Постанова Харківський апеляційний суд № 953/2959/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 953/2959/23 Номер провадження 22-ц/818/1174/23 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 червня 2023 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Супрун Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2023 року в складі судді Губської Я.В. у справі № 953/2959/23 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоплаченої частини разової грошової допомоги та відшкодування моральної шкоди,- В С Т А Н О В И В: У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоплаченої частини разової грошової допомоги та відшкодування моральної шкоди. Позов мотивовано тим, що в період проходження військової служби він отримав статус учасника бойових дій та йому було призначено щорічну грошову допомогу. Проте, розмір отриманої ним щорічної разової грошової допомоги в 2021 році не відповідає положенням частині 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». 09 вересня 2022 року листом Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на його заяву про виплату грошової допомоги від 22 лютого 2022 року повідомлено, що на вимогу Міністерства соціальної політики України у зв`язку із проведенням бойових дій у м. Харкові і Харківській області, паперовий та електронний вигляди виплат ветеранам було вилучено, що виключає можливість надати інформацію про отримання чи спростувати отримання грошової допомоги до 5 травня за 2021 року. Вважає, що відповідачем протиправно утримано частину разової грошової допомоги до 05 травня 2022 року у розмірі 7 354 грн (8845 грн- 1491 грн). Такими діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, розмір якої розраховано ним на підставі методики проф. ОСОБА_2 та становить 603 349,56 грн. Незаконні дії відповідача причинили значні душевні страждання. Порушено звичний ритм життя, він змушений докладати значних зусиль для захисту своїх прав, витрачати кошти на правову допомогу тощо, що призводить до нервових переживання. Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просив стягнути недоплачену частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в сумі 7354,00 грн. та грошову компенсацію завданої йому моральної шкоди, розмір якої оцінив у 603 349,56 грн. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2023 року у відкритті провадження за цим позовом ОСОБА_1 відмовлено. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідно до покладених завдань і функцій Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є суб`єктом владних повноважень у сфері нарахування та виплат грошової допомоги, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів. 16 травня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Острицький Андрій Олегович, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають усталеній практиці Верховного Суду, а саме висновкам, викладеним в постанові від 18 листопада 2021 року по справі № 200/6104/21, відповідно до яких, вимоги про відшкодування шкоди можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства за правилами, встановленими КАС України, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністю), рішеннями суб`єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою щодо вирішення публічно правового спору. У іншому випадку позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, з огляду на положення статей 2, 4, 16 ЦПК України, підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства Він просить стягнути недоплачену одноразову грошову в розмірі 7 354 грн. та відшкодувати спричинену моральну шкоду. Вимог щодо вирішення публічно-правового спору - визнання протиправними дій/бездіяльності Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат позивачем не заявлено, отже справа підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства місцевим судом. Відзив на апеляційну скаргу подано не було. Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 22 червня 2023 року, надіслані апеляційним судом на адреси учасників справи, отримано: ОСОБА_1 , його представником адвокатом Острицьким А.О., Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат 15 червня 2023 року (а.с. 41 - 43). В судове засідання апеляційного суду сторони учасники судового розгляду не з`явилися. Від представника позивача адвоката Острицького А.О. надійшла заява про слухання справи без участі позивача та його представника. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасника справи, явка якого у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України. Відповідно до статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За правилами пункту 1 частини 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністратив- них судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України). Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 КАС України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Тобто публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу. Відповідно до частини 1статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Згідно з частиною 1 статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у порядку ЦПК України, до Держави Україна в особі Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення з відповідача на його користь недоплаченої разової грошової допомоги та моральної шкоди. Як вбачається з позовної заяви, він просить стягнути недоплачену частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в сумі 7354,00 грн. та 603 349,56 грн. моральної шкоди. Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що відповідач неправомірно утримав вказані суми та виплатив йому кошти у розмірі меншому, ніж встановленому частиною 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». На його звернення вказані усунення не порушено, чим йому спричинено майнову шкоду та моральну шкоду, яка спричинена неправомірними діями відповідача. Отже, відповідачем у даній справі є держава в особі органу державної влади - суб`єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства. Аналогічний правовий висновок зроблено у судовому рішенні Верховного Суду 27 жовтня 2022 року у справі № 953/4327/22 (провадження № 61-10418ск22). З урахуванням вказаного суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки спір у даній справі є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Доводи ОСОБА_1 що позов не містить вимог про визнання бездіяльності протиправною, а тому справа має розглядатися в порядку цивільного судочинства є необґрунтованими, оскільки вирішенню питання про стягнення недоплаченої частини разової грошової допомоги передує оцінка правомірності дій органу державної влади, що свідчить про публічно правовий характер спору. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). За таких обставин, на підставі ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду, як постановлена з додержанням норм процесуального права, залишенню без змін. Згідно з частиною 1 статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, витрати по сплаті судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 22 червня 2023 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.В. Маміна В.Б. Яцина