Постанова Одеський апеляційний суд № 515/525/23

Номер провадження: 22-ц/813/434/25 Справа № 515/525/23 Головуючий у першій інстанції Тимошенко С.В. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.04.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В. за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 08 травня 2023 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державних виконавців Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Історія справи, короткий зміст заявлених вимог У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державних виконавців, в якій просила поновити пропущений строк для подання скарги та визнати неправомірними дії державних виконавців Татарбунарського РВ ДВС у Білгород-Дністровсьому районі Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) Мологи І.М. та ОСОБА_2 в частині відкриття виконавчих проваджень ВП № 59394192 від 21.06.2019 р. та ВП № 62795906 від 13.08.2020 р. із відповідним скасуванням наслідків дій цих державних виконавців в рамках виконавчих проваджень. В обґрунтування скарги посилалася на те, що 15.03.2023 року від державного виконавця Татарбунарського ВДАВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області ПМУ Міністерства юстиції (м.Одеса) Мотуз І.М. отримала виклик на 16.03.2023 року, як боржник у виконавчому провадження. Цього ж дня вона від державного виконавця Мотуз І.М. дізналася про наявність відкритого виконавчого провадження № 62795906 від 13.08.2020 року за виконавчим листом № 515/1191/15-ц, виданого Татарбунарським районним судом Одеської області 12.09.2016 року про стягнення з нею боргу в розмірі 840944,75 грн. Жодних постанов про відкриття виконавчого провадження, постанов про накладення арешту вона не отримувала, а при ознайомленні 23.03.2023 року з матеріалами виконавчого провадження № 62795906 такі відомості, що їй відправлялися відповідні процесуальні документи та те, що вона їх отримувала, матеріали справи не містять. За заявою від 23.03.2023 року, щодо надання їй копії постанови про відкриття виконавчого провадження за 2019 рік, їй було направлено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59394192 від 21.06.2019 року за виконавчим листом № 515/1191/15-ц, виданим 12.09.2016 року про стягнення з неї заборгованості. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 24.08.2017 року. Ухвалами Татарбунарського районного суду Одеської області від 15.02.2019 року та від 16.08.2019 року у справі № 515/1191/15-ц заяви АТ КБ «ПриватБанка» про видачу дубліката та поновлення строку виконавчого листа до виконання по цивільній справ за позовом ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишені без розгляду. Ухвали набрала законної сили 05.03.2019 р. та 08.09.2019 р. Проте, 21.06.2019 р. державним виконавцем Мологою І.М. в порушення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання прийнято постанову № 59394192 про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним листом. 24.01.2020 р. стягувачу на підставі п.2 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий лист. Також державним виконавцем пропущений строк пред`явлення виконавчого документа до виконання стягувачу судом строк не поновлено, а тому відсутні підстави щодо відкриття провадження за виконавчим листом № 515/1191/ 15-ц, строк пред`явлення якого закінчився 24.08.2017 р. У зв`язку з вищевикладеним, права заявниці порушені та підлягають захисту судом. Щодо строків оскарження рішення державного виконавця посилалася на те, що оскаржувані процесуальні документи отримала лише 15.03 та 30.03.2023 року, тому вважає, що такий строк має бути поновлений судом. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 08 травня 2023 року скаргу ОСОБА_1 на дії державних виконавців Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задоволено. Визнано поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до Татарбунарського районного суду Одеської області із скаргою про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мологи Ірини Михайлівни про відкриття виконавчого провадження № 59394192 від 21.06. 2019 р. та поновити строк на її оскарження. Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мологи І.М. про відкриття виконавчого провадження № 59394192 від 21.06.2019 р. із відповідним скасуванням наслідків дій державного виконавця в рамках виконавчого провадження. Визнано поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до Татарбунарського районного суду Одеської області із скаргою про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Пєркової Людмили Володимирівни про відкриття виконавчого провадження № 62795906 від 13.08.2020 р. поважною та поновити строк на її оскарження. Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця Татарбунарського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Пєркової Л.В. про відкриття виконавчого провадження № 62795906 від 13.08.2020 р. із відповідним скасуванням наслідків дій державного виконавця в рамках виконавчого провадження. Стягнуто з Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 34890594, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп. Ухвала суду вмотивована тим, що стороною скаржника доведено, що строк подання скарги пропущений з поважних причин, оскільки відсутні докази про своєчасне повідомлення боржника про відкриття виконавчих проваджень та отримання нею цих повідомлень, а у судовому засіданні встановлено, що боржнику стало відомо про оспорювані постанови про відкриття виконавчого провадження 23.03.2023 року, в той же день вона отримала їх копії. На підтвердження правомірності винесення спірних постанов про відкриття виконавчих проваджень № 59394192 від 21.06.2029 р. та № 62795905 від 13.08.2020 року державним виконавцем не надано будь-яких доводів, які б спростовували доводи боржника про закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, тому скарга підлягає задоволенню, а постанови державних виконавців скасуванню. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Татарбунарський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі державного виконавця Мотуз І.М. звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять оскаржувану ухвалу скасувати, та відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 в повному обсязі. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 були пропущені всі можливі строки встановлені згідно п. 5, ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» для оскарження постанов про відкриття виконавчих проваджень, а навмисно ігноровано отримання кореспонденції від Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не є підставою для зупинення дій та скасування винесених постанов державних виконавців по виконавчим провадженням № 59394192 від 21.06.2019 року та № 62795906 від 13.08.2020 року. Наголошується, що районним судом не був прийнятий до уваги наданий Татарбунарським відділом державної виконавчої служби у Білгород -Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перелік доказової бази, а саме копії замовних листів на адресу боржниці, в яких направлялись постанови про відкриття виконавчих проваджень, постанови про стягнення витрат та виконавчого збору по провадженням № 59394192 від 21.06.2019 року та № 62795906 від 13.08.2020 року. Також звертається увага на те, що в судовому засіданні, яке відбулося 05.05.2023 року, державним виконавцем були надані до розгляду на прохання суду оригінали виконавчих проваджень, де були присутні всі повідомлення про направлення постанов державних виконавців за весь період перебування на виконанні виконавчих проваджень замовною та простою поштою. Також, в скарзі звертається увага на те, що ОСОБА_1 неодноразово з`являлася до Відділу виконавчої служби та в усному порядку була проінформована державним виконавцем, щодо ходу виконання виконавчого провадження, про що складено акт державного виконавця від 06.06.2022 року, таким чином ОСОБА_1 було відомо про відкриті стосовно неї виконавчі провадження. ОСОБА_1 почала ознайомлюватись та витребувати матеріали виконавчого провадження № 62795906 та виконавчого провадження № 59394192 вже після того, як їй стало відомо від державного виконавця про те, що готується до продажу через ДП «СЕТАМ» її майно на погашення боргу перед ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно виконавчого листа № 515/1191/15-ц від 12.09.2016 року виданого Татарбунарським районним судом Одеської області, а саме квартира, що належить їй на праві приватної власності, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо відзиву на апеляційну скаргу Ознайомившись з апеляційною скаргою виконавчої служби, представник ОСОБА_1 адвокат Ковпак О.В. подав на неї відзив, в якому зазначено, що при ухваленні судового рішення суд першої інстанції у повному обсязі дотримався вимог норм матеріального процесуального права, а тому виніс законне та обґрунтоване рішення, просить виконавчій службі відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. У відзиві наголошується, що жодних постанов про відкриття виконавчого провадження, постанов про накладення арешту ОСОБА_1 не отримувала, а при ознайомленні 23.03.2023 року з матеріалами виконавчого провадження № 62795906, відомостей, що ОСОБА_1 відправлялись відповідні процесуальні документи та те, що вона їх отримувала матеріали справи не містили. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Скаржниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Ковпак О.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги виконавчої служби, просили оскаржувану ухвалу залишити без змін. Від представника Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) О. Чеботар надійшла заява про розгляд справи без участі виконавчої служби. На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16. Фактичні обставини справи, встановлені судом 12.09.2016 року Татарбунарським районним судом Одеської області видано виконавчий лист № 515/1191/15-ц на виконання рішення у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Відповідно до ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 лютого 2019 року заяву АТ КБ «ПриватБанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дублікату залишено без задоволення. Ухвала набрала чинності 03. 03.2019 року. Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 16.08.2019 року заяву представника ПАТ «ПриватБанк» про видачу дублікату та поновлення строку виконавчого документу № 515/1191/15-ц залишено без розгляду. 21.06.2019 року постановою державного виконавця Татарбунарського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мологою І.М. відкрито виконавче провадження № 59394192 на підставі виконавчого листа № 1515/1191/15-ц, виданого 12.09. 2016 р. Татарбунарським районним судом Одеської області, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 840944,85 грн. 13.08.2020 року постановою державного виконавця Татарбунарського відділу ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Пєрковою Л.В. відкрито виконавче провадження № 62795906 на підставі виконавчого листа № 1515/1191/15-ц виданий 12.09.2016 року Татарбунарським районним судом Одеської області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ № КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 840944,85 грн. З копії супровідного листа про направлення ОСОБА_1 , ПАТ КБ «ПриватБанк» постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.08.2020 року, винесену при примусову виконанні, виконавчий лист № 515/1191/15-ц від 12.09.2016 року, вбачається, що 15.03.2023 року ОСОБА_1 отримана постанова про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до заяви ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, яка датована 15.03.2023 роком, остання ознайомилась з матеріалами 23.03.2023 року. З копії акту державного виконавця від 06.06.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 була надана інформація, щодо ходу виконавчого провадження №62795906. Станом на 06.06.2022 року ОСОБА_1 пояснила, що у неї відсутні кошти для погашення боргу перед ПАТ КБ «ПриватБанк». Рух справи 26.05.2023 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 08 травня 2023 року, у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державних виконавців Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 26.05.2023 року, по даній справі визначено склад суду, а саме: головуючий суддя: Базіль Л.В., судді учасники колегії: Воронцова Лариса Петрівна, Склярська Ірина Володимирівна. Рішенням Вищої ради правосуддя № 567/0/15-23 від 30 травня 2023 року достроково закінчено відрядження судді Херсонського апеляційного суду Базіль Л.В. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 09.06.2023 року, головуючим по справі обрано суддю Карташова О.Ю. Відповідно до розпорядження № 6200 від 21.06.2023 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, оскільки судді Воронцова Л.П. та Склярська І.В. на виконання рішення Вищої ради правосуддя відраховані зі штату суддів Одеського апеляційного суду. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2023 року, до складу учасників колегії по справі визначено суддів: Стахову Н.В., Коновалову В.А. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.07.2023 року за апеляційною скаргою виконавчої служби відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.08.2023 року підготовка справи до судового розгляду в апеляційній інстанції вважається закінченою, справу призначено до розгляду. Рішенням Вищої ради правосуддя № 2518/0/15-24 від 20.08.2024 року суддю Стахову Н.В. звільнено, у зв`язку з поданням заяви про відставку. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 року суддю Стахову Н.В. замінено на суддю Кострицького В.В.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291 Конституції України). Відповідно до змісту ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси. Також, із практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що - «...право на суд, захищене статтею 6 [Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод], було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" ( 980_079 ) (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" ( 980_075 ) (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V)» (цитата п. 51 Рішення ЄСПЛ Юрій Миколайович Іванов проти України від 15.10.2009 року Заява N 40450/04. Крім цього, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання скарги. Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» пропущено строк пред`явлення виконавчого листа, виданого Татарбунарським районним судом Одеської області на виконання рішення цього суду від 12.09.2016 року, а тому наявні підстави для визнання незаконними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження із відповідним скасуванням наслідків дій державного виконавця в рамках виконавчих проваджень № 59394192 від 21.06.2019 року та № 62795906 від 13.08.2020 року. Проте, такий висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Татарбунарського районного суду Одеської області у справі № 515/1191/15-ц 12.06.2016 року було видано виконавчий лист та за яким відкрито виконавче провадження № 59394192. 24.01.2020 року виконавче провадження № 59394192 завершено та виконавчий документ повернуто на адресу стягувача. 12.08.2020 року АТ КБ «Приват Банк» звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 515/1191/15-ц від 12.09.2016 року, і відповідно до вимог ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 13.08.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62795906 та постанову про стягнення виконавчого збору, витрат. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року, який був чинним на час видачі виконавчого листа і пред`явлення його до виконання, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року). 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень якого встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. За змістом ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, слід прийти до висновку, що, пред`явивши виконавчий лист до виконання, стягувач вчинив дії, які дають підставу для висновку, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання було перервано. Таким чином, виходячи з вищезазначених положень Закону, пред`являючи 21.06.2019 та 12.08.2020 року виконавчі листи до виконання банком не було пропущено строк пред`явлення їх до виконання. Враховуючи наведене, дії Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо винесення постанови від 21.06.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 59394192 та постанови від 12.08.2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 62795906 відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», тому вимоги скарги про визнання неправомірною та скасування вказаної постанови, незаконність якої скаржник обґрунтовувала пропуском строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, задоволенню не підлягають. Суд першої інстанції зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про задоволення скарги ОСОБА_1 . З огляду на викладене, колегія доходить висновку про відмову у задоволенні скарги. Твердження скаржника, що заявницею пропущено строк оскарження постанов державного виконавця не беруться до уваги, оскільки у матеріалах справи та виконавчого провадження, відсутні дані про отримання копії таких постанов про відкриття виконавчого провадження боржником за виконавчими провадженням ОСОБА_1 (заявницею по справі), лише наявні данні про направлення. Але враховується, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.08.2020 року, винесену при примусовому виконанні Виконавчого листа № 515/1191/15-ц від 12.09.2016 року, ОСОБА_1 під розписку отримала 15.03.2023 року, та з матеріалами виконавчого провадження ознайомилась 23.03.2023 року. Таким чином, колегією суддів, не встановлено порушень з боку приватного виконавця під час вчинення виконавчих дій. Доводи відзиву на апеляційну скаргу висновків апеляційного суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях, дублюючи обставини, викладені у скарзі по суті, яким була надана оцінка судом апеляційної інстанції. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права. За встановлених обставин справи оскаржувана ухвала суду на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити. Ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 08 травня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державних виконавців Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.А. Коновалова В.В. Кострицький