Постанова 4855 № 761/34214/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 761/34214/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мальцев Д.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів: Василенка Я. М., Ганечко О. М., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Жеребко Андрія Віталійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Евакуатор-Сервіс", заступника директора Департаменту транспортної інфраструктури - начальника управління (інспекції) з паркування ДТІ КМДА Рахматулліна Дмитра Сергійовича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, Акту огляду і затримання транспортного засобу визнання протиправними дій щодо несвоєчасного надання відповіді на запит на публічну інформацію, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Жеребко Андрія Віталійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор-Сервіс», заступника директора Департаменту транспортної інфраструктури - начальника управління (інспекції) з паркування ДТІ КМДА Рахматулліна Дмитра Сергійовича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправними дії та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, акту огляду і затримання транспортного засобу. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2020 року дану справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для передачі даної справи на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки позивачем об`єднано в одній позовній заяві вимоги про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, які підсудні місцевому загальному суду як адміністративному та вимоги про визнання дій щодо ненадання відповіді на публічну інформацію протиправними, які підсудні окружному адміністративному суду. Надаючи правову оцінку встановленим змісту позовних вимог та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист Відповідно до п. 1, 7 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: - спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; - спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті. Пунктом 3 частини 1 статті 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на те, що підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стало незаконне, на його думку, притягнення до адміністративної відповідальності. Із змісту позовних вимог вбачається, що метою позивача є визнання протиправними дій відповідачів щодо притягнення його до адміністративної відповідальності та скасування постанови серії АС №0000009433 від 09.04.2020 в справі про адміністративне правопорушення і акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу №69 від 09.04.2020. В частині вимог позивача щодо визнання дій службової особи та Департаменту протиправними з відмови в наданні витребуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та несвоєчасної надання відповіді, то у позовних вимогах та змісту позовної заяви відсутнє посилання на вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», а такі вимоги фактично є похідними та спрямовані на належне встановлення обставин справи. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги про визнання дій щодо ненадання відповіді на публічну інформацію протиправними, які підсудні окружному адміністративному суду, ОСОБА_1 не заявлялись. Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції хибно встановив зміст позовних вимог та підстави позову, що призвело до прийняття спірної ухвали, яка підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому, судова колегія також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Белет проти Франції», відповідно до яких стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лиш фактичним, але й реальним. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 28 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Жеребко Андрія Віталійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Евакуатор-Сервіс", заступника директора Департаменту транспортної інфраструктури - начальника управління (інспекції) з паркування ДТІ КМДА Рахматулліна Дмитра Сергійовича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, Акту огляду і затримання транспортного засобу визнання протиправними дій щодо несвоєчасного надання відповіді на запит на публічну інформацію - задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко