Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2713/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/2713/23 Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 13.04.2023 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Бітова А.І. суддів - Лук`янчук О.В. - Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Кіровоградській області, третя особа ГУПФ України в Одеській області, про: - визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Кіровоградській області від 26 січня 2023 року №951140135848 про відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" на підставі заяви №97 від 20 січня 2023 року ОСОБА_1 , прийняте за результатом розгляду заяви від 20 січня 2023 року ОСОБА_1 до Відділу обслуговування громадян №1 (сервісного центру) ГУПФ України в Одеській області про призначення/переведення (перерахунок) пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ); - зобов`язання ГУПФ України в Одеській області з 20 січня 2023 року призначити/перевести (перерахувати), здійснити нарахування та виплату їй, ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, зазначеної в довідках ГУПФ України в Одеській області від 18 січня 2023 року 10-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих їй, ОСОБА_1 за формами, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року №180/30048. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що є особою з інвалідністю другої групи та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ №245460, виданою 21 серпня 2019 року Обласною медико-соціальною експертною комісією № 2, та пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (серії НОМЕР_2 ), виданим 02 жовтня 2019 року Пенсійним фондом України довічно, засвідчені належним чином копії яких додаються до позовної заяви. Позивач вказувала, що станом на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ "Про державну службу" (далі - Закон №889-VІІІ), тобто станом на 01 травня 2016 року, вона мала стаж державної служби більше двадцяти років, що підтверджується записами в її трудовій книжці НОМЕР_3 та частково, починаючи з 1998 року індивідуальними відомостями про неї, як застраховану особу, Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) станом на 30 січня 2023 року, засвідчена належним чином копія яких додається до позовної заяви. 20 січня 2023 року позивач звернулася до Відділу обслуговування громадян №1 (сервісного центру) ГУПФ України в Одеській області із заявою про призначення/переведення(перерахунок) пенсії по інвалідності відповідно до ч.9 ст. 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу", в якій повідомила про її звільнення з роботи (державної служби) та просила призначити/перевести (перерахувати) ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ. Рішенням ГУПФ України в Кіровоградській області від 26 січня 2023 року №951140135848 позивачу відмовлено в переведенні на пенсію відповідно до Закону №889-VІІІ на підставі заяви №97 від 20 січня 2023 року. Відповідачі позов не визнали, вказуючи, що відсутні правові підстав для перерахунку пенсії позивача, оскільки з моменту призначення пенсії останньому відбулась зміна законодавства, яке на час спірних правовідносин не передбачає проведення такого перерахунку. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Кіровоградській області, третя особа: ГУПФ України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ України в Кіровоградській області №951140135848 від 26 січня 2023 року про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ на підставі заяви №97 від 20 січня 2023 року. Зобов`язано ГУПФ України в Кіровоградській області змінити ОСОБА_1 вид пенсійного забезпечення із пенсії по інвалідності II групи відповідно до Закону №1058-IV на пенсію по інвалідності II групи відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, починаючи з дня звернення - з 20 січня 2023 року, у розмірі 60 відсотків заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу, премія, матеріальна допомога для оздоровлення) працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи позивача на державній службі. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. В апеляційній скарзі ГУПФ України в Кіровоградській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на сьогодні враховуючи всі норми діючі на момент звернення, а це 20 січня 2023 року правові підстави для проведення перерахунку шляхом переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №889-VІІІ відсутні. Так як діє Закон №889-VІІІ і регулює питання пенсійного забезпечення та норми якого передбачають, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до норм Закону. В свою чергу апелянт вказує, що пенсійне забезпечення державних службовців в період до 01 травня 2016 року було врегульоване зазначеними нормами Закону №3723-ХІІ. 10 грудня 2015 року прийнято Закон №889-VІІІ, який набув чинності 01 травня 2015 року. У зв`язку з набуттям чинності Закону №889-VІІІ, положення Закону №3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців. На сьогоднішній день Закон №889-VІІІ, який діє з 01 травня 2016 року не передбачає жодного перерахунку пенсії шляхом переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №889-VІІІ. Отже, Закон №889-VІІІ не містить положення про призначення пенсії по інвалідності та проведення перерахунку шляхом переведення на пенсію по інвалідності за цим законом. Пенсії по інвалідності призначається за нормами Закону, як передбачено ст. 90 Закону №889-VІІІ. Вимога позивача про проведення розрахунку пенсії з довідок від 18 січня 2023 року №10-Ф є безпідставною, так як довідка №10-ф - є довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Дана довідка видається за наявності 20 років стажу на посадах, віднесених категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, незалежно від факту роботи на державній службі станом на 01 травня 2016 року. Дана умова не дотримана позивачем, в зв`язку з чим це є ще однією підставою для відсутності права на переведення на пенсію по інвалідності державного службовця. У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу вказується, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому задоволенню не підлягають. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Кіровоградській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV. Щодо трудового стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу". Відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_3 : З 14 березня 1995 року прийнята на конкурсній основі на посаду інспектора І категорії, прийняла присягу державного службовця та їй присвоєно 15 ранг держслужбовця VII категорії. 09 грудня 1996 року переведена за конкурсом на посаду головного спеціаліста. 14 березня 1997 року присвоєно 14 ранг державного службовця. 14 березня 1999 року присвоєно 13 ранг державного службовця. 30 червня 2002 року звільнено з посади переводом до управління Пенсійного фонду України згідно ст. 36 п.5 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією відділу Пенсійного фонду України в управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі. 01 липня 2002 року призначена за конкурсом на посаду заступника начальника відділу надходження доходів - начальника відділення контрольно-економічної роботи, за по переводу. 01 січня 2005 року присвоєно 12 ранг державного службовця. 16 січня 2005 року переведена на посаду заступника начальника відділу надходження доходів. 01 січня 2007 року присвоєно 11 ранг державного службовця. 03 травня 2007 року призначена на посаду начальника відділу по контрольно-перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів. 21 лютого 2014 року переведена на посаду начальника відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи. 10 серпня 2015 року переведена на посаду начальника відділу платежів до пенсійної системи у зв`язку зі змінами в штатному розписі. 01 травня 2016 року присвоєно 6 ранг державного службовця. Згідно з записами №23-№30 ОСОБА_1 продовжувала працювати в органах Пенсійного фонду до 17 січня 2023 року та звільнена із займаної посади за власним бажанням відповідно до ч.1 ст. 36 Закону №3723-XII на підставі наказу ГУПФ України в Одеській області від 11 січня 2023 року №64-0. Щодо встановлення позивачу інвалідності судом встановлено наступне. 18 вересня 2013 року у період перебування на державній службі ОСОБА_1 за результатом первинного огляду була встановлена третя група інвалідності до 01 жовтня 2014 року, що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 10 ААВ №574380, виданою 18 вересня 2013 року Обласною медико-соціальною експертною комісією № 2, яка міститися у пенсійній справі. З 2013 року у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV у розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст. 27 і 28 цього Закону. 16 вересня 2014 року у період перебування на державній службі за результатом повторного огляду була встановлена/підтверджена третя група інвалідності до 01 жовтня 2016 року, що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 10 ААВ №739409, виданою 16 вересня 2014 року Обласною медико-соціальною експертною комісією №2, яка міститися у пенсійній справі. 28 вересня 2016 року у період перебування на державній службі позивачу за результатом повторної огляду була встановлена друга група інвалідності до 01 жовтня 2017 року, що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 10 ААВ №807185, виданою 28 вересня 2016 року Обласною медико-соціальною експертною комісією № 2, яка міститися у пенсійній справі. З 28 вересня 2016 року у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності була перерахована пенсія по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV у розмірі 90 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст. 27 і 28 цього Закону. 25 вересня 2017 року у період перебування на державній службі позивачу за результатом повторного огляду була встановлена/підтверджена друга група інвалідності до 01 жовтня 2019 року, що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААА №312389, виданою 25 вересня 2017 року Обласною медико-соціальною експертною комісією №2, яка міститися у пенсійній справі. 21 серпня 2019 року у період перебування на державній службі позивачу за результатом повторного огляду була встановлена/підтверджена друга група інвалідності безстроково, що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ №245460, виданою 21 серпня 2019 року Обласною медико-соціальною експертною комісією № 2, яка міститися у пенсійній справі. 20 січня 2023 року позивач звернулася до Відділу обслуговування громадян №1 (сервісного центру) ГУПФ України в Одеській області із заявою про призначення/переведення(перерахунок) пенсії по інвалідності відповідно до ч.9 ст. 37 Закону №3723-ХІІ, в якій повідомила про своє звільнення з роботи (державної служби) та просила призначити/перевести (перерахувати) їй, ОСОБА_1 , пенсію по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ. До поданої до Відділу обслуговування громадян №1 (сервісного центру) ГУПФ України в Одеській області заяви від 20 січня 2023 року були додані: трудова книжка НОМЕР_3 , довідки ГУПФ України в Одеській області від 18 січня 2023 року 10-Ф про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за формами, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року №180/30048. Рішення ГУПФ України в Кіровоградській області від 26 січня 2023 року №951140135848 відмовлено в переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ на підставі заяви №97 від 20 січня 2023 року ОСОБА_1 , та зазначено: "Пенсії по інвалідності призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як передбачено ст. 90 Закону №889-VІІІ. Враховуючи зазначене, гр. ОСОБА_1 , в частині заяви про переведення на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", відмовити." Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII. Суд першої інстанції зазначив, що врахування ГУПФ України в Кіровоградській області при розгляді заяви позивача від 20 січня 2023 року приписів ст. 90 Закону №889-VIII, у поєднанні з тим, що на момент звернення позивача про переведення на пенсію за нормами Закону №3723-ХІІ не втратила чинність норма вказаного закону, що гарантує право на призначення пенсії особам, які мають до 01 травня 2016 року більше 20 років стажу на посадах державної служби, є скасуванням її права, що порушує норму прямої дії - ст. 22 Конституції України, та суперечить вимогам ч.1 ст. 58 Конституції України, яким передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 ст.ст. 21, 22, 46 Конституції України ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, п.п.10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ "Про державну службу", ст.ст. 6, 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами ст.ст. 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно ст. 90 Закону №889-VІІІ, який набрав чинності з 01 травня 2016 року, встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно п.10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно п.8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Так, п.12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ визначено таке: "Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців". Отже, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно ч.1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 ст. 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Частиною 9 ст. 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV, особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч.10 ст. 37 Закону №3723-XII). Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч.12 ст. 37 Закону №3723-XII). Як вбачається з матеріалів справи, стаж позивача на державній службі становить понад 20 років і вона є інвалідом ІІ групи. Відтак, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 10 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, апеляційний суд вважає, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 25 березня 2021 року у справі №645/3044/17. Статтями 6, 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII визначено, що: - особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку; - пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності. З урахуванням вищенаведене колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що станом на 01 травня 2016 року ОСОБА_1 мала більше 20 років стажу державної служби, тому вона належить до кола осіб, що відповідають вимогам п.12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII та має право на призначення пенсії на підставі ст. 37 Закону №3724-ХІІ. Оскільки інвалідність позивача встановлена в період перебування на державній службі, а її загальний стаж та стаж державної служби є більшими за передбачені ч.9 ст. 37 Закону №3723-XII вимоги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності на підставі Закону №3723-XII, а рішення №951140135848 від 26 січня 2023 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви №97 від 20 січня 2023 року підлягає скасуванню. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 20 червня2023 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.