Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/3934/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3934/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 13 червня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління пенсійного фонду в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не оформлення всіх необхідних документів про призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах ОСОБА_1 та не направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області; - зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області всі необхідні документи з поданням для призначення ОСОБА_1 пенсію за вислугою років на пільгових умовах на підставі вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членами їх сімей" з моменту, коли Позивач набув право на пенсію, тобто з дня звільнення з поліції 7 травня 2018 року. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, проте відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідних 24 календарних років вислуги. Позивач вважає таку відмову противною, тому звернувся з позовом до суду. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року позов задоволено частково. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, апелянт зазначив, позивач не мав достатньої вислуги, тому у задоволені заяви було відмовлено. 29 травня 2023 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від позивача у якому він заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 15.08.1997 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ МВС України, а з 07.11.2015 по 07.05.2018 в Національній поліції України, про що свідчить послужний список позивача та не заперечується відповідачем. Наказом відповідача від 07.05.2018 № 128 о/с «По особовому складу» позивача звільнено з посади слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). В наказі про звільнення зазначено, що вислуга позивача на день звільнення зі служби у календарному обчисленні складає 20 років 08 місяців 22 дні, а у пільговому 25 років 09 місяців 03 дні. 27.01.2023 року позивач вважаючи, що мав право на пенсію згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 звернувся до відповідача з заявою про підготовку та направлення до органів Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років . Листом від 08.02.2023 № 49/5-С позивача було повідомлено, що він не має права на пенсію, оскільки вислуга років на день звільнення складала 20 років 08 місяців 03 дні, замість необхідних 24 років. Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Загальні умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України врегульовано Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII). Відповідно до приписів пункту «б» статті 1 Закону України № 2262-XII право на пенсійне забезпечення мають, в тому числі, звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту. Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом до вислуги років для призначення пенсії зараховується служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду (пункт «б» частини 1 статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»). Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (частина 1статті 2 зазначеного Закону України). Згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям: надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині 3 статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: - по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; - з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; - з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; - з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; - з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; - з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; - з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; - з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; - з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; - з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; - з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону. Відповідно до витягу з наказу від 07.05.2018 №128 о/с, станом на день звільнення вислуга років позивача в календарному обчисленні становила 20 років 08 місяців 22 дні, що відповідно до статті 12 Закону України № 2262-XII є недостатнім для призначення пенсії за вислугою років на думку відповідача. Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови КМУ №393 від 17.07.1992 року до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці-час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Статтею 17 Закону № 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України. Законом № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах. Основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою №

393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Наведена правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, якою суд відступив від правових висновків, раніше викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 та підтримав правові висновки, викладені у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 750/9775/16-а. Щодо відмови відповідача у підготовці документів для направлення їх до органів Пенсійного фонду України колегія суддів зазначає наступне. Згідно із пунктом 1 Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-XII , а особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи). Відповідно до пункту 12 Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Керуючись вказаними вище положеннями Порядку, для вирішення питання щодо призначення чи відмови у призначенні пенсії відповідно до Закону України 2262-XII до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області мають надійти документи від уповноваженого органу (роботодавця). Відповідно до п. 14 Порядку № 3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 3). Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4). Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії (п. 17 Порядку № 3-1). За таких обставин, отримавши заяву позивача про підготовку документів для призначення пенсії, Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області в межах своїх повноважень мало лише підготувати такі документи та направити їх до Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області для вирішення питання про призначення/відмови у призначенні пенсії, а не вирішувати питання щодо наявності чи відсутності необхідної для призначення пенсії вислуги років позивача. Колегія суддів зауважує, що питання щодо наявності чи відсутності необхідної для призначення пенсії вислуги років знаходиться поза межами повноважень Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, надаючи відповідь про відмову у підготовці документів для призначення пенсії, діяло не у спосіб, передбачений законодавством України та з перевищенням делегованих йому повноважень, відтак бездіяльність Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо не оформлення необхідних документів для призначення пенсії позивачу є протиправною. Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення в частині позовних вимог щодо зобов`язання Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області оформити документи про призначення пенсії з дня звільнення позивача, а саме з 07 травня 2018 року, не підлягає до задоволення, оскільки питання дати призначення пенсії повинне вирішуватись виключно органами Пенсійного фонду (та його структурними підрозділами), які наділені повноваженнями щодо призначення/відмови у призначенні пенсії. Згідно з положеннями статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З урахуванням висновків викладених вище колегія суддів приходить до висновку, що позивач довів позовні вимоги, а відповідач не обґрунтував правомірність дій щодо відмови в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області всіх необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для їх часткового задоволення. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.