Ухвала КЦС ВС № 2-3898/10

Ухвала Іменем України 30 травня 2023 року м. Київ справа № 2-3898/10 провадження № 61-6984ск23 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 травня 2023 року у складі суддів Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О. у справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про видачу дубліката виконавчого документа за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2023 року заяву виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. повернуто заявнику. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. подав апеляційну скаргу та клопотання про звільнення від сплати судового збору. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2023 року відмовлено приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору. 09 травня 2023 року через підсистему «Електронний суд» до Дніпровського апеляційного суду надійшло клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплату судового збору за подачу апеляційної скарги. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 травня 2023 року відмовлено приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2023 року вважати неподаною та повернуто. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2023 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів із моменту отримання копії ухвали, а саме для сплати судового збору. Оскільки приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги, враховуючи застосування коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору (429,44 грн), перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік (2022 рік), суд позбавлений можливості оцінити, який відсоток доходу скаржниці складає сума судового збору, яку належить сплатити за подання апеляційної скарги у цій справі.Тому клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає. Отже недоліки апеляційної скарги не було усунуто. Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. 11 травня 2023 року через підсистему «Електронний суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 травня 2023 року. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. просить скасувати ухвалу суду апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0, 03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку (підпункт 17.4 пункту 17 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України). Згідно пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (частина перша статті 136 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. З цих же підстав суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»). Конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі «Kreuz v. Poland» зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року; «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року). Отже апеляційний суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору в межах своїх дискреційних повноважень та з урахуванням встановлених обставин. Приватний виконавець Матвійчук Н. Є. не довела, що її фінансовий стан (в розумінні, наведеному в рішеннях ЄСПЛ в справах «Kniat v. Poland», «Єдамскі та Jedamski and Jedamska v. Poland») унеможливлює сплату судового збору. Тлумачення частини шостої, сьомої статті 357 ЦПК України, частини третьої статті 185 ЦПК України свідчить, що якщо недоліки апеляційної скарги не усунуті, у строк, встановлений судом, то апеляційна скарга повертається судом. Оскільки у встановлений ухвалою суду апеляційної інстанції від 09 травня 2023 року строк, вимоги суду заявником не виконані, а саме не сплачено судовий збір, апеляційний суд на підставі статей 185, 357 ЦПК України дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги. Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а касаційна скарга - необґрунтованою. Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 травня 2023 року у справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 2-3898/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Н. О. Антоненко М. М. Русинчук