Постанова 4813 № 2-3898/10

Номер провадження: 22-ц/813/690/22 Справа № 2-3898/10 Головуючий у першій інстанції Коваленко О.Б. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.10.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І., за участю секретаря Сидоренко А.О., розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа. Заявник ТОВ «Спектрум Ессетс» звернувся до суду про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого документу. Вказана заява вмотивована тим, що 07 жовтня 2010 року Київський районний суд міста Одеси ухвалив рішення по справі №.2-3898/10, яким позов ВАТ «Ерсте Банк» задовольнив у повному обсязі та солідарно стягнув з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 054 322 грн. 75 коп., а також витрати по сплаті судового збору. Під час перегляду заочного рішення суду апеляційним судом, 20.03.2012 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , було прийнято відмову ПАТ «Ерсте Банк» від позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а також відмову від позову в частині вимог до ОСОБА_1 про стягнення пені у розмірі 19 542,99 грн. Тієї ж дати, прийнято відмову ОСОБА_1 від своєї апеляційної скарги на заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 07.10.2010 року в частині вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 939 873,62 грн., та за відсотками 94 906, 14 грн. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою - закрито. Виходячи з цього, заочне рішення Київського районного суду міста Одеси №2-3898/10 було змінено з урахуванням ухвали Одеського апеляційного суду від 20 березня 2012 року. На виконання вказаного рішення суду, 29 листопада 2012 року Київським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист №2-3898/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» у розмірі 1 034 779, 76 грн. Даний виконавчий лист перебував на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби міста Одеси та 10.06.2016 року був повернутий стягувачу ПАТ «Фідобанк». 23 травня 2019 року ПАТ «Фідобанк», який є правонаступником ПАТ «Ерсте Банк», звернувся до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси з заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3898/10, про що свідчить копія заяви стягувача з відміткою органу ДВС . Однак, Другим Київським відділом державної виконавчої служби в місті Одесі у визначений строк ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження за відповідним виконавчим листом відкрито не було. Державний виконавець відділу Мазур В.В. 06.08.2019 року винесла повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.2, ч.4, ст 4 ЗУ «Про виконавче провадження». 01 листопада 2019 року державний виконавець Другого Київського ВДВС скасовує своє вищевказане повідомлення про повернення виконавчого листа стягувачу через «Помилку виконавця» та цієї ж дати виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржник звернувся до Київського районного суду міста Одеси зі скаргою на дії державного виконавця Мазур В.В. з вимогами скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2019 року за заявою стягувача від 23.05.2019 року. За результатами судового розгляду Київським районним судом постановлено ухвалу від 10.02.2020, якою скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця задоволено частково, скасовано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3898/10. Не погодившись з таким рішенням суду, ТОВ «Спектрум Ессетс», який є правонаступником ПАТ «Фідобанк» за виконавчим провадженням, подало апеляційну скаргу, у якій зазначало, що як діями органу ДВС, так і боржника, порушуються конституційні права Товариства як стягувача. Одеським апеляційним судом винесено постанову від 16 червня 2021 року, якою апеляційну скаргу ТОВ «Спектрум Ессетс» залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Заявник просить визнати поважними причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа №2-3898/10 від 29.11.2012 року, поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №2-3898/10 від 29.11.2012 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 034 779, 76 грн. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2021 року у задоволенні заяви ТОВ «Спектрум Ессетс» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа №2-3898/10 відмовлено. Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ТОВ «Спектрум Ессетс» просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблено помилкові висновки про відмову у задоволенні заяви. Сповіщення сторін. Про судове засідання, призначене на 05 жовтня 2022 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Повне судове рішення виготовлено 17 жовтня 2022 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із ст.12 ч. ч. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Згідно зі ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Оскільки у справі відсутні письмові докази, на які посилається заявник, суд першої інстанції обґрунтовано не вбачав підстав для задоволення заяви. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав. Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на таке. Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. На підставі матеріалів справи встановлено, що 29.11.2012р. виконавчий лист був виданий, а 10.06.2016р. був повернутий стягувачу ПАТ «Фідобанк». 23 травня 2019 року ПАТ «Фідобанк», який є правонаступником ПАТ «Ерсте Банк», звернувся до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси з заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3898/10, про що свідчить копія заяви стягувача з відміткою органу ДВС. Другим Київським відділом державної виконавчої служби в місті Одесі у визначений строк ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження за відповідним виконавчим листом відкрито не було. Державний виконавець відділу Мазур В.В. 06.08.2019 року винесла повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.2, ч.4, ст 4 ЗУ «Про виконавче провадження». 01 листопада 2019 року державний виконавець Другого Київського ВДВС скасовує своє вищевказане повідомлення про повернення виконавчого листа стягувачу через «Помилку виконавця» та цієї ж дати виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржник звернувся до Київського районного суду міста Одеси зі скаргою на дії державного виконавця Мазур В.В. з вимогами скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2019 року за заявою стягувача від 23.05.2019 року. За результатами судового розгляду Київським районним судом постановлено ухвалу від 10.02.2020р., якою скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця задоволено частково, скасовано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3898/10. Не погодившись з таким рішенням суду, ТОВ «Спектрум Ессетс, який є правонаступником ПАТ «Фідобанк» за виконавчим провадженням, подало апеляційну скаргу, у якій зазначало, що як діями органу ДВС, так і боржника, порушуються конституційні права Товариства як стягувача. Одеським апеляційним судом винесено постанову від 16 червня 2021 року, якою апеляційну скаргу ТОВ «Спектрум Ессетс» залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Посилання скаржника на те, що він вважав дії державного виконавця законними та обґрунтованими та не міг знати про незаконність таких дії щодо відкриття виконавчого провадження, є неспроможними. Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк. Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача. Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або не заінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування. Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа. Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті. Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Питання щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа вирішено судом першої інстанції по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 17 жовтня 2022 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: М.М. Драгомерецький А.І. Дришлюк