Ухвала КГС ВС № 911/2859/21

УХВАЛА 26 червня 2023 року м. Київ cправа № 911/2859/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Губенко Н. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Березанська птахофабрика" на рішення Господарського суду Київської області у складі судді Яреми В. А. від 05.07.2022 на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Гаврилюк О. М., Алданова С. О., Ткаченко Б. О. від 12.04.2023 за позовом Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Березанська птахофабрика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реи Бровари" про розірвання договору та стягнення 168 000,00 грн, ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Агрофірма "Березанська птахофабрика" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реи Бровари" про розірвання договору № 06/18.09.2019 від 18.09.2019 про надання послуг екологічного характеру та стягнення 168 000,00 грн, які були перераховані у якості авансу. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.07.2022 у справі № 911/2859/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою від 12.04.2023 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2022 у справі № 911/2859/21. 02 червня 2023 року Приватне акціонерне товариство "Агрофірма "Березанська птахофабрика" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі № 911/2859/21. Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Березанська птахофабрика", Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті. Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Крім того, у разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Суд звертає увагу, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав і виключних випадків касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Поряд із цим у касаційній скарзі Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Березанська птахофабрика", окрім посилання на деякі постанови Верховного Суду, відсутнє зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав). Також, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Оскільки у даній справі позов поданий у 2021 році, для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 270,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року встановлений у розмірі 2 270,00 грн. З огляду на зазначене, за подання позовної заяви до Господарського суду Київської області судовий збір підлягав оплаті у сумі 4 790,00 грн, а саме: - 2 520,00 грн - за майнову вимогу (1,5% від 168 000,00 грн); - 2 270,00 грн - за одну немайнову вимогу (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року). Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Таким чином при зверненні з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі № 911/2859/21 судовий збір підлягав оплаті у сумі 9 580,00 грн, а саме 4 790,00 грн * 200%, де 4 790,00 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги. Однак до касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Березанська птахофабрика" не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду. Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). З огляду на викладене, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Березанська птахофабрика" залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом: - зазначення і належного обґрунтування виключного випадку (виключних випадків) касаційного оскарження судових рішень у справі № 911/2859/21, передбаченого частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України; - надання Суду доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі № 911/2859/21 у встановленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 9 580,00 грн. Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях вказані на офіційному сайті Верховного Суду за посиланням https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/: Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. У зв`язку із залишенням касаційної скарги без руху, Суд не розглядає заяву Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Березанська птахофабрика" про поновлення пропущеного строку для подачі касаційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі № 911/2859/21. Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Березанська птахофабрика" на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 у справі № 911/2859/21 залишити без руху.

2. Надати Приватному акціонерному товариству "Агрофірма "Березанська птахофабрика" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству "Агрофірма "Березанська птахофабрика", що якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко