LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824752/1360/23

від 21.06.2023 ·

справа № 752/1360/23 головуючий у суді І інстанції Бондаренко Г.В. провадження № 33/824/1582/2023 головуючий суддя Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 21 червня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мостової Г.І., за участю секретаря Сердюк К.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - в с т а н о в и в : Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп. При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 15 грудня 2022 року о 13 год. 50 хв. в місті Києві по вул. Промисловій, 1 керував транспортним засобом марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі по тексту - ПДР), тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що жодних ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 не було, а тому у працівників поліції були відсутні підстави пропонувати йому пройти медичний огляд для визначення стану сп`яніння. Склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 та зазначений у протоколі не відповідає диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а не у стані наркотичного сп`яніння. Протокол про адміністративне правопорушення складення без участі свідків. Акт огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не складався. Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Вовка Н.Р., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу додано: відеоматеріал відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 4 Розділу І Інструкції визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.. Ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак наркотичного сп`яніння, перелік яких визначений у пункті 4 розділу І Інструкції. Із переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі (17:56 хв. відеозапису), посилаючись на те, що напередодні його вже зупиняли працівники поліції та він проходив огляд на стан наркотичного сп`яніння, відносно нього вже був складений протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП та видане тимчасове посвідчення водія. При цьому, суд звертає увагу на те, що пропозиція поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння була неодноразовою і зрозумілою, а відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була очевидною, тобто такою, яка не викликала сумніву щодо її дійсності. Апеляційний суд зауважує, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не мають значення для висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 на запитання суду пояснив, що він має великий досвід водійського стажу. Отже, водій ОСОБА_1 має бути достовірно обізнаним про вимоги Правил дорожнього руху, оскільки проходив теоретичні та практичні навчання для підготовки до здачі екзаменів для отримання права на керування автомобілем, здав ці екзамени та отримав відповідне посвідчення. Крім того, оскільки ОСОБА_1 керує автомобілем на території України, тому є обізнаним у тому числі і стосовно положення пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно із встановленими норми закону держави Україна. У зв`язку з викладеним, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду через відсутність у нього знак наркотичного сп`яніння та не розумів можливих наслідків своєї відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а також проходив такий огляд напередодні, безпідставними, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи, зокрема відеозаписом, на якому зафіксовано як працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що наслідком його відмови буде складення протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - це правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.І. Мостова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»