Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/486/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/486/23 Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г., повний текст судового рішення складено 10.03.2023, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Бітова А.І., Градовського Ю.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі № 400/486/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: У січні 2023 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки (відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці для перерахунку його пенсії, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 для перерахунку його пенсії з 01.02.2022; зобов`язати відповідача підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022. В обґрунтування позову, зокрема посилаючись на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 вказав, що має право на перерахунок пенсії починаючи з 01.02.2022, оскільки виникли підстави для такого перерахунку з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (а не на 01.01.2018р., як вважає відповідач) на відповідний тарифний коефіцієнт, відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, Відповідач проти задоволення позову заперечував, мотивуючи відсутністю підстав для видачі оновленої довідки. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю, та стягнуто судовий збір. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано на вказане судове рішення апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач зазначає про відсутність у відповідача підстав для видачі оновленої довідки позивачу про розмір його грошового забезпечення визначеного станом на 01.01.2022р., оскільки з 01.03.2018р. та 05.03.2019р. рішення про збільшення розмірів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців Урядом не встановлено. Апелянт також наголошує, що відповідно до вимог чинного законодавства, починаючи з 01 березня 2018 року і по теперішній час, прожитковий мінімум визначений станом на 1 березня 2018 року є розрахунковою величиною для обрахунку грошового забезпечення військовослужбовців. 01.05.2023р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи на хибність доводів апелянта просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін зокрема з тих підстав, що апеляційна скарга не містить жодного доводу у спростування висновків суду першої інстанції про задоволення позову. За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ). 01.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із зверненням щодо здійснення перерахунку розміру грошового забезпечення заявника, за результатами якого підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт з включенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022. Листом від 26.12.2022 № 9/1/4224 відповідач відмовив у задоволення вищевказаного звернення. Відмову відповідач аргументував тим, що він немає законних підстав для складання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованим шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 Постанови № 704, оскільки пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції від 24.07.2021) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови №

704. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі Закон № 2262-ХІІ). Виходячи з приписів ч.3, ч.18 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні основні та додаткові види грошового забезпечення. У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Суд першої інстанції вірно зазначив, що у цій справі спір стосується питання наявності підстав для складення відповідачем довідки з визначенням складових грошового забезпечення з якого здійснюється перерахунок пенсії, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (в даному випадку станом на 01.01.2022р.), а не на 1 січня 2018р., задля отримання в подальшому перерахунку пенсії відповідно до такої довідки. При цьому, саме на відповідача покладено функції зі складання відповідної довідки. Як визначено ч.ч. 2, 4 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. 30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018р. Вказаною постановою, зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу. Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату її прийняття та до 24.02.2018р.) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. 21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (Постанова №103). Пунктом 6 постанови №103 було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704, пункт 4 цієї Постанови визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». За вказаного, суд першої інстанції вірно вказав у своєму рішенні, що п.4 Постанови №704 є чинним у редакції без урахування змін, що вносились до нього Постановою №103, про що вірно вказав суд першої інстанції у своєму рішенні. Відтак, з 29.01.2020р. розрахунковою величиною для визначення окладів є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня саме відповідного календарного року, а не на 1 січня 2018р. В контексті надання оцінки доводам апелянта, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 року по справі №826/9052/18 було викладено висновки про необхідність зобов`язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», що додатково свідчить про неможливість застосування п. 4 Постанови № 704 в редакції Постанови №

103. Слід також зазначити, що згідно ст.6 Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Згідно з приписами ч. 2 ст. 92 Конституції України, виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3). Суд першої інстанції вірно врахував до спірних правовідносин правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.08.2022 по справа № 440/6017/21, у постанові від 12.09.2022 по справі № 500/1813/21, згідно якого, прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01.01.2018 підлягав врахуванню у цілях обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців за 2018 - 2019 роки. Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. У свою чергу, починаючи з 01.01.2020р., з набранням чинності ЗУ Про Державний бюджет України на 2020 рік, таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020 рік відповідно, не містив. Так само і в ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" №1082-IX відсутні такі застереження щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2022 рік відповідно. Отже, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. З урахуванням наведеного, враховуючи приписи ч.3 ст. 7 КАС України, а також зважаючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, колегія суддів вважає ґрунтовним висновок суду першої інстанції стосовно того, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 294-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного суду, викладеними зокрема в постановах від 14.09.2022 року у справі № 500/1886/21, від 19.10.2022 року у справі № 400/6214/21, тощо. Апеляційний суд також враховує, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: станом на 01 січня 2018 року встановлений в розмірі 1762,00 грн. (стаття 7 Закону України від 07.12.2017 року № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік"); станом на 01 січня 2022 року встановлений у розмірі 2481,00 грн. (стаття 7 Закону України від 2 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022рік»). З наведено слідує, що внаслідок зростання кожного року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року є меншим, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2022 року. З огляду на викладене, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №1082-ІХ, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір основних та додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). При цьому, встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним званням), на що суд першої інстанції ґрунтовно звернув увагу у своєму рішенні. Відтак, з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2022, порівняно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2018 рік, який (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) в свою чергу є основною складовою для визначення розміру посадового окладу, у позивача є право на перерахунок пенсії передбачене ст.63 Закону №2262-XII та, відповідно, на отримання довідки встановленого зразка від Адміністрації Державної прикордонної служби України для подальшого здійснення такого перерахунку пенсійним органом, що спростовує відповідні доводи апелянта. Також, в контексті надання оцінки доводам апелянта, апеляційний суд також звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у Постанові від 9 червня 2022 року по справі №520/2098/19, де зазначено, що Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в разі коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розміру й видів складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для такого перерахунку до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідним категоріям військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов`язку вчиняти дії, спрямовані на видачу довідки для проведення перерахунку пенсії. Відмова відповідача в наданні оновленої довідки та, як наслідок, відмова пенсійного органу у проведенні позивачу перерахунку пенсії порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Саме про наявність правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, вказував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїх постановах від 11.02.2021 року по справам № 240/11952/19, № 200/3757/20-а та № 200/3774/20-а. За вказаного, оскаржувана у даній справі відмова відповідача у наданні оновленої довідки є протиправною. В свою чергу, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1), виходячи із системного аналізу приписів якого слідує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ. Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача. Підсумовуючи викладене вище у сукупності, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність відмови Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 року, для перерахунку її пенсії з 01.02.2022р. із зобов`язанням відповідача підготувати та надати до органу ПФУ відповідну оновлену довідку. Викладене вище також узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 04.04.2023 року у справі №120/5264/22, про врахування яких зазначав позивач у поданій до апеляційного суду заяві вхід.№9191/23 від 26.04.2023р. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що виготовлення оновленої довідки позивача в даному випадку можливе тільки після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та надходження списків від Головного управління Пенсійного фонду України, колегія суддів відхиляє, оскільки такі також спростовуються наведеним вище. Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, на висновки суду першої інстанції по суті позовних вимог не впливають, не свідчать про неправильне вирішення справи судом першої інстанції. Рішення суду першої інстанції, з огляду на викладене вище, відповідає вимогам ст.242 КАС України. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак враховуючи положення ч.1 ст.315, ст.316 КАС України колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі № 400/486/23 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Т.М. Танасогло Судді А.І. Бітов Ю.М. Градовський