Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 547/106/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Харченко В.Ф. 13 червня 2023 р.Справа № 547/106/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. , за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на рішення Семенівського районного суду Полтавської області суду від 03 квітня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, лейтенанта поліції Клименка Дмитра Сергійовича, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - В с т а н о в и в: 15.02.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить: - визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАД № 353580, від 05.02.2023 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції, лейтенантом поліції Клименком Д.С. (далі - поліцейський), та якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1321, ч. 3 ст. 121, ст. 36 КУпАП у виді штрафу 510 грн (далі - постанова); - справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП закрити. В обґрунтування вимог позивач зазначає, що він керуючи транспортним засобом в складі тягача MAN TGX 26.540, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом TAD CLASSIC 40-3, номерний знак НОМЕР_2 , 05.02.2023 року о 14 год. 15 хв. на 395 км автомобільної дороги М-03 Полтавської області був зупинений поліцейським, який Поліцейський не представився, не повідомив причину зупинки, чим порушив ч. 3 ст. 18 і ст. 35 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), та одразу повідомив позивачеві про вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 1312 КУпАП, за перевищення нормативних габаритів транспортного засобу, передбачених у п. 22.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР). Також, позивач зазначив, що спірною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121 і ч. 1 ст. 1321 КУпАП за те, що він керував транспортним засобом та здійснював перевезення великогабаритного вантажу без дозвільних документів, а також керував транспортним засобом, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3.б ПДР і ст. 35 Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі Закон № 3353-XII). Крім того, позивач зазначив, що він дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП вже після вручення йому копії спірної постанови. Притягнення відбулося поліцейським без відома та інформування про вчинення і розгляд відповідного правопорушення. Також, позивач зазначив, що відповідач: не вказав у спірній постанові фактичні габарити транспортного засобу з вантажем, що могло б надати підстави вважати наявність порушення нормативно встановлених параметрів; не надав жодних доказів дотримання процедури здійснення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, певному стаціонарному або пересувному пункті, проведення перевірки відповідності габаритів вантажу певним нормам зі складенням довідки або акту про результати здійснення контролю посадовими особами Укртрансбезпеки; не долучив доказів того, що він не мав документів щодо проходження щорічної перевірки технічного стану транспортного засобу. У відзиві на адміністративний позов відповідачі, не погоджуючись з вимогами ОСОБА_1 , зазначили, що позивач допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме: 05.02.2023 року о 14 год. 15 хв., на а/д М03, Київ-Харків-Довжанський, 395 км керував транспортним засобом MAN TGX 26.540, номерний знак НОМЕР_1 , у складі з напівпричепом TAD CLASSIC 40-3, номерний знак НОМЕР_2 , та здійснював перевезення великогабаритного вантажу без дозвільних документів, а також керував транспортним засобом, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги п. 22.5, п. 31.3.б ПДР, постанову Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року та ст. 35 Закону № 3353-XII. Щодо правопорушення за ч. 1 ст. 1321 КУпАП, відповідачі зазначили, що відповідно до п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги 4 м. (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах 4,35 м.), за довжиною 22 м. (для маршрутних транспортних засобів 25 м.), фактичну масу понад 38 т. (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах до 40 т; для контейнеровозів понад 44 т., на встановлених для них маршрутах до 46 т.), навантаження на одиночну вісь 11 т. (для автобусів, тролейбусів 11,5 т.), здвоєні осі 16 т., строєні 22 т. (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т., здвоєні осі 18 т., строєні 24 т.) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Учасники дорожнього руху повинні знати і неухильно виконувати правила. Перевезення великогабаритними транспортними засобами встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 «Про затвердження Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами». Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР. Отже, інспектор фактично здійснював перевірку наявності дозволу на рух, але виявивши порушення вимог законодавства, а саме відсутності такого дозволу, керуючись ст. 222, ч. 1 ст. 1321 КУпАП, притягнув порушника до відповідальності. Таким чином, є не доречним посилання на порушення вимог законодавства при здійсненні габаритного-вагового контролю, оскільки при документальній перевірці було встановлено порушення правил для проїзду великогабаритного транспорту (відсутність дозволу на рух), у зв`язку із чим прийнято рішення щодо притягнення водія до адміністративної відповідальності. Щодо правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП, відповідачі зазначили, що відповідно ст. 35 Закону № 3353-XII періодичність проходження обов`язкового технічного контролю для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тон і причепів до них визначено щороку. Пункт 31.3 "б" ПДР забороняє експлуатацію транспортних засобів, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Відповідно до бази даних Національної автоматизованої інформаційної системи ДДАІ МВС України, транспортний засіб напівпричіп TAD CLASSIC 40-3, номерний знак НОМЕР_2 , за типом є вантажним, а тому підлягає обов`язковому технічному контролю. На момент перевірки поліцейським напівпричіп не пройшов обов`язкового технічного контролю. Річний строк попереднього контролю скінчився 25.11.2022 року. Напівпричіп пройшов контроль лише 09.02.2023 року, тобто після виявлення поліцейським цього порушення. Також, відповідачі зазначили, що підставою для зупинки транспортного засобу стала перевірка документів у водія на пункті перепуску автомобілів на блокпості (в`їзд та виїзд транспортних засобів із м. Чутове у напрямку м. Полтава). Пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 1455 від 29.12.2021 року надає працівникові патрульної поліції право зупиняти транспортні засоби, які рухаються через блокпости і перевіряти документи в осіб, оглядати транспортні засоби тощо. Відповідно до ст. 40 Закону № 580-VIII поліцейський може використовувати спеціалізоване програмне забезпечення, за наслідками чого у цій справі, поліцейський отримав відомості з бази даних щодо типу транспортного засобу, яким керував позивач, а також про відсутність відомостей про чинний обов`язковий щорічний технічний контроль на час перевірки станом на 05.02.2023 року. Крім того, відповідачі зазначили, що позивача на місці розгляду справи було ознайомлено з усіма правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що також підтверджується підписом позивача у відповідній графі спірної постанови. Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області суду від 03.04.2023 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Так, судовим рішенням постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАД № 353580 від 05.02.2023 року, що винесена інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону УПП у Полтавській області ДПП, лейтенантом поліції Клименком Д.С., та якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1321, ч. 3 ст. 121, ст. 36 КУпАП у виді штрафу 510 грн скасовано і надіслано справу на новий розгляд до УПП у Полтавській області ДПП. У задоволенні позову у іншій частині відмовлено. Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань УПП у Полтавській області ДПП на користь позивача ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 429,44 грн. Висновок суду вмотивований тим, що доказом того, що транспортний засіб належить чи не належить до категорії великогабаритних є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансінспекції: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів. Натомість спірна постанова не посилається на спосіб визначення поліцейським 05.02.2023 року габаритних параметрів транспортного засобу, яким керував позивач. Також жодних актів, журналу тощо, що складений за участі посадових осіб Укртрансінспекції відповідач судові не надав. Також, суд зазначив, що із реєстраційної картки транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_2 , марка TAD CLASSIC 40-3, вбачається, що він є напівпричепом, маса без навантаження 16500. Останні два протоколи перевірки технічного стану створені 25.11.2021 року та 09.02.2023 року. Закон визначив щорічний обов`язковий технічний контроль для такого транспортного засобу. Станом на 05.02.2023 року, тобто на дату складення спірної постанови, вже сплив річний строк дії протоколу від 25.11.2021 року. Позивач не надав доказів існування будь-яких інших протоколів (результатів) обов`язкового технічного контролю напівпричепа окрім тих, які є у відповідній картці обліку. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач УПП в Полтавській області ДПП, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове судове рішення, яким залишити в силі постанову серії БАД № 353580 від 05.02.2023 року в ч. 3 ст. 121 КУпАП та накласти стягнення відповідно до санкції статті (340 грн.) В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції встановлено, що спірна постанова є законною і обґрунтованою за ч. 3 ст. 121 КУпАП, однак судом першої інстанції постанову серії БАД № 353580 від 05.02.2023 року скасовано повністю, як за ч. 1 ст. 1321 КУпАП так і за ч. 3 ст. 121 КУпАП, а справу направлено на новий розгляд до УПП в Полтавській області ДПП. Оскільки позивач вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 121 КУпАП, 05.02.2023 року, УПП в Полтавській області не має змоги провести новий розгляд та за результатами розгляду справи накласти стягнення, згідно санкції ч. 3 ст. 121 КУпАП, з огляду на те, що 05.04.2023 року спливає останній двомісячний термін накладення стягнення у відповідності до ст. 38 КУпАП. Отже, прийняте судом першої інстанції рішення призвело до залишення правопорушника без відповідальності. На час розгляду справи, відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи. За приписами ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1 ст. 268 КАС України). Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України). Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 317 КАС України слід частково скасувати, з наступних підстав. Як убачається із постанови серія БАД № 353580 від 05.02.2023 року, позивач ОСОБА_1 05.02.2023 року о 14 год. 15 хв. на автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський 395 км, керував транспортним засобом MAN TGХ 26.540, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки TAD CLASSIC 40-3, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та перевозив великогабаритний вантаж, а саме "Комбайн CLASS" шириною більше ніж 2,6 м, а саме 3,8 м, без відповідного узгодження з органами Національної поліції України, чим порушив п.п. 22.5 ПДР та Постанову КМУ № 230 від 18.01.2001 року так як підлягає обов`язковому технічному контролю, який своєчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3 «б» ПДР. Відповідно до ст. 36 КУпАП на позивача накладено штраф 510,00 грн за ч. 1 ст. 1321, ч. 3 ст. 121 КУпАП. Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до ст. 41 Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі № 3353-XII) регулюються ПДР України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Згідно ч. 5 ст. 14 Закону № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 22.5 ПДР встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м. (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м.), за висотою від поверхні дороги - 4 м. (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м.), за довжиною - 22 м. (для маршрутних транспортних засобів - 25 м.), фактичну масу понад 40 т. (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т.), здвоєні осі - 16 т., строєні - 22 т. (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т., здвоєні осі - 18 т., строєні - 24 т.) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Частиною 1 ст. 1321 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу, зокрема, на водіїв у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 гривень). Законом України від 29.06.2021 року № 1582-IX, що набрав чинності 01.10.2021 року ст. 132-1 КУпАП доповнено, зокрема, наступним: «Примітка. Дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні». Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС). Підпунктами 4, 7, 11 пункту 2, пунктами 3, 20 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879, передбачено, що: - габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; - місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю; - точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті; - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Щодо таких приписів Верховний Суд у постанові від 17.01.2019 року, справа № 539/655/17, провадження № К/9901/18264/18, вказав, що доказом того, що транспортний засіб належить чи не належить до категорії великогабаритних є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансінспекції: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів. Натомість спірна постанова не посилається на спосіб визначення поліцейським 05.02.2023 року габаритних параметрів транспортного засобу, яким керував позивач. Також жодних актів, журналу тощо, що складений за участі посадових осіб Укртрансінспекції відповідач судові не надав. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова в частині накладання на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою він підданий адміністративному стягненню на підставі ч. 1 ст. 1321 КУпАП відповідачем прийнята за відсутності належних доказів, що мають значення для прийняття рішення, а відтак підлягає скасуванню. При цьому, колегія суддів зазначає, що ст. 35 Закону № 3353-XII передбачено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища. Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них незалежно від строку експлуатації щороку. На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті. Забезпечення суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю бланками протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу, а також доступом до загальнодержавної бази даних про результати обов`язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюється на платній основі. Порядок забезпечення суб`єктів проведення обов`язкового технічного контролю бланками протоколів, доступом до зазначеної загальнодержавної бази даних та розмір плати за надання таких послуг встановлює Кабінет Міністрів України. Частиною 3 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.). Із реєстраційної картки транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_2 , марка TAD CLASSIC 40-3, вбачається, що він є напівпричепом, маса без навантаження 16500. Останні два протоколи перевірки технічного стану створені 25.11.2021 року та 09.02.2023 року (а.с. 45). Станом на дату складання спірної постанови (05.02.2023 року), вже сплив річний строк дії протоколу від 25.11.2021 року. Позивач не надав доказів існування будь-яких інших протоколів (результатів) обов`язкового технічного контролю напівпричепа окрім тих, які є у відповідній картці обліку. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність висновку поліцейського про використання позивачем транспортного засобу, який не пройшов обов`язкового технічного контролю, а, відтак, позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та останнього піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Статтею 36 КУпАП визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів , частина перша статті 132-1, (ч. 1 ст. 222 КУпАП). Приходячи до висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про скасування оскаржуваною позивачем постанови в повному обсязі та про надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу не визначив підстав, за яких новому розгляду підлягає постанова відповідача в частині обґрунтованого притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Колегія суддів також зазначає, що за загальним правилом об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, це зовнішній прояв суспільно-небезпечного посягання на об`єкт, що перебуває під охороною адміністративно-правових санкцій. Об`єктивну сторону складу утворюють ознаки, що характеризують зовнішній прояв проступку. Тобто це система передбачених нормою адміністративного права ознак, які характеризують зовнішній бік правопорушення. За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Оскільки відповідач судам першої та апеляційної інстанцій не надав доказів, на підтвердження власної компетенції щодо розгляду питання про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП (з урахуванням змін, внесених Законом України від 29.06.2021 року № 1582-IX), колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги в цій частині. При цьому, колегія суддів зауважує, що вимога про скасування судового рішення (в означеній частині) відповідачем не вмотивована, а судове рішення позивачем ОСОБА_1 в апеляційному порядку не оскаржено. Оскільки зазначені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Семенівського районного суду Полтавської області суду від 03 квітня 2023 року підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАД № 353580, від 05.02.2023 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції, лейтенантом поліції Клименком Д.С.), в частині, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП у виді штрафу 340 грн. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). На підставі наведеного, керуючись статтями 13, 23, 31, 268, 269, 286, 271, 272 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції задовольнити частково. Рішення Семенівського районного суду Полтавської області суду від 03 квітня 2023 року скасувати в частині задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАД № 353580, від 05.02.2023 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції, лейтенантом поліції Клименком Д.С., в частині, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн, з прийняттям нового судового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволені означеної вимоги. В іншій частині рішення Семенівського районного суду Полтавської області суду від 03 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило