Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/6310/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2023 р. Справа № 480/6310/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2022, (головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета) по справі № 480/6310/22 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Сумській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 податковий борг загальною сумою 7 291,82 грн на реквізити: отримувач ГУК Сум.обл/Сумська СМТГ/11010500, р/р UА408999980333119341000018540, код отримувача 37970404. банк отримувача Казначейство України (ЕАГІ). МФО банка одержувача 899998, а саме: - з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код податку 11010500) в сумі 5 256, 01 грн; - з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код податку 11011001) у сумі 1 525,81 грн; - адміністративні штрафи та інші санкції (код податку 21081100) у сумі 510,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, який нею у добровільному порядку не сплачений, що стало підставою для звернення податкового органу до суду за його стягненням. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 у задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції помилково зазначено про передчасне звернення ГУ ДПС до суду за стягненням податкового боргу з ОСОБА_1 , оскільки не враховано, що податкова вимога направлялась боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення за її податковою адресою, яку вона зазначила при постановці на облік, проте до контролюючого органу повернувся конверт із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Звертає увагу, що відповідач не виконала свій обов`язок щодо інформування податкового органу про зміну своїх персональних даних, натомість у позивача відсутній обов`язок з`ясовувати причини невручення податкової вимоги чи вживати додаткових заходів щодо її вручення. З урахуванням наведеного, вважає, що сума заявленого до стягнення боргу є узгодженою та може бути стягнута в судовому порядку. ОСОБА_1 (далі - відповідач) надала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просила залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що станом на 23.04.2020 за ОСОБА_1 обліковувався податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, військового збору та штрафних санкцій в загальному розмірі 7 291,82 грн, що підтверджується розрахунком податкової заборгованості, сформованим на підставі ІКПП ITC «Податковий блок» (а.с. 6). Вказаний борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.03.2020 №0002783303, № 0002763303, № 0002773303 та №0002793303, які були направлені на податкову адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), проте повернуті поштовим відділенням із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 9-12). У зв`язку з несплатою боржником заборгованості, податковий орган виніс податкову вимогу форми «Ф» № 55556-54 від 03.06.2020, яку направив відповідачу рекомендованим листом на адресу: АДРЕСА_2 , який повернувся відправнику з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання». (а.с. 5а) . У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу у розмірі 7 291,82 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкова вимога не направлялась за адресою фактичного місцезнаходження ОСОБА_1 та відповідно відповідачу не вручались, отже позивачем не дотримана процедура звернення до суду зі стягненням податкового боргу. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. За приписами пп. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Пунктами 42.2, 42.3, 42,5 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язана визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси. За правилами п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. (п. 95.2 ст. 95 ПК України). Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Отже, факт узгодження грошового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. Судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг в загальному розмірі 7 291,82 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.03.2020 №0002783303, № 0002763303, № 0002773303 та №0002793303, які є чинними, доказів їх оскарження в судовому порядку матеріали справи не містять і судом не встановлено. Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені на податкову адресу відповідача: АДРЕСА_1 , проте повернулись позивачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 10). Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що податкові повідомлення - рішення вважались врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, а тому із закінченням терміну сплати грошових зобов`язань, така сума набула статусу податкового боргу. 03.06.2020 ГУ ДПС у Сумській області сформовано податкову вимогу № 55556-54 відносно ОСОБА_1 про необхідність сплати податкового боргу в сумі 7 291,82 грн, яку направлено на адресу: АДРЕСА_2 . Разом з тим, поштове відправлення повернулось позивачу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 5а). Суд першої інстанції правильно зазначив, що податковою адресою відповідача є АДРЕСА_1 , тоді як податкова вимога направлена їй за іншою адресою. Доводи апелянта, що адреса, на яку була направлена податкова вимога є податковою адресою ОСОБА_1 , вказаною нею при постановці на облік спростовуються наявним в матеріалах справи витягом з реєстраційної картки платника податків системи «Податковий блок» від 16.11.2022, наданим ГУ ДПС у Сумській області, в якому адресою відповідача є АДРЕСА_1 (а.с. 61). Наданий апелянтом суду апеляційної інстанції витяг з реєстраційної картки платника податків ОСОБА_1 станом на 27.12.2022 колегія суддів вважає таким, що не підтверджує що станом на червень 2020 р. адресою платника податку була АДРЕСА_2 , оскільки датований в часі пізніше за вищенаведений витяг. Суд першої інстанції вірно зауважив, що податкові повідомлення рішення від 12.03.2020, на підставі яких у ОСОБА_1 виник податковий борг також направлялись на адресу АДРЕСА_1 , що свідчить про обізнаність податкового органу про належну адресу відповідача. Крім того, суд першої інстанції врахував довідку Відділу реєстрації місця проживання управління "ЦНАП у м. Суми" від 03.10.2022, в якій зазначено, що з 22.10.1999 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 30). Натомість, доказів зміни відповідачем податкової адреси станом на день направлення податкової вимоги, позивач ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надав. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкова вимога від 03.06.2020 направлена контролюючим органом із порушенням наведених законодавчих норм та не може вважатися надісланою (врученою) відповідачу, що, відповідно, виключає підстави для задоволення позову про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу. При ухваленні постанови колегія суддів врахувала висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 липня 2022 року у справі № 2340/4232/18. Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 826/17798/18, від 23.09.2021 у справі № 640/8096/19 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судові рішення у цих справах ухвалені за інших фактичних обставин справи. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 по справі № 480/6310/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова