правовими у розумінні КАС України, Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 826/2106/17, від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та від 05.06.2018 у справі № 826/13340/15, Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1666а15, Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 826/645/16, від 05.09.2019 у справі № 821/429/17, від 22.07.2020 у справі № 826/645/16. Як убачається з матеріалів справи, інформація, яку просив надати адвокат позивача, є наслідком проведення досудового розслідування у конкретних кримінальних провадженнях та містить таємницю досудового розслідування, отримати яку адвокат може виключно в порядку, визначеному КПК України. Так, згідно з пунктом 5 глави 4 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 за № 298 (далі - Положення), надання інформації, яка міститься у Реєстрі, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у ньому. Згідно з пунктом 3 глави 2 розділу І Положення внесення відомостей до Реєстру здійснюється на підставі матеріалів кримінального провадження. Тому інформація, що міститься в ЄРДР, є такою, яка має місце під час здійснення кримінального провадження, і може бути надана на запит лише в порядку, передбаченому КПК України. Оскільки запитувана в адвокатських запитах інформація створюється в результаті розслідування кримінальних проваджень, то відповідно спірні правовідносини, що виникли, є кримінально-процесуальними. Обсяг прав і обов`язків адвоката Косогора С. Ф. та Таможанського Я. О., як сторони захисту у кримінальному провадженні № 62022 І 70020000343, визначений у параграфі 3 глави 3 КПК України. За матеріалами справи досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022170020000343, до якого приєднано кримінальні провадження № 62022170020000575, № 62022170020000584, № 62022170020000596, № 62022170020000432, № 62022170020000544, не закінчено та проводиться другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, а нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил, які є реєстраторами у цьому провадженні. За таких умов КПК України передбачає спеціальні норми, які регулюють порядок ознайомлення сторони захисту та інших учасників кримінального провадження із матеріалами досудового слідства на стадії досудового розслідування (статті 42, 46, 220, 221, 222 КПК України). Зокрема, виключно слідчий, прокурор у конкретному кримінальному провадженні за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення і в тому обсязі, в якому вони визнаються можливим (статті 220, 221 КПК України). Підозрюваний, захисник, потерпілий мають право ознайомитись з матеріалами досудового розслідування у порядку, передбаченому статтею 221 КПК України (статті 42, 46, 56 КПК України). Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом (стаття 387 КК України). Тобто лише слідчий та прокурор самостійно визначають, які саме відомості та на якій стадії досудового розслідування підлягають розголошенню з обов`язковістю попередження осіб, яким вони стали відомі, про їх нерозголошення, так і про наслідки незаконного розголошення. Забезпечення нерозголошення даних кримінального провадження є як одне з гарантій встановлення істини, так і захисту прав і свобод людини. Окрім того, відповідно до частини 1 статті 290 КПК України, доступ до матеріалів кримінального провадження підозрюваному, його захиснику, законному представнику та законному представнику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, надається при завершенні досудового розслідування - слідчим, прокурором. Згідно з пунктом 5 глави 4 розділу І Положення надання витягу з Реєстру на всіх стадіях кримінального провадження, а також копії інформації, яка міститься у Реєстрі, у конкретному кримінальному провадженні до закінчення досудового розслідування здійснюється Реєстраторами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у ньому. Водночас пунктом б глави 4 розділу Г Положення Офіс Генерального прокурора уповноважено, як Власника, надання відомостей з Реєстру виключно з додержанням вимог КПК України та Закону України «Про захист персональних даних». Офіс Генерального прокурора не є ні стороною обвинувачення, ні Реєстратором у запитуваних кримінальних провадженнях. Крім того, відповідно до Положення облік в Реєстрі осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та які підозрюються у їх вчиненні, здійснюється з моменту вручення їм письмового повідомлення про підозру. Відомості про повідомлення про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , містились лише в кримінальному провадженні № 62022170020000343, про що повідомлено у відповідь на запити адвоката Косогора С. Ф. За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Офіс Генерального прокурора, як суб`єкт владних повноважень, у правовідносинах з адвокатом Косогором С. Ф., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , не здійснював публічно-владних управлінських функцій; у межах спірних правовідносин, пов`язаних із розглядом запиту адвоката про надання інформації, Офіс Генерального прокурора не вчиняв і не міг вчиняти дії або приймати рішення, які б обмежували права Косогора С. Ф. чи ОСОБА_1 або встановлювали для них обов`язки та суперечили вимогам параграфу 3 глави 3 КПК України. З огляду на зміст правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі, та заявлених позовних вимог, оскарження дій Офісу Генерального прокурора, що не пов`язані зі сферою управлінської діяльності, має відбуватися в рамках кримінального провадження, що виключає можливість розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства. Отже суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України. Покладені в обґрунтування апеляційної скарги аргументи щодо порушення з боку суду першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження. Посилання представника позивача на те, що в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022170020000343 від 19.05.2022 відносно, зокрема ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України; ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 433 Кримінального кодексу України, і на момент передачі зазначеного вище кримінального провадження до Ленінського районного суду м. Харкова захиснику обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокату Косогору Сергію Федоровичу не було надано інформацію з ЄРДР стосовно кримінальних проваджень, зазначених у позовній заяві, не спростовує висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для закриття провадження у цій справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України з огляду на зміст правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі, та заявлених позовних вимог, оскільки оскарження дій Офісу Генерального прокурора, що не пов`язані зі сферою управлінської діяльності, має відбуватися в рамках кримінального провадження, що виключає можливість розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства. Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За приписами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 по справі № 520/11289/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін